Огляд
Лиманський напрямок
Сьогоднішній огляд буде більш розлогим, ніж огляд від 16.09.2026.
Додамо до нього Боровський напрямок.
Схема така сама:
- Склад сил і засобів противника
- Поточна ситуація
- Перспективи її подальшого розвитку.
1. На цьому напрямку діють сили та засоби російського угрупування військ (УВ) «Запад». «У миру» — Московський військовий округ (МВО). Безпосередньо — частини та з’єднання 20-ї та 25-ї загальновійськових армій (ЗВА). Крім того, частина сил (військ) 1-ї танкової армії (ТА), а саме 4-та танкова дивізія (тд), діє у напрямку Борової, а також на Лиманському напрмку, ймовірно, присутня частина сил її 2-ї мотострілецької дивізії (мсд) — ймовірно, підрозділи 1-го та 15-го мотострілецьких полків (мсп) цієї дивізії.
Таким чином, на Лиманському та Боровському напрямках діють наступні сили та засоби противника:
+ 20-та ЗВA
- 3-тя мотострілецька дивізія (мсд) — 252-й, 362-й та 752-й мотострілецькі полки (мсп), 237-й танковий полк (тп), 99-й самохідний артилерійський полк (сап).
- 144-я мсд - 254-й, 283-й и 488-й мсп, 59-й тп, 856-й сап
+ 25-а ЗВА
- 67-я мсд – 31-й, 36-й и 37-й мсп, 19-й тп, 83-й сап
- 164-та окрема мотострілецька бригада (омсбр)
- 169-та омсбр
- 11-та окрема танкова бригада (отбр)
+ 1-я ТА (частиною сил)
- 2-га «таманская» мсд – підрозділи 1-го та 15-го мсп (Лиманський напрямок)
- 4-та «кантемировская» тд – підрозділи 423-го мсп, а також, можливо, підрозділи 12-го або 13-го тп, 275-го сап (Боровський напрямок).
Крім того, на цьому напрямку достатньо активні частини та підрозділи «територіальних військ» (ТрВ) зс рф та їх «мобілізаційного резерву». У більшості випадків їх, або ввели до складу кадрових частин і з’єднань УВ «Запад», або придали їм. як засіб підсилення. Загалом може бути до 4-5 формувань рівня «мотострілецький\стрілецький полк» (мсп\сп) і до 3-4 формувань «мотострілецький\стрілецький батальйон» (мсб\сб).
2. Поточна ситуація на Лиманському напрямку характеризується переходом військ (сил) російської 20-ї ЗВА у її смузі до активної оборони через триваючі активні контрнаступальні дії українського угрупування військ, яке діє на цьому напрямку, значне зниження інтенсивності наступальних дій 25-ї російської ЗВА у своїй смузі, а також стабілізація ситуації на Боровському напрямку. Зокрема:
- У напрямку Борівська Андріївка — Борова пртивник, очевидно, так й не зміг повністю взяти під свій контроль Борівську Андріївку, а основні сили його передових підрозділів займають передові позиції на захід і північний захід від неї менш ніж за 1 км від її околиць.
Водночас досить нечисленні піхотні групи противника, які раніше змогли інфільтруватися з цих позицій у напрямку Новоплатонівки, очевидно, контролюють лише одну вузьку лісову смугу, що виходить до дороги між Боровою та Богуславкою, на північний схід від Новоплатонівки.
- На ділянці, від району на південь від Зеленого Гаю до села Надія, Збройні сили України (ЗСУ) продовжують впевнено утримувати свої передові позиції, незважаючи на періодичне «бажання» противника просунутись основними силами своїх передових підрозділів у напрямку Степи — Копанки. Він контролює село Степи, але не може захопити село Копанки, розташоване буквально поруч (менше 1 км), вже досить довго.
- Так само російські війська не можуть просунутися по напрямках Сергіївка — Надія та Новоєгорівка — Твердохлібове. ЗСУ продовжують утримувати територію обох сіл (Надія та Твердохлібове), розташованих у межах Луганської області, під своїм контролем. Однак у районі Твердохлібово, очевидно, все ж-таки фіксується присутність однієї заблокованої «надмалої» піхотної групи противника.
- Передові позиції російських військ за 3-3,5 км на захід від рубежу Кармазинівка – Нововодяне також залишаються стабільними, не досягаючи адміністративного кордону Харківської та Луганської областей України.
- Але південніше, очевидно, ЗСУ, після звільнення села Греківка в Луганській області, таки змогли відтіснити противника в напрямку Макіївки приблизно на 2 км. А також після звільнення Новомихайловки та Катеринівки, звідки ворог відступив на схід на 1-1,5 км.
- ЗСУ також продовжують тактично успішні контратакуючі дії вздовж усього північного фасу (флангу) плацдарму російської 20-ї ЗВА на річці Чорний Жеребець. Їм вдалося вибити противника з сіл Рідкодуб, Нове та Липове, а також досягти північно-західних околиць села Зелена Долина і просунутися на 2 км на південь від села Нове.
- Також, діючи з рубежу Середне – Шандриголове в напрямку Зеленої Долини, ЗСУ змогли переправитися через річку Нітріус на досить широкому по фронту відтінку та просунутися на північний схід на понад 2,5 км.
На самому плацдармі противник все ще утримує низку позицій на південь від Зеленої Долини та на захід від села Колодязі, однак, враховуючи, що й на південному фланзі плацдарму російської 20-ї ЗВА ЗСУ вже також зав’язали бої за саме село Колодязі, а також за село Мирне, положення цих російських підрозділів залишається дуже вразливим.
