Свято цього року почали святкувати вже у п’ятницю, даруючи фондовим ринкам ще один короткий тиждень. В результаті, інвестори і спекулянти готувались до барбеккю, чистили басейни і дивились футбол. Багато хто, з них, можливо, робив це перший раз в житті, вивчаючи правила незнайомої гри на тлі просування збірної США по турнірній сітці. Радуючи ФІФА, яким дуже подобається бездонний американський ринок, на якому домінують поки що виключно специфічні чисто американські види спорту, лишаючи величезний потенціал для футбольних заробітків. Та і самі заробітки ФІФА не можу їх не радувати. Ставка на розширення чемпіонату світу хоч і привела на турнір купу пасажирів, проте вже забезпечила рекордні доходи організатору. Тим більше, стадіони в США величезні і люди туди ходять, навіть незважаючи на іноді захмарну вартість квитків у перекупів, про доходи яких київським спекулянтам, які зараз вимушені торгувати білетами на потяг і іноді квитками в театр, тільки мріяти. Коли в Майамі грала збірна Колумбії, то деякі квитки продавались за 60 тис баксів. Що природньо. Адже в Майамі перша мова – іспанська. Да і що таке для наркобарона 60 тисяч доларів. Хоча, звісно, ажіотаж у Мексиці трошки відрізняється від ажіотажу у США, демонструючи, що побоювання у засиллі мігрантів поки перебільшенні.
Навіть Трамп цього тижня нікого на бомбив і, здається, навіть не намагався когось образити чи помирити. В результаті на ринках домінував спокій і бажання закінчити квартал на мажорній ноті. І після погано тижня ринки відростали. Особливо раділи інвестори у військовий сектор, де один дуже відомий інвестор нарешті закрив свою коротку позицію у Palantir. Заробивши при цьому купу грошей. Щоправда, він відкрив нову у Microsoft, але про це ринки подумають після свят. В результаті, індекс S&P500 відкриється у п’ятницю на рівні 7483 пункти, що на 130 пунктів вище, ніж тиждень тому. І тримається перемир’я в Затоці. Якщо там і трапляються випадки взаємних обстрілів, то тільки на вихідних, коли ринки закрити і можна відвести душу. В результаті, нафта продовжує сповзати, навіть незважаючи на виснажені резерви. Барель бренту в п’ятницю зранку коштує 72 долари, хоча протягом тижня ціна падала і до рівня 70, але, нажаль, поки не змогла там затриматись надовго. Дійшло до того, що тепер той самий Трамп, який ненавидить комуністів, в найкращих традиціях планової економіки вимагає від заправок повернути ціни «як було до». Але не все може повернути. Так долар лишається сильним і пара євро-долар продовжує коливатись біля позначки у 1,145. Очікуючи, коли ж Трамп почне поливати брудом тільки но призначеного голову ФРС, який точно не збирається знижувати ставку на тлі зростання інфляції. І 30-и літні казначейські облігацій продовжують знаходитись біля психологічно важливої позначки у 5,0%.
А більше за все радує динаміка російського Urals. Ціна бареля якого спустилась до 45 доларів. Знизившись за червень на 40%. І впавши в 2,5 рази з пікової ціни. Доходи від експорту в порівнянні з травнем вже знизились на 30%. І це явно не кінець. Тим більше, доводиться збільшувати знижки для Індійських заводів. Які тепер беруть дешеву російську нафту і відправляють назад в росію дорогий бензин. Росіяни природні чином намагаються вирішити проблему дефіциту бензину за рахунок імпорту. І навіть виклянчали у Казахстана гуманітарну допомогу у вигляді бензину. А ціна на нього в Росії вже зросли на 11% з початку року і на 20% за останні 12 місяців, значно прискорившись за останній тиждень. Не гіперстрибок, звісно, проте також неприємно. Особливо враховуючи той факт, що це стало однієї з причин посилення інфляційного тиску і зміни риторики Набіуліної, яка пригальмувала зниження облікової ставки, викликавши справжній вой на болотах, якому могла б позаздрити собака Баскєрвілей. І от вже другий тиждень зростають дохідності російського внутрішнього боргу. Де на довгому кінці кривої дохідність стала доходити до 17%. І рубль, який дуже довго тримався бодрячком, впав за останній час на 10%. І тепер торгується на рівні десь 78 рублів за долар. Що, з одного боку, може допомагати латати бюджетні діри. А з іншого, ускладнює масштабний друг коштів, без якого не обійтись, враховуючи розміри тієї самої бюджетної діри. І чим дешевше нафта, тим складніше вирішувати цю задачу. В шахах цю ситуацію в російський економіці могли б назвати цугцвангом. Але діди за гаражами, яких риторикою останні роки нагадує Путін, віддають перевагу доміно.
