Горять склади з продуктами. М'ясокомбінати, молокозаводи, офіси, одяг. Б'ють по вантажівках з ковбасою - і вона розкидана трасою. Б'ють по машинах, які розвозять хліб. Це я зокрема про свій Харків. І я можу лише припускати - це вже росіяни невибірково криють килимовими бомбардуваннями, аби зруйнувати нашу економіку (куди ще більше?), або щоб зруйнувати наші залишки "нормальності" життя? А скоріше й те, й інше.
Щодо "нормальності" - так, безкінечно переналаштовуватися на ще більший триндець неможливо. Колись виснаження дістанеться майже кожного. З іншого боку, захисні механізми нашої психіки вже навчили нас задавати питання "що треба зробити, щоб це виправити?" Зникло відчуття повної безпорадності (не на рівні конкретної людини, а на рівні громади, міста і країни).
Ми вже етап гострого шоку пройшли. Росіяни ж тільки його будуть проходити. Росія велика, складів багато. Економіка хитка. Вєлічіє - конструкція, яка не має під собою справжнього міцного фундаменту. "Що потрібно робити" - це українське, яке організовується навіть без залучення влади. Російське - це "что это? за что? кто нам поможет?", це очікування, що їм це все хтось виправить. Не вони - їм.
Йде до того, що народ сам виправляти за великим рахунком не здатен, а влада не буде спроможна. Наші "криві" зараз йдуть в різних напрямках.
Для мене особисто найгірше вже було. Повз мого будинку йшли колони російської техніки. Вже лунало "асвабадітє дорогу!" Двері ледь не вилітали від близькості РСЗВ. Для багатьох українців найгірше - вже відомо, як виглядає. Тортури, руйнації, згвалтування, каліцтва, втрати найближчих. Далі сталася трансформація в "пекти хліб на ранок після прильоту", "розмінувати поле, аби засіяти пшеницю", "відбудувати будинок, аби повернути дах над головою". Це триндець, який хоча б частково трансформується в дію.
Росіяни ж у війні на виснаження будуть продовжувати грати звичну роль жертви. Навіть нападаючи на Україну, вони є жертвами, глибинні їх мотиви саме такі: нація, яка не відбулася. Держава, яка не є самодостатньою.
А хліб ми спечемо. І книги надрукуємо.
