1. Україна вдарила по заводу, задіяному у ракетних програмах рф
- Внаслідок українського удару по Азовському оптико-механічному заводу (АОМЗ) у Ростовській області росії були пошкоджені п’ять виробничих цехів. Удар стався в ніч на 26 вересня, а масштаби пошкоджень підтверджують супутникові знімки
- Сліди пожежі та значні пошкодження зафіксовані у ливарному цеху. У механічному цеху частково обвалилася покрівля, також постраждали цехи з виробництва оптики, складальний і гальванічний.
- Удар по АОМЗ підтвердила Служба безпеки України. За її даними, для атаки застосували українські крилаті ракети «Нептун» та реактивні дрони «Рута», «Паляниця» і «Барс».
- АОМЗ входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння» та бере участь у виробничих ланцюжках щонайменше семи російських ракетних програм, зокрема Р-37М, Х-101 і балістичної ракети «Орешник».
- Підприємство виробляє радіолокаційні та інфрачервоні головки самонаведення, блоки польотної автоматики, кабельні жгути, корпуси та комутаційні вузли для ракет, а також компоненти для керованих авіабомб.
2. росія закрила дані про роботу НПЗ, експорт енергоресурсів і наслідки атак дронів.
- путін підписав указ, який обмежує доступ і забороняє поширювати у ЗМІ та інтернеті низку даних про роботу російського паливно-енергетичного комплексу. Під заборону потрапила інформація про обсяги переробки та виробництва російських НПЗ, а також планові обсяги продажу бензину й дизеля та укладені біржові угоди щодо їх реалізації.
- Також заборонено публікувати дані про експорт енергоресурсів — їхні обсяги та ціни, продавців і покупців, посередників, умови розрахунків, судна, маршрути, термінали, склади та час проведення операцій. Обмеження поширюються і на митну статистику.
- Закриття інформації ускладнить оцінку наслідків атак дронів по російських НПЗ, нафтобазах і терміналах: інформацію про пошкодження, зупинку виробництва, обсяги втрат і строки відновлення буде складніше перевіряти та зіставляти з незалежними джерелами.
- Нові обмеження ускладнять контроль за дотриманням західних санкцій і можуть допомогти росії приховувати обхід обмежень — зокрема через посередників, зміну маршрутів, перевалку вантажів і використання непрозорих схем постачання.
3. росія збільшить військові витрати у 2027 році на 27%.
- російська влада планує збільшити витрати на армію та закупівлю озброєнь у 2027 році до 17,1 трлн рублів. Порівняно з попереднім планом на 2027 рік витрати зростуть на 27%: під час затвердження попереднього трирічного бюджету на оборону у 2027 році планували витратити 13,5 трлн рублів.
- Це на 32,2% більше, ніж 12,93 трлн рублів, закладених у бюджеті-2026.
- На оборону у 2027 році припаде близько 35% усіх видатків федерального бюджету. У середньому війна коштуватиме російському бюджету 1,42 трлн рублів на місяць, 46,9 млрд рублів на день або майже 2 млрд рублів на годину.
- Суттєвого скорочення військових витрат у найближчі роки влада не планує. У 2028 році на оборону передбачено 16,6 трлн рублів, у 2029-му — 16,3 трлн. Загалом за 2027–2029 роки на оборону планують витратити близько 50 трлн рублів.
- Зростання військових витрат відбувається одночасно з погіршенням стану російського бюджету. Дефіцит бюджету у 2026 році влада підвищила до 3,2% ВВП проти 1,6% раніше, а прогноз нафтогазових доходів скоротила з 8,9 трлн до 7,6 трлн рублів.
- Для покриття дефіциту росія збільшує запозичення та планує використати 459 млрд рублів із Фонду національного добробуту.
4. російський бюджет недорахується 1,6 трлн рублів нафтогазових доходів.
- Рахункова палата рф прогнозує, що нафтогазові доходи федерального бюджету росії у 2026 році становитимуть 7,3 трлн рублів. Це на 1,6 трлн рублів, або 17,9%, менше затвердженого плану.
- Однією з головних причин недобору став значно міцніший, ніж закладалося в бюджеті, курс рубля. Середній курс долара у перші сім з половиною місяців року становив близько 76,9 рубля проти 92,2 рубля, закладених у бюджеті.
