Через рік - затоплені на 90%, внаслідок підриву росіянами дамби. Вода підіймалася до 4 метрів, і окупанти забирали в людей човни, заважаючи рятуватися. Обстрілювали цивільних, аби не покинули місто. А з настанням гуманітарної катастрофи - забирали продукти, влаштовуючи черговий Голодомор.
Обстрілювалося кладовище, могили померлих злітали в повітря. Залишили без лікарень. Під час затоплення якщо людина не взяла російський паспорт - їй навмисно не допомагали. Загинуло понад 500 цивільних. 60 кв кілометрів окупації та безнадії - але сьогодні сльози навертаються, коли бачу їх, змучених цими всіма випробуваннями.
Особливість існування росії як такої в тому, що навколо неї всім завжди погано. За великим рахунком - всім. Я не рахую зараз Януковичей та Асадів, бо мова про цілі народи. Навіть сама так звана росія в процесі самопоїдання - вона дохне від СНІДу, наркоти й на "ес ве о". Але дохне з максимальними понтами. З вєлічієм. Не було проблем там, куди приходить росія - з Трампом та ж справа.
Щодо Олешок - я мрію, щоб вони відродилися, хоча загиблих не повернеш. А винні в тому, що шлях до них був відкритий, і перші танки дісталися цього містечка, як і багатьох інших, за лічені години - покарані. Безвідносно до подальших "потужних потуг". Бо не можна міряти жодні "потуги" ціною шаленої кількості людських життів
