1. росія накопичує надлишки нафти через удари по НПЗ та проблеми зі збутом.
- Українські удари по російських нафтопереробних заводах скоротили переробку нафти до найнижчого рівня за останні 21 рік, змусивши росію збільшити експорт сирої нафти.
- Водночас москва дедалі важче знаходить покупців на додаткові обсяги. За чотири тижні до 12 липня морський експорт майже не змінився й становив 4,21 млн барелів на добу, однак на морі вже накопичилося близько 135 млн барелів російської нафти.
- Зростає кількість танкерів, що простоюють біля єгипетського порту Мерса-ель-Хамра та індонезійського архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру. Затримки також фіксуються з відвантаженням сортів Sokol, Sakhalin та ESPO.
- У червні видобуток нафти в росії знизився до 8,93 млн барелів на добу — приблизно на 830 тис. барелів нижче цільового рівня ОПЕК+. Падіння цін на російську нафту також скорочує експортні доходи. За останній місяць вартість морського експорту зменшилася до $1,68 млрд на тиждень.
- Середня ціна Urals становить близько $52 за барель, ESPO — близько $67, а постачання до Індії — близько $70,6 за барель. Попри рекордні поставки до Азії на рівні близько 4 млн барелів на добу, майже 1,9 млн барелів щодня перевозяться без зазначеного кінцевого пункту призначення, що свідчить про труднощі зі збутом російської нафти.
2. Україна заблокувала ключову логістику в Азовському морі та поставила під загрозу до 20% російського експорту зерна.
- Українські удари по акваторії Азовського моря, які за останні дев'ять днів уразили понад 100 російських суден, фактично паралізували роботу портів Азов і Тамань — важливих вузлів експорту російського зерна. Через ці порти проходить близько 15% експорту російських зернових і 17–21% експорту рослинних олій.
- Саме через ці мілководні порти росія постачає зерно до країн Близького Сходу, зокрема до Туреччини, яка купує майже кожну п'яту тонну російського зерна. Після атак російська влада припинила прийом заявок на прохід суден через Керченську протоку.
- За прогнозами, через логістичні проблеми та пізній початок жнив експорт зерна у липні становитиме лише 2 млн тонн замість запланованих 2,5 млн тонн — на 20% менше від очікуваного. Частину вантажів можна перенаправити до глибоководних портів, однак їхніх потужностей вистачить лише на липень.
- Уже в серпні, коли експорт традиційно зростає до 5–6,5 млн тонн на місяць, логістична система може зіткнутися з перевантаженням.
- Перебудова експортних маршрутів у розпал сезону жнив, на фоні паливної кризи та дефіциту логістичних ресурсів, стане для росії надзвичайно складним завданням.
3. Україна розширила морські удари на Чорне море, поставивши під загрозу ключовий маршрут експорту російської нафти.
- Після серії атак на понад 100 російських суден в Азовському морі Україна розпочала новий етап морської кампанії, перенісши удари до Чорного моря. За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді, уночі українські сили атакували 17 нафтових танкерів, два газовози та один буксир.
- Чорне море є важливим маршрутом експорту російської сирої нафти. Будь-які перебої в його роботі можуть суттєво скоротити поставки, які останнім часом досягли найвищого рівня з початку повномасштабної війни.
- У червні через порт Новоросійськ — найбільший нафтовий термінал росії на Чорному морі — щодня відвантажувалося понад 980 тис. барелів нафти. Це понад 20% усього морського експорту російської нафти. У Чорному морі також розташований термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), через який експортується казахстанська нафта та частина російської.
- Минулого тижня український безпілотник атакував нафтовий танкер, що прямував до цього терміналу. Після ударів по російських суднах в Азовському морі москва призупинила судноплавство Азово-Донським каналом і закрила Керченську протоку.
- Розширення українських атак на Чорне море створює додаткові ризики для експорту російських енергоносіїв і логістики, від яких дедалі більше залежить валютна виручка росії.
4. Близькі до кремля економісти попередили про загрозу боргової спіралі для бюджету росії.
- Федеральний бюджет росії після початку повномасштабної війни перейшов до «стійко дефіцитної моделі», а його фінансування дедалі більше залежить від державних запозичень. Про це йдеться в доповіді наближеного до влади аналітичного центру ЦМАКП.
- Від початку війни державний борг росії зріс на 68% — з 20,9 трлн до 35,1 трлн рублів, або з 15,5% до 18,1% ВВП. Згідно з чинним бюджетом, до кінця 2025 року він збільшиться до 43,7 трлн рублів, до 2028 року — до 53,8 трлн рублів.
- Довгостроковий прогноз Мінфіну передбачає зростання боргового навантаження до 32% ВВП за базового сценарію та майже 70% ВВП у разі тривалого збереження низьких цін на нафту.
- Водночас, обслуговування боргу стає дедалі дорожчим: Мінфін змушений розміщувати 10-річні облігації під понад 16% річних. Через це витрати на виплату відсотків за боргом за 2022–2025 роки зросли майже втричі — з 1,1 трлн до 3,2 трлн рублів на рік. Обслуговування боргу вже стало четвертою за величиною статтею федерального бюджету, поглинаючи 9,1% усіх видатків.
