Війна XXI століття. Асиметрія, стратегічна сліпота і нова ескалація навколо Ірану – Том Купер

Життя сучасного військового історика, а водночас редактора й ілюстратора книжкової серії, нелегке. Справді: нелегке.

Річ у тім, що цьогорічний графік книжок @War був серйозно зірваний ще в лютому-березні-квітні IQ47 та його арміями безмежно мудрих клоунів у Білому домі й Конгресі США. Якщо ви думаєте, що відтоді стало хоч трохи краще – даруйте, але ні. Через їхню, ой, перепрошую, замовлену Ізраїлем, війну з Іраном, яку то вмикають, то вимикають, ситуація погіршується. Не через ситуацію на місцях, а тому, що "святий Грааль" сучасної американської стратегії – її надмірно дорогі й пихаті аналітичні центри досі відмовляються сприймати КВІР серйозно. А отже, адміністрація IQ47 теж не може сприймати КВІР серйозно.

Але гаразд… дайте мені хоча б трохи помститися. Принаймні тут, у моєму блозі. Хі-хі-хі…

Почнімо з 26 серпня, коли речник іранських ("регулярних") Збройних сил, бригадний генерал Мохаммад Акрамінія дав інтерв’ю національним ЗМІ. У ньому він пояснив нову військову доктрину Ірану й охарактеризував її як "наступальну", на відміну від попередньої, оборонної за своєю природою. Він також виклав ключові принципи: швидке реагування, відповідь на окремі удари по території Ірану, превентивні удари по американських об’єктах і розширення географії конфлікту так, щоб вона охоплювала інтереси противника в усьому регіоні, включно з енергетичними вузлами.

Ось і все. Усе кришталево ясно.

Тільки не для всіх західних супер-пупер експертів. Як завжди, вони назвали це "пропагандою" і після кожного американського удару почали рахувати хвилини. Якщо Іран не відповідав упродовж 120 хвилин, це вважали "доказом того, що все це була пропаганда"… Натомість ті самі експерти поспішали вказувати на дефіцит нафтопродуктів у країні…

Днем пізніше Хосейн Таеб – шиїтський клірик, впливовий релігійний діяч у КВІР і ключова фігура, що стояла за придушенням "Басіджем" народних протестів по всій країні від 2009 року, мило заявив, що Іран "відповість на економічний тиск США, змусивши США та Ізраїль нести економічні витрати".

Це пояснили як "іранські максималістські вимоги"… бо, знаєте, ті, хто ухвалює ключові рішення в Ірані, не пом’якшили своїх вимог. Як вони сміють?!?!?

…а потім важливішим виявився Telegram-акаунт Моджтаби…

Далі, 28 серпня, "США" (читай: IQ47) категорично відкинули пропозицію п’яти підтримуваних Іраном іракських угруповань призупинити свої військові операції на два роки. Ні: вони мусять негайно роззброїтися, сказав він.

Саме тоді фазани на моєму подвір’ї почали сміятися: американці просто нездатні слухати Іран. Вони досі не сприймають КВІР серйозно, а отже, для них інтереси КВІР просто не мають значення.

Через два дні CENTCOM мало не плакало через те, що іранці знову замінували Ормузьку протоку, яку лише за три дні до того воно оголосило очищеною від мін. А оскільки CENTCOM було таким люб’язним, КВІР підвищив ставки й виставив напоказ пускову установку ракет Fajr-5, здатних розкидати міни на відстані до 75 км. Замість того, щоб поставитися до цього серйозно, американські експерти назвали систему "субоптимальною".

Що за хрєнь?

Та годі: саме у відповідь на американсько-ізраїльсько-еміратську агресію КВІР використав такі системи, щоб почати мінування Ормузької протоки. Клятий прохід уже сім місяців заблокований для понад 98% звичного судноплавства; навіть ВМС США насправді не наважуються туди заходити – або, якщо й заходять, то лише в тіні надвеликих танкерів для перевезення сирої нафти ("супертанкерів"), будь ласка (це тоді називається "ескортом судноплавства") – але ні, іранські засоби мінування "субоптимальні"?!?

