1. У ніч на 2 листопада українські безпілотники знову атакували ЛПДС «Самара» поблизу селища Просвєт у Самарській області росії.
- Після удару на території станції спалахнула пожежа, над об’єктом піднявся густий дим. ЛПДС «Самара» входить до системи «Транснефть» і є великим вузлом приймання, зберігання, змішування та перекачування нафти. Тут зводяться потоки сировини з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів, а також формується експортна марка Urals.
- За даними Генштабу ЗСУ, станція задіяна і для забезпечення потреб російської армії. Попередні удари по станції завдавали 2, 7 і 10 жовтня. Після атаки 7 жовтня Генштаб повідомляв про знищення чотирьох резервуарів об’ємом 50 тис. кубометрів кожен і масштабну пожежу.
2. Україна за три дні атакувала три російські НПЗ, на які припадає близько 10% нафтопереробки країни.
- У ніч на 1 листопада Сили оборони України атакували нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстові Нижньогородської області. Це вже третій удар по російських НПЗ за три дні. Сукупна потужність трьох атакованих підприємств становить близько 24 млн тонн переробки нафти та 9 млн тонн виробництва дизельного пального на рік.
- Кстовський НПЗ — одне з шести найбільших нафтопереробних підприємств росії. Його потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік, а виробництво дизельного пального перевищує 5 млн тонн. Підприємство належить до НПЗ, перебої в роботі яких можуть впливати на російський експорт нафтопродуктів.
- У п’ятницю українські безпілотники атакували Новокуйбишевський НПЗ «Роснефти» в Самарській області, а в суботу — завод «Башнефть-Новойл» в Уфі. Перший у 2024 році переробив 5,74 млн тонн нафти та виробив 1,64 млн тонн дизельного пального, другий — 3,8 млн тонн нафти та 2,6 млн тонн дизеля.
- Загалом три атаковані за три дні заводи у 2024 році переробляли близько 24 млн тонн нафти та виробляли приблизно 9 млн тонн дизельного пального. Це відповідно близько 9% російської нафтопереробки та понад 11% виробництва дизеля за рік. Новокуйбишевський НПЗ постачає нафтопродукти до 60 регіонів росії та країн ближнього зарубіжжя.
- Україна відновила удари по російських НПЗ у п’ятницю після приблизно двотижневої перерви. Пауза була пов’язана з тиском президента США Дональда Трампа та його адміністрації.
3. росія обмежила експорт нафтохімічної сировини, щоб забезпечити нею власну промисловість після ударів України.
- Уряд росії на три місяці заборонив експорт за межі Євразійського економічного союзу нафтового й кам’яновугільного бензолу, толуолу, ортоксилолу, параксилолу та фенолу. Ці речовини використовують у виробництві лакофарбових матеріалів, упаковки, будівельних матеріалів, кабельної ізоляції та медичної продукції.
- Рішення ухвалене після місяців українських атак на російську нафтопереробну інфраструктуру. Удари по НПЗ уже змушували москву обмежувати експорт бензину й дизельного пального, а також шукати додаткові джерела постачання.
- Тепер обмеження поширилися і на нафтохімічну сировину, необхідну для роботи інших галузей російської промисловості. Зокрема, Омський НПЗ, який неодноразово потрапляв під удари українських БПЛА, виробляє бензол, ортоксилол, параксилол і толуольний концентрат. Це один із конкретних прикладів ураженого підприємства, продукція якого належить до категорій, охоплених новою забороною.
- Наслідки ударів по російській енергетичній інфраструктурі виходять за межі паливного ринку. Москва змушена дедалі уважніше розподіляти наявну сировину між внутрішніми споживачами та експортом, обмежуючи можливість її продажу за кордон.
4. Російські нафтові танкери почали захищати від дронів металевими сітками та автомобільними шинами.
- Російські нафтові танкери, зокрема судна так званого тіньового флоту, почали встановлювати металеві сітки, захисні конструкції та автомобільні шини для захисту від атак безпілотників.