- За оцінками, кожен рубль зміцнення російської валюти зменшує бюджетні надходження на 140–160 млрд рублів. Додатково російські нафтові компанії стикаються зі значним зростанням витрат на експорт.
- Фрахт із російських портів до Індії коштує близько $20 за барель на окремих маршрутах, а витрати на страхування та посередницькі послуги можуть збільшувати загальну вартість доставки ще більше.
- У результаті навіть високі світові ціни на нафту не забезпечують російському бюджету відповідного зростання доходів: сильний рубль зменшує рублеву виручку від експорту, а дорожча логістика скорочує дохідність поставок російської нафти.
5. У росії за 25 років закрили 45% шкіл, найбільше — у селах.
- Кількість середніх шкіл у росії з 2000 року скоротилася на 45% — з 68,8 тис. до менш ніж 38 тис. у 2026 році. За цей самий період кількість дітей шкільного віку зменшилася лише на 13,5% — з 20,5 млн до 17,7 млн.
- Найбільше скорочення припало на сільські райони. Кількість державних шкіл у селах зменшилася з 45,4 тис. у 2000 році до 20,6 тис. у 2026-му — приблизно на 55%. У містах кількість шкіл скоротилася з 22,7 тис. до 16,3 тис.
- Кількість приватних шкіл за цей час зросла з 635 до 982, але вони становлять лише 2,5% від загальної кількості закладів. Водночас середня кількість учнів на одну школу зросла приблизно з 300 до 470.
- У результаті росія у 2026 році має менше шкіл, ніж Німеччина: менш як 38 тис. проти понад 40 тис., хоча населення росії приблизно вдвічі більше.
6. Литва на п’ять років заборонила в’їзд Фрідману та Усманову.
- Литва внесла російських бізнесменів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова до національного списку небажаних осіб і заборонила їм в’їзд до країни на п’ять років. Обмеження набули чинності 25 вересня, повідомив представник Департаменту міграції Литви Рокас Пукинскас.
- Рішення ухвалили після того, як ЄС у вересні виключив Фрідмана та Усманова зі свого санкційного списку. Литва виступала проти скасування санкцій і після рішення ЄС вирішила запровадити власні обмеження.
- Заборона діятиме п’ять років, після чого її можуть переглянути та продовжити. Литва також готує рішення про можливе замороження коштів та економічних ресурсів обох бізнесменів.
- Національні санкції проти Фрідмана та Усманова також запровадила Латвія, а Естонія оголосила про застосування власних обмежень.
7. Естонія звинуватила російські спецслужби в підпалі оборонного підприємства.
- Естонська влада заявила, що підпал оборонного підприємства Milrem Robotics у Таллінні 15 серпня був диверсією, замовленою російськими спецслужбами.
- За словами прем’єр-міністра Крістена Міхала, висновок ґрунтується на інформації Служби внутрішньої безпеки Естонії (KAPO).
- Milrem Robotics виробляє наземні роботизовані комплекси та постачає Україні безпілотні бойові машини THeMIS. У справі про підпал затримали трьох людей, двох із них — у Латвії.
- Глава МЗС Естонії Маргус Цахна заявив, що інцидент є частиною ширшої кампанії росії в Європі. москва заперечує звинувачення, називаючи їх безпідставними.
8. Humo Bank у Таджикістані почав попереджати російських клієнтів про блокування карток із жовтня.
- Для продовження їхньої роботи банк вимагає до 30 вересня особисто пройти біометричну ідентифікацію безпосередньо в країні.
- У службі підтримки клієнтам також повідомляють про обмеження обслуговування окремих категорій фізичних осіб-нерезидентів і рекомендують вивести кошти з рахунків до 1 жовтня. Частина російських клієнтів уже скаржиться на проблеми з переказами.
- Після виходу Visa та Mastercard з російського ринку росіяни почали оформлювати банківські картки у «дружніх» країнах для розрахунків за кордоном.
- Однак банки таких держав дедалі частіше посилюють обмеження для росіян, остерігаючись санкційних та інших ризиків через обслуговування клієнтів із росії.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