Таким чином, відстань між позиціями передових підрозділів ЗСУ, які контратакують назустріч одні одним на північному і південному фасах (флангах) плацдарму російської 20-ї ЗВА на річці Чорний Жеребець, зменшилася з 7-8 км до 5-5,5 км.
- Незважаючи на те, що в районі Ставки — Колодязі — Мирне — Зарічне продовжують фіксуватися кілька залишкових піхотних груп противника (зокрема в районі села Ставки), ЗСУ вже ведуть бої безпосередньо в Зарічному, в районі вулиці Центральної та за кілька кварталів на північ від неї, і вже досягли річки Чорний Жеребец на північ від самого села.
- На південь від Зарічного, у смузі своєї 25-ї ЗВА, противник продовжує утримувати значну частину лісу між Ямполем і Лиманом. Однак не повністю. Очевидно, західна частина цього лісного масиву, що безпосередньо прилягає до Лиману, не повністю контролюється ним. Як і більша частина дороги Лиман-Закітне.
Очевидно, основні сили передових російських підрозділів на цій ділянці були змушені відступити з району Діброва на північний захід від неї, прямо в ліс. І зараз бої вже тривають вздовж дороги на ділянці від Лиману до пляжу табору «Патріот». Хоча в районі самої Діброви та села Озерне продовжують фіксуватися окремі невеликі піхотні групи противника.
- Щодо самого міста Лиман, то, очевидно, ЗСУ протягом звітного періоду змогли майже повністю його «зачистити». За винятком східних околиць (район перехрестя вулиць Слобожанська та Незалежності), де в низці будівель зафіксована принаймні одна «залишкова» російська піхотна група (приблизно до 5-6 «тіл»).
- Вперті бої тривають у смузі російської 25-ї ЗВА й в районі селища Ямпіль, де ЗСУ намагаються не лише утримати низку позицій, а й «зайти з тилу» (зі сходу) підрозділам противника, що діють у лісі між Ямполем і Лиманом.
Ці дії ЗСУ є досить логічними. Територія лісового масиву між Ямполем і Лиманом, яка здебільшого перебуває під контролем російських військ, є досить зручним «стартовим» районом для продовження масової інфільтрації російської штурмової піхоти безпосередньо в місто Лиман. Вибивши противника з нього, ЗСУ, очевидно, значно зменшать можливості російської 25-ї ЗВА в цьому сенсі.
3. Щодо подальших перспектив розвитку ситуації в цілому на Лиманському напрямку (тобто в оперативно-тактичному сенсі), я виділив би два основні фактори:
- Положення російських військ на їхньому плацдармі на північ від Лиману, хоч і досить «поступово», але невпинно погіршується. Очевидно, що командування російської 20-ї ЗВА, так чи інакше, найближчим часом доведеться суттєво скоротити цей плацдарм. Принаймні через постійний український «тиск» на його південний і північний фланги, ймовірно, воно буде змушене таки відвести свої передові підрозділи східніше дороги Нове — Ставки.
- Дуже помітне «уповільнення» штурмової інфільтрації російської 25-ї армії у бік Лиману, а на деяких ділянках навіть відступ її передових підрозділів (наприклад, на південний схід від Лиману), очевидно, у майбутньому може суттєво вплинути на ситуацію в смузі сусідньої російської 3-ї ЗВА УВ «Юг», яка зараз намагається прорватися в район Миколаївки та Слов'янського ТЕС уздовж південного берега Сіверського Донця.
Якщо українським військам вдасться повністю витіснити противника з району Лиман – Ямпіль – Озерне – Діброва, то командування російської 3-ї ЗВА доведеться розгорнути частину своїх сил (військ) правого (північного) флангу фронтом із заходу на північ, аби утримувати південний берег Сіверського Донця, принаймні на ділянці Крива Лука – Закітне. Що, у свою чергу, не може не вплинути на її здатність продовжувати наступ у напрямку Слов'янська.
Навіть якщо російська 25-та ЗВА таки зможе утримати якийсь тактичний плацдарм на захід від річки Чорний Жеребець (наприклад, від самої річки до дороги Зарічне – Ямпіль), це все одно матиме «різко негативний» вплив на ситуацію в смузі російської 3-ї ЗВА. Оскільки в цьому випадку українські війська, що діють на північ від Сіверського Донця, матимуть очевидну можливість контратакувати фланг 3-ї ЗВА. Навіть дуже обмеженими силами та засобами.
У ширшому (оперативно-стратегічному) сенсі, я маю на увазі всю Слов'янсько-Краматорську наступальну операцію противника, успішні контр-наступальні дії ЗСУ на одному, окремо взятому, Лиманському напрямку, поки що не означають її повного і остаточного провалу вже цієї осені. Противник, поки що, продовжує наступати на цю агломерацію зі сходу і півдня (Добропільський, Краматорсько – Костянтинівський і Слов'янський напрямки) досить активно і на деяких ділянках «тактично успішно». Так, відбувається це досить повільно і з великими втратами для нього, але там він все одно продовжує «повзти вперед».
Однак, слід визнати, що згадані вище дії ЗСУ на Лиманському напрямку, очевидно, все ж-таки можуть створити передумови для того, аби ця оперативно-стратегічна наступальна операція російських військ таки «забуксовала» на додаток до самого Лиманського, принаймні, ще на одному оперативно-тактичному напрямку — Слов'янському.