- До 2028 року ці витрати збільшаться майже до 5 трлн рублів на рік, або 10,2% бюджетних витрат.
- Бюджет рф дедалі більше входить у боргову спіраль: погашення старих облігацій фінансується новими запозиченнями, а для виплати відсотків також доводиться залучати нові кредити.
5. Паливна криза в росії спричинила різке подорожчання вантажоперевезень.
- Паливна криза, що загострилася після ударів по російських нафтопереробних заводах, призвела до різкого зростання вартості автомобільних вантажоперевезень у росії.
- За останні півтора місяця середні тарифи на перевезення повністю завантаженими вантажівками (FTL) зросли на 17,5%, а за рік — на 28,8%, досягнувши рекордного рівня. На окремих маршрутах тарифи підскочили більш ніж у півтора раза.
- Головною причиною стало різке подорожчання та дефіцит дизельного пального. Паливо формує близько 30% собівартості магістральних перевезень, а нестача дизеля змушує водіїв простоювати в багатогодинних чергах на АЗС, що збільшує тривалість рейсів і додатково підвищує витрати перевізників.
- Подорожчання логістики створює новий інфляційний тиск на російську економіку. Зростання транспортних витрат уже починає закладатися у ціни на продукти харчування, будівельні матеріали, побутову техніку та інші товари.
6. Китай заблокував просування «Сили Сибіру-2», вимагаючи від росії продавати газ майже за внутрішніми цінами.
- Переговори між росією та Китаєм щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2», який кремль розглядав як заміну втраченому європейському ринку, зайшли у глухий кут.
- Під час останнього візиту путіна до Пекіна китайська сторона попросила російську делегацію більше не повертатися до цього питання, доки умови не зміняться. Китай готовий укласти угоду лише за умови, що російський газ постачатиметься приблизно за внутрішньоросійською ціною — близько $50 за тисячу кубометрів.
- Для «Газпрому» це означало б продаж палива значно нижче експортних цін і фактичне субсидування нового газопроводу.
- Навіть за чинними контрактами Китай вже купує російський газ із великим дисконтом: у 2026 році його ціна становить $258,8 за тисячу кубометрів, що на 39% нижче, ніж для інших покупців у далекому зарубіжжі. У 2027 році ціна має знизитися до $223,9, однак Пекін домагається ще більшого здешевлення.
- Водночас офіційно ні китайська влада, ні «Газпром» не оголошували про припинення переговорів. Тому наразі йдеться не про остаточну відмову від проєкту, а про затяжний переговорний процес, у якому Китай використовує залежність росії для отримання максимально вигідних умов.
7. Конгрес США готується надати Трампу право запроваджувати мита до 100% проти покупців російської нафти.
- Конгрес США вже цього тижня може внести законопроєкт, який надасть президенту Дональду Трампу право запроваджувати мита до 100% щодо країн і компаній, які купують російську нафту та газ або сприяють таким закупівлям.
- Насамперед під удар можуть потрапити Китай та Індія — найбільші покупці російських енергоносіїв. Документ також передбачає санкції проти підприємств російського оборонного, енергетичного та фінансового секторів, а також проти «тіньового флоту», який москва використовує для обходу західних обмежень.
- Спочатку законопроєкт містив значно жорсткіші заходи — мита у 500% для всіх покупців російських нафти, газу, урану та інших ресурсів. Проте після консультацій з адміністрацією Трампа його положення були пом'якшені.
- Якщо документ буде ухвалений, це створить для росії нові ризики втрати ключових експортних ринків. Навіть загроза запровадження високих мит може змусити найбільших імпортерів скоротити закупівлі російських енергоносіїв або вимагати ще більших цінових знижок, що посилить тиск на експортні доходи росії.
8. Дев'ять країн ЄС закликали позбавити МОК фінансування через повернення російських спортсменів.
- Дев'ять країн Європейського Союзу звернулися до Єврокомісії із закликом припинити фінансування міжнародних спортивних організацій, які дозволяють російським і білоруським спортсменам повертатися до міжнародних змагань. Ініціатива стосується, зокрема, Міжнародного олімпійського комітету (МОК), Всесвітньої федерації водних видів спорту (World Aquatics) та Міжнародної федерації фехтування (FIE).
- Причиною стало рішення Виконавчого комітету МОК від 7 липня тимчасово відновити членство Олімпійського комітету росії та заявити, що попередні обмеження щодо російських спортсменів більше не застосовуються.
- Естонія, Данія, Фінляндія, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Румунія та Швеція пропонують виключити ці спортивні організації з програм фінансування ЄС, зокрема Erasmus+, а також обмежити їхню участь у європейських спортивних форумах.
- У спільному листі країни наголосили, що допуск російських і білоруських спортсменів іг норує наслідки війни для українського спорту. Вони зазначили, що тисячі українських спортсменів втратили можливість повноцінно тренуватися через руйнування спортивної інфраструктури, вимушене переселення або службу в Силах оборони України, тоді як росія продовжує використовувати спорт як інструмент державної пропаганди.
- На думку авторів звернення, міжнародні спортивні організації, які повертають росію до змагань, не повинні отримувати фінансову підтримку Європейського Союзу.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
