"Насміялись? То готуйтесь відповідати за скоєне" - Ростислав Павленко

"Насміялись? То готуйтесь відповідати за скоєне" - Ростислав Павленко

Міньйони влади повторюють одні й ті самі байки на своє виправдання - сподіваючись, що багаторазове (з перервою в часі) повторення додасть їм достовірності.

От і Рєзніков знову сплив з темою, що «не шкодує» про «заспокійливий тон» перед російським вторгненням - бо, мовляв, це нібито дозволило «уникнути паніки» і «перекидати війська».

Аргумент старий - але його раз у раз вкидають, сподіваючись призвичаїти до нього аудиторію.

Але насправді це - звичайна маніпуляція.

По-перше, паніка таки вибухунула - і саме тоді, коли було критично важливо перекидати війська, 24 лютого 2022. Тобто досягнуто ефекту, прямо протилежного бажаному (сподіваємося, що бажаним не було власне паралізувати оборону - але з тим ще розбиратися слідству).

По-друге, спокійне попередження і демонстративні заходи підготовки до вторгнення якраз дозволили б усім зробити все необхідне завчасно. Виїхати - то виїхати, але не в останню хвилину, а планово. Залишитись - то залишитись, і знати, що робити. Та і ворог, спостерігаючи за плановою підготовкою, по-іншому зважував би плани.

Отут по-третє. Левова частка підготовчих заходів, які були необхідні, але яких не було - взагалі не потребували уваги суспільства. Збільшення витрат на оборону. Розгортання додаткових частин на напрямках ударів - а не відведення їх з позицій. Посилення фортифікацій, а не їх демонтаж. Виклик резервістів, забезпечення, злагодження військ, розгортання та навчання тероборони…

Все це робилося за Порошенка восени 2018, під час воєнного стану, який ніхто не відчув, з якого представники нинішньої влади тоді потішались…

Робити це вимагала у 2021 і 2022 «Європейська Солідарність» - під улюлюкання, висміювання і звинувачення в популізмі…

Насміялись? То готуйтесь відповідати за скоєне. І припиняйте брехати та переписувати історію.

Не всі - рибки-гупії, які забувають, яким можна вживити фальшиву памʼять.

Тому не продовжуйте бикувати, а знайдіть мужність бодай вибачитись.

І змініть поведінку, поки не пізно