Справді: кращого прикладу когнітивного дисонансу не знайти, навіть якби витратити на пошуки все життя… Це все одно що одна із західних компаній з "оцінки ризиків" скаржиться, що КВІР "тепер" використовує "швидкі ударні катери" (читай: швидкісні човни), щоб візуально ідентифікувати торговельні судна, які намагаються йти оманським маршрутом (тим, що проходить у південній центральній частині Ормузької протоки), а потім робить висновок, що "Іран має проблеми". Бо, знаєте, якщо ці персонажі не мають ані найменшого уявлення, що КВІР використовує такі засоби ідентифікації ще з 1980-х, то це, очевидно, просто не має значення. Значно важливіші "фантастичні новини".

Той знайомий свербіж у мізинці ноги тепер змушує мене запитати: коли хтось (а в цьому випадку це "супервсемогутня-єдина-наддержава на цій планеті: та, що переходить від перемоги до перемоги, залишаючи за собою вогняний слід") настільки наполегливо й систематично чинить дурниці, а потім і далі провокує Іран – чи справді винен саме Іран?

Принаймні одне безсумнівно. Логічним наслідком такої кількості дурості стають заголовки на кшталт: "Іран ударив по базах США та союзників (у відповідь на удари США по Ірану)". Ну, знаєте, бо "це Іран почав". А не навпаки.

Гаразд, якщо вже наполягати саме на такій версії: так, 30 і 31 серпня Іран атакував два танкери (зокрема Senegal Prosperity та невідоме судно), які намагалися пройти "оманським маршрутом", уздовж узбережжя Оману, а не, як кілька місяців тому домовилися США та Іран, "іранським маршрутом" – після узгодження з КВІР. Спочатку це применшували й заперечували (зокрема й CENTCOM, яке навіть оприлюднило власний "фактчек" у соцмережах), але потім використали як привід для нового раунду ударів по Ірану.

То як тепер? Іран = хороший, коли він це робить, і/або Іран = поганий, коли не робить?

І от пізно ввечері 30 серпня та рано-вранці наступного дня CENTCOM повернулося до практики виведення з ладу цивільних радарів і рибальського флоту в Бендер-Аббасі, Кешмі, Конареку та Чабахарі. Бо або воно не може знайти КВІР (навіть ті "швидкі ударні катери", які візуально ідентифікують торговельні судна, що їх CENTCOM ескортує), або не може вразити КВІР там, де той перебуває – у власних підземних об’єктах.

Іран відповів – барабанний дріб і оплески, бо саме це має значення для американських аналітичних центрів – "через чотири години", запустивши звичну хвилю ударних БПЛА Shahed-138, а за ними – балістичні ракети Khayber Shekan по авіабазах Муваффак ас-Салті та Короля Хусейна у Йорданії: фактично одних із останніх місць базування літаків ВПС США та Корпусу морської піхоти США на схід від Ізраїлю. США заявили про 13-14 балістичних ракет, що наближалися, і про те, що всі вони були збиті. Тим часом повідомлення про прямі влучання у два ангари підтверджуються супутниковими знімками.

Крім того, Іран збив ударний БПЛА MQ-9 Reaper і уразив третій танкер, що йшов оманським маршрутом. Останній Іран уразив протикорабельними ракетами C.802 наземного базування. Бо, за логікою CENTCOM, це означає, що Іран "має проблеми", а ВМС США такі судна "ескортують"…

…а оскільки все це так страшенно весело, а США мають такі величезні стратегічні запаси Tomahawk і Patriot (а якщо ні – винен Байден), то в ніч проти 2 вересня та рано-вранці 2 вересня CENTCOM провело ще чотири-п’ять хвиль ударів по Ірану крилатими ракетами Tomahawk, винищувачами F-35 і F/A-18.

