1. У ніч на 2 жовтня українські безпілотники масовано атакували промислову інфраструктуру Волгоградської області.
- Місцеві жителі повідомляли про численні вибухи в різних районах міста. Сильна пожежа виникла в районі двох розташованих поруч підприємств — Волгоградського нафтопереробного заводу та хімічного підприємства «Каустик».
- Волгоградський НПЗ, що належить «Лукойлу», входить до десятки найбільших у росії. Підприємство може переробляти близько 14,8 млн тонн нафти на рік і виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, мазут та бітум.
- 31 липня НПЗ уже зазнавав атаки дронів. Тоді були пошкоджені ключові виробничі потужності та зупинені установки первинної переробки нафти АВТ-1 і АВТ-6.
- Розташований поруч завод «Каустик» є великим підприємством хімічної промисловості та постачає продукцію російському військово-промисловому комплексу.
2. Україна продовжує завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, попри попередження президента США Дональда Трампа про вплив атак на світовий ринок дизельного пального та ціни на нього.
- Українські сили завдали удару по НПЗ у Самарській області. Також були уражені російський корабель у Чорному морі та майданчик для запуску і зберігання ударних безпілотників в Орловській області.
- За оцінками України, за останні місяці було виведено з ладу понад 45% нафтопереробних потужностей росії. На початку цього тижня росія продовжила заборону на експорт дизельного пального до кінця жовтня.
- До повномасштабної війни вона була другим за величиною експортером дизеля у світі.
- Україна продовжує атакувати російську нафтову інфраструктуру, оскільки доходи від експорту нафти та нафтопродуктів є одним із джерел фінансування війни росії проти України.
3. росія планує зберігати військові витрати на рекордному рівні щонайменше три роки, попри скорочення доходів від енергоносіїв.
- Згідно із законопроєктом про бюджет, у 2027 році на війну передбачено близько 17 трлн рублів — на 27% більше за попередній план. У 2028 році витрати знизяться лише незначно — до 16,6 трлн рублів.
- Для фінансування цих витрат уряд планує посилити вилучення коштів з інших секторів економіки. Зокрема, з гірничодобувних компаній та виробників добрив планують стягувати до 30% надприбутку, якщо світові ціни на сировину в рублевому еквіваленті перевищать базовий рівень 2025 року щонайменше на 10%.
- Для золотодобувних компаній запровадять 20% податок на надприбуток.
- Також влада планує підвищити податки на дивіденди, змінити правила оподаткування прибутку та збільшити доходи від продажу конфіскованих активів.
- Додаткове навантаження ляже і на населення. У 2027 році комунальні тарифи в росії в середньому зростуть на 11%. Водночас витрати на освіту, культуру, соціальну політику та охорону здоров’я будуть скорочуватися.
4. Мінфін росії не зміг провести аукціон облігацій федеральної позики (ОФЗ), запланований на 30 вересня.
- Відомство визнало розміщення облігацій із погашенням у 2030 році таким, що не відбулося, через відсутність заявок за прийнятними цінами. Це перший провал аукціону Мінфіну з липня.
- Востаннє відомство розміщувало ОФЗ минулого тижня — на 150 млрд рублів, а тижнем раніше — на 139,6 млрд. Загалом у третьому кварталі Мінфін залучив до бюджету 1,264 трлн рублів.
- Провал аукціону стався після перегляду бюджетних планів росії. У 2027 році військові витрати мають зрости приблизно на третину — до 17,1 трлн рублів. Разом із витратами на інші силові структури вони перевищать 40% федерального бюджету.
- Прогноз дефіциту бюджету на 2026 рік Мінфін збільшив до рекордних 7,3 трлн рублів проти початкових 3,6 трлн. Для його покриття влада планує додатково позичити 1 трлн рублів. У 2027 році Мінфін розраховує продати ОФЗ на 7,7 трлн рублів.
