Настільки страшна й бездонна, що наслідками її буде тільки остаточне знищення України. Цього разу ми ризикуватимемо зникнути назавжди. У росіян немає інших важливіших справ, ніж витратити подальші роки на приборкання норовливої України.
Хиткий мир буде насправді форматом підриву нас зсередини. Щури, "бізнесмени", ділки, меншовартісна братія, підкупи, диверсії, "какая разніца" - розквітне повною мірою. Це буде шлях до краху державності. І пропонується ця насправді капітуляція саме тому, що росіяни інакше виграти не можуть. Чи хтось справді вірить, що нас залишать в спокої? Поступово запустять щупальця в армію. Підірвуть боєздатність. Знищать ще більше економіку. Знищать репутацію. Знищать віру. Знищать майбутнє. І все це - під час "миру".
Ми вже пережили пекло на землі. Мені щиро прикро й шкода за посилення тиску на Київ. Але дозволю собі нагадати про Запоріжжя. Суми. Херсон. Мій Харків. Про менші міста й містечка, які потерпають від великого обсягу обстрілів вже багато років. КАБи руйнують наші тут міста давно. Прикордоння випалене. Ми вже сиділи без їжі. Без світла. Без тепла. Ми ВЖЕ це проходили.
Це ціна. Ціна війни.
Вона височенна. Нам пропонують взяти кредит з величезними відсотками - маленькі брудні "гроші" зараз, але відсотки знесуть нам дах повністю й остаточно.
Маю великі сумніви, що ті, хто втомився найбільше, на самому фронті - що вони хочуть цей кредит взяти.
В умовах війни наші політики мають бути кризовими менеджерами найвищого гатунку. Зубами вигризати права й позиції України. Зубами. Не на пляжах в Іспанії. Не за конверти. Не за рейтинги. Не очолювати корупцію. Але виходить так, що військові працюють - а політики їх зраджують. Військові вигризають землю - а політики "домовляються". Військові кладуть життя - а тил в цей час готовий на щось, що він називає "дипломатією".
Це позиція зараз між страхом і жахом. Між війною і повним знищенням. Між поганим і ще гіршим. Нам може здаватися, що краще хиткий "мир" - але він дасть час москві підготуватися до остаточного й останнього по нам удару.
Якщо нам почали говорити про "дипломатію" з москвою - то принаймні моя точка зору, що до сьогодні наша дипломатія на світовій арені була недостатньою. Аби кого обрали, аби кого відправили, аби що отримали. Можна краще.
Розробіть операцію Вівальді, але в дипломатії. Не з росією - зі світом. Не думала, що колись буду наводити приклад самих росіян - вони, коли їм треба, в дупу зі своєю дипломатією пролізуть. А ми коміків посилаємо, а потім бідкаємося, що окрім як домовлятися з ворогом нічого не залишилось