…на що КВІР відповів ударами по американських базах у Кувейті, Бахрейні (Шейх-Іса) та Катарі, а також знову по авіабазі Муваффак ас-Салті. Цього разу CENTCOM заявило, що збило все, а йорданці заявили про вісім збитих цілей. Я не певен, чим саме йорданці мали б це робити, але в одному певен: якщо обидві сторони заявили, що все збито, отже, все й було збито – тим більше, що на відео видно: у Муваффак ас-Салті влучила щонайменше одна, а найімовірніше дві ракети.

До вечірки долучилася й іранська армія, спрямувавши ударні БПЛА Arash-2 на авіабазу Аль-Мінхад в ОАЕ.

Еміратські святі? Та нічого не сталося. Ми збили один іранський дрон…

І якщо всього цього було замало, КВІР також завдав ударів по американських базах у районі Ербіля (північний Ірак) комбінацією балістичних ракет і реактивних дронів Shahed-238, кілька разів влучив у цілі, спричинивши пожежі, та збив аеростат спостереження. Тобто спочатку вивів з ладу систему спостереження, а потім уразив об’єкти технічного обслуговування.

…а потім Іран збив іще один MQ-9 Reaper: цього разу той, що спостерігав, як КВІР запускає балістичні ракети з "ракетного міста" поблизу Хомейна… (що, звісно, кілька експертів одразу ж "розпізнали" як "іранську ракетну невдачу"…).

Серйозно, нехай хтось, будь ласка, збігає до найближчої крамниці й принесе мені три великі пакети здорового глузду. Так, здорового глузду. Мені, будь ласка, зі смаком пармезану й солі. Дякую.

Я вже писав про це, але не можу не повторитися: намагатися аналізувати цю війну – це як намагатися аналізувати цирк бліх. Ніщо не має сенсу. "Наддержава" – наддурна й робить усе неправильно; головоріз зазнає важких ударів, але досі стоїть і, що найгірше, робить усе правильно.

…або, якщо "перекласти": ви б’єте по їхніх радарах і рибальському флоту, вони б’ють по вашій ППО, системах спостереження та логістиці. Ви спорожнюєте свої арсенали, витрачаючи на школи, весілля, лікарні й університети зброю, кожна одиниця якої коштує по кілька мільйонів; вони відповідають дронами за ціною сучасного гірського велосипеда… США продовжують систематично спалювати запаси перехоплювачів, високоточних боєприпасів і льотний ресурс заради мізерного впливу на іранські спроможності, тоді як Іран б’є по вузлах C4ISR, паливних складах і центрах технічного обслуговування.

На цьому тлі спостерігати за колективною амнезією в традиційних і соціальних медіа просто приголомшливо. Схоже, особливо ті ідіоти, які в березні 2003 року захоплено аплодували телевізійним феєрверкам "шоку й трепету" на CNN, а потім у жовтні 2023 року – "блискавичному наступу ЦАХАЛ у сектор Гази", найкраще вміють повністю ігнорувати неминучий зворотний удар, і тепер знову аплодують найголосніше. Якимось чином це все та сама пиха: надмірне розтягування сил, крах, надмірне розтягування сил, крах… настільки, що я вже ось настільки >< близький до того, щоб почати рахувати, скільки імперій загинуло через ту саму дурість, зарозумілість, расизм, деградацію та спричинене ними стратегічне виснаження – ну, приблизно за останні 6000 років…

…і як довго триватимуть ці оплески, коли ціна на заправці подвоїться, а додому почнуть надходити списки втрат.

Але такою є війна XXI століття: розрив між видовищем на екрані та жорсткою реальністю вже просто не може бути більшим.

А тепер, будь ласка, сміливо розповідайте мені далі про "деградацію бойового потенціалу" і про те, що я не вмію аналізувати той чи інший конфлікт. Жодних проблем: я навчу вас асиметрії в її найчистішій і найжорстокішій формі.