- Водночас дохідність довгострокових російських держоблігацій наблизилася до 17% річних — максимального рівня для нового держборгу з 2002–2003 років.
5. російський бізнес на фоні загроз націоналізації активів цього року перерахував до федерального бюджету 471,7 млрд рублів у вигляді так званих добровільних внесків.
- Хто саме і скільки перерахував, Мінфін росії не розкриває.
- Різке зростання таких платежів почалося після зустрічі великого бізнесу з путіним. До неї надходження від недержавних організацій становили 15,6 млрд рублів, протягом наступного місяця зросли до 159,7 млрд, а до середини серпня — до 383,7 млрд рублів.
- Зростання внесків відбувається на тлі масштабного вилучення приватних активів у росії. За останні роки під державний контроль перейшли сотні компаній загальною вартістю понад 7 трлн рублів, а проти деяких власників порушували кримінальні справи.
- У березні мільярдери Сулейман Керімов, Володимир Потанін та Олег Дерипаска були готові перерахувати до бюджету 460 млрд рублів зі своїх коштів, якщо влада відмовиться від планів запровадити податок на надприбутки для їхніх підприємств.
- Водночас податок все ж запровадять у 2027 році. Від «Норнікелю», «Русала» та золотодобувної компанії «Полюс» влада очікує близько 200 млрд рублів щороку протягом найближчих трьох років.
- Додаткові внески бізнесу допомагають російській владі покривати дефіцит бюджету, який у 2026 році, за останньою оцінкою Мінфіну, може зрости до рекордних 7,3 трлн рублів проти початкових 3,7 трлн.
6. США запровадили нові санкції проти російської фінансової мережі A7, яку Міністерство фінансів США назвало «значною транснаціональною злочинною організацією».
- Американська влада звинувачує A7 у створенні міжнародної мережі для обходу західних санкцій російськими та іранськими клієнтами. За даними Мінфіну США, мережа допомагала підсанкційним компаніям, людям і урядам купувати товари по всьому світу, зокрема продукцію для військових потреб. A7 використовувала фіктивні компанії та криптовалюти для проведення платежів і приховування їхнього призначення.
- A7 використовувала понад 70 фіктивних компаній у різних країнах для переказу коштів від імені підсанкційних російських підприємств.
- Мережа також створила спеціальний застосунок на основі штучного інтелекту, який дозволяв підробляти торговельні документи. За аналізом внутрішніх документів A7, протягом перших чотирьох місяців 2026 року мережа провела заборонені операції на понад $500 млн від імені російських компаній та фізичних осіб.
- Понад $130 млн було спрямовано на продукцію, яка могла використовуватися російським військово-промисловим комплексом. Після запровадження США санкцій проти A7 у серпні 2025 року частина фіктивних компаній закрилася, однак згодом нові структури з’явилися в Бахрейні, Нігерії, ОАЕ та інших країнах.
- Нові заходи США передбачають перевірку американськими фінансовими установами операцій із компаніями, які входять до конфіденційного списку фіктивних структур A7, та заборону обробки відповідних транзакцій.
7. Японія 2 жовтня запровадила новий пакет санкцій проти росії, спрямований зокрема на представників військово-промислового комплексу та судна «тіньового флоту».
- Під обмеження щодо заморожування активів потрапили 33 російські організації та 9 фізичних осіб. Серед них — керівники «Ростеху», «Воєнторгу», «Уралвагонзаводу» та компаній, пов’язаних із виробництвом безпілотників в особливій економічній зоні «Алабуга».
- Окремі обмеження запроваджено щодо 35 суден. Японія обмежила надання їм певних послуг, а також капітальні операції, пов’язані з їхнім продажем, купівлею, орендою або чартером.
- Крім того, Японія заборонила експорт до чотирьох суб’єктів у країнах, крім росії та Білорусі, а також розширила заборону на експорт до росії товарів, які можуть сприяти зміцненню її промислового потенціалу.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