Український сегмент єврооблігацій не мав особливих власних ідей цього тижня. І коливався разом з світовими ринками, а також новою модою міжнародних спекулянтів – пошуком хоч якоїсь дохідності. В результаті, українськи державні єврооблігації суттєво посилились цього тижня, додавши 1,5-2 пункти. Продовжилось зростання і в сегменті корпоративних облігацій. Люди, які вже не бачать привабливих можливостей по світу, де всюди попадали дохідності навіть у не дуже надійних емітентів, полюють на українські компанії. Хоча не можна не помітити, що цього тижня трошки напружились власники єврооблігацій Метінвеста. Квота для українських металургів на ринку ЄС виявилась нижчою, ніж очікувала. І злі язики кажуть, що до цього доклались поляки, переживаючи чергову історичну образу. Певно, це змусить їх знов ображатись, тепер вже у майбутньому, коли польський бізнес не будуть сильно вітати в Україні після завершення війни і скоріш віддадуть інфраструктурні проекти французам чи німцям, не згадуючи навіть про турків, які давно тут і завжди готові грати по місцевим правилам. Але причинно-наслідкові зв’язки невблаганні і працюють набагато ефективніше, ніж карма чи прокляття шаманів. Хоча деякі українські посадовці відстоюють інші ідеї. Але Вєроніка Феншуй, не кажучи вже про деяких сексуалізованих відьом, не змогла, на відміну шамана з Гани чи продуманої реформи дитячого футболу з Норвегії (завжди є вибір) вивести збірну України на чемпіонат світу з футболу.
На внутрішньому ринку привертала увагу хіба що гривня. Яка єдина проявляла активність на тлі спеки, яка нарешті дісталась і України. На щастя, ненадовго. А гривня не побоялась робити різкі рухи і, несподівано, укріпилась в останній день кварталу. Діставшись позначки 44,6 гривень за долар. Щоправда, дуже ненадовго. І як тільки магія завершення кварталу перестала працювати, втратила частину завоювань. І ранок п’ятниці курс на міжбанківському ринку починає з позначки 44,7 гривень за долар. На вулиці, якщо хтось наважиться туди вийти, курс приблизно такий самий. Що це було і що посилило національну валюту ніхто так і не зрозумів. Зате всі зраділи, коли, нарешті, запрацював такий сякий експорт озброєнь. І найбільш динамічна галузь української економіки, мілтех, отримає ще одну привабливу рису для іноземних інвесторів. Дозволяючи багатьом починати планувати залучення значних ресурсів і може, навіть, IPO. Адже треба брати, поки дають. Тим більш флагман цього ринку, Fire Point, вже заявляє, що інвестори оцінюють компанію у 5,8 млрд доларів. Що це за інвестори і яких в них калькулятор невідомо, але поки хайп діє і будь-які цифри не виглядають фантастичними. Тим більше, це було ще до того моменту, як росіяни поскаржились чи похвалились, що збили біля Москви якусь невідому балістичну ракету. І головне в цій новині було не те, що вони збили. А те, що якась балістична ракета набралась нахабності і цілила в Москву і навряд чи вона вилітала з Ірану чи американського авіаносця