- Із серпня через Босфор пройшло щонайменше 60 танкерів із такими пристроями, більшість із них перебувають під санкціями США та інших західних країн. Захисні конструкції встановлюють навколо найбільш уразливих частин суден — зокрема двигунів і рулового обладнання. Металеві сітки та каркаси мають перешкоджати наближенню дронів до критичних вузлів, а шини, підвішені з палуби, використовують як додатковий бар'єр.
- Такі імпровізовані засоби захисту нагадують конструкції, які російські та українські військові застосовують для захисту бронетехніки від FPV-дронів. Тепер подібні методи переносять на комерційне судноплавство, що свідчить про зростання ризиків для перевезення російської нафти Чорним морем.
- Також відзначається фінансова вразливість тіньового флоту. Його старі танкери працюють поза звичайною системою міжнародного страхування та регулювання судноплавства, тому страхування й фінансування ризиків нерідко забезпечують російські державні банки.
- Додаткове обладнання та витрати на захист збільшують вартість експлуатації суден і перевезення нафти. Поява таких конструкцій є свідченням втрати росією контролю над безпекою судноплавства в Чорному морі.
5. Адміністрація Трампа пропонує відновити транзит російського газу до Європи через американського посередника.
- Адміністрація президента США Дональда Трампа домагається якнайшвидшого відновлення постачання російського газу до Європи через Україну. Цю ідею обговорювали під час переговорів у вересні в межах можливого «енергетичного перемир’я» напередодні зими.
- План, який американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер представили під час поїздок до москви та Києва, передбачає продаж російського газу через американського посередника. Така схема могла б обійти європейські санкційні обмеження та відкрити можливості для американських інвесторів.
- Водночас доходи від продажу газу пропонують спрямовувати на ескроу-рахунок у третій країні, щоб росія не могла використати ці кошти для фінансування війни.
- Однак така схема не змінює головного: російський газ знову отримав би доступ до європейського ринку, а американські компанії — роль посередників у його постачанні.
- У межах ширшої угоди про завершення війни адміністрація Трампа також розглядає можливість відновлення роботи газопроводу «Північний потік». Переговори щодо цих пропозицій тривають, а їхні остаточні умови не визначені.
6. Китай витісняє росію з африканського ринку озброєнь, пропонуючи сучасніші системи.
- Китай розширює торгівлю озброєннями з африканськими країнами та переходить від постачання стрілецької зброї й наземної техніки до складніших систем — протиповітряної оборони, ударних безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби. Ці сегменти раніше значною мірою контролювали російські та західні виробники.
- Поява китайських систем ППО, озброєних безпілотників і засобів РЕБ у різних країнах Африки свідчить про вихід Пекіна на ринки високотехнологічного озброєння, де раніше переважали російські та західні постачальники.
- Пекін готовий продавати зброю країнам, від співпраці з якими відмовляються багато західних держав. Китай обмежує такі поставки переважно випадками, коли на покупця поширюються санкції ООН.
- За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), росія історично була провідним постачальником важкого озброєння до Африки. Однак, Китай уже випередив її за обсягами постачання зброї до країн Африки на південь від Сахари.
- Однією з причин скорочення російської присутності на цьому ринку стала потреба кремля спрямовувати військову техніку на війну проти України.
7. У Сербії закрили банк, який обслуговував росіян і допомагав переказувати їхні кошти за кордон.
- Національний банк Сербії 30 жовтня відкликав ліцензію Alta Banka — фінансової установи, послугами якої активно користувалися росіяни, що переїхали до країни після початку повномасштабної війни. Регулятор пояснив рішення значним погіршенням фінансового стану банку та ризиком подальшого зниження його ліквідності.
- Alta Bank відігравав помітну роль у переказах коштів російських громадян і компаній до Сербії та з неї після 2022 року. Він був одним із небагатьох сербських банків, готових обслуговувати російських клієнтів. Раніше його перевіряв Європейський центральний банк через підозри у відмиванні грошей.
- Після виборів клієнти почали масово знімати гроші та переказувати значні суми за кордон. Прокуратура з боротьби з організованою злочинністю закликала розслідувати можливий відтік коштів із рахунків банку та дії відповідальних посадовців Національного банку.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
