"Брюссель запропонує надати Україні кредит у розмірі 45 млрд євро за рахунок бюджету ЄС" - Юрій Ніколов

"Брюссель запропонує надати Україні кредит у розмірі 45 млрд євро за рахунок бюджету ЄС" - Юрій Ніколов

За новинами з Європи пропоную слідкувать на відміну від глупостів між Путєним і Трампом. Бо тепер саме від Європи залежить чи будемо ми окуповані. Ми втратили допомогу США, і фактично других грошей окрім Євросоюзу у нас нема. А без грошей – тупо не буде зброї. От не буде ніяких дронів – ні китайських, ні вітчизняних. Бо не буде грошей на їх виробництво. А нема дронів – ЗСУ нічим воювати, і капітуляція.

От в це Путєн і цілиться – перестояти нас. Щоб у нас зникла можливість заряджати європейську потужність в українську незламність. І Євросоюз успішно сиплеться. Ми вже втратили підтримку найближчих країн-сусідів. А в наступному році вибори в Франції, Італії, також Німеччина на межі зміни влади. Тобто відпадіння ключових донорів призведе до того «а нахер нам вообще то нада, Путєн все рівно окупує Україну по Ужгород, а на нас вже і нападати йому не треба буде, бо поки він ту територію переварить».

Ще раз рецепт перемоги в голові Путєна. Він має постійний приток нафтодоларів, нехай навіть і худіючий, але власний. Він не залежить від зовнішньої допомоги як ми. І має союзника Китай, який робить для Путєна зброю. І у нього ракети роблять, а не годують завтраками а-ля "Файєр пойнт".

А ми ще й в ноги собі стріляємо, коли не приймаємо антикорупційні закони в обмін на гроші і лояльність Євросоюзу. Зеленський і Арахамія прям з штанів випригують аби показати Заходу, що ми корумповані і нам нахер непотрібна та підтримка. Тому не дивуйтесь, що Євросоюз вже зараз, поки ще при владі у більшості країн наші прихильники, вже планує у кращому разі нам виділити лише 45 мільярдів євро з необхідних 70.

Вони неумні. І, на жаль, ми приречені на них.


Брюссель запропонує надати Україні кредит у розмірі 45 млрд євро за рахунок бюджету ЄС

Європейська комісія запропонує виділити кредит у розмірі 45 млрд євро за рахунок спільного бюджету ЄС для фінансування України, оскільки Київ готується до найсуворішої зими з початку повномасштабного вторгнення Росії.

За оцінками, наступного року Україна зіткнеться з дефіцитом фінансування у розмірі 70 млрд євро, і виконавчий орган ЄС пообіцяв допомогти покрити дві третини цієї суми, закликавши при цьому інших західних союзників посилити свою підтримку.

За словами чотирьох осіб, ознайомлених із планом, Комісія запропонує залучити кошти за рахунок бюджету ЄС у пропозиції, яку мають оприлюднити державам-членам у середу.

Механізм фінансування буде ідентичним тому, що використовувався минулого року для забезпечення існуючого кредиту Києву на суму 90 млрд євро.

Ці кошти були призначені для задоволення фінансових потреб України в цьому та наступному роках, однак через посилення руйнувань, спричинених російськими атаками на країну, дефіцит фінансування Києва збільшився. Три країни ЄС — Чехія, Словаччина та Угорщина — отримали право не брати на себе витрати на виплату відсотків за кредитом у розмірі 90 млрд євро.

Новий кредит у розмірі близько 45 млрд євро потребуватиме підтримки з боку всіх 27 столиць країн ЄС, але ці три країни, а також Болгарія, вже заявили, що не братимуть участі у майбутньому фінансуванні України.

Їхня позиція спонукала канцлера Німеччини Фрідріха Мерца минулого тижня пригрозити відмовитися від ухвалення спільного бюджету блоку на 2028–2034 роки, якщо всі країни ЄС не долучаться до фінансування України наступного року та в подальшому.

Німеччина є найбільшим нетто-платником до бюджету ЄС та найбільшим двостороннім донором Європи для Києва. Чотири країни, які вимагають звільнення від фінансування України, є нетто-одержувачами.

За словами трьох осіб, обізнаних із ситуацією, після погрози Мерца ці два рішення — щодо фінансування України та щодо спільного бюджету блоку — стали взаємопов’язаними. Лідери ЄС обговорюватимуть обидва питання на саміті в Брюсселі 26 та 27 листопада, прагнучи ухвалити рішення до кінця року.

Пов’язування цих двох тем є способом «захистити» фінансування України від майбутніх вето, зазначили джерела, оскільки країни, що залежать від фінансування ЄС, будуть змушені обирати між підтримкою Києва та втратою бюджетних коштів.

«Це підвищує ставки, але означає, що ці питання не можуть розглядатися паралельно. Йдеться про одну велику угоду», — зазначив одне з джерел.

Речник Європейської комісії відмовився від коментарів.

Брюссель і Берлін стурбовані тим, що забезпечити майбутнє фінансування України ставатиме дедалі складніше, оскільки на блок чекає низка виборів в Іспанії, Франції, Італії та Польщі.

Лідерка французької ультраправої партії Марін Ле Пен, яка лідирує в опитуваннях напередодні президентських виборів у країні в квітні, вже заявила, що припинить підтримувати Україну, якщо замінить Еммануеля Макрона на посаді президента.

Однак інші попередили, що така тактика може обернутися проти них, якщо країни відчують, що їх шантажують.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у листі до голови Європейської ради Антоніу Кости, з яким ознайомилося видання FT, зазначив, що «домовленість щодо майбутнього фінансування України не може стати попередньою умовою для ухвалення наступного [бюджету ЄС]».

«[Європейський] Союз повинен зберегти здатність визначати та фінансувати власну довгострокову політику та пріоритети, незалежно від того, як розвиватиметься ситуація», — додав Бабіш.

Навіть країни, що підтримують Україну, такі як Ірландія, також висловили занепокоєння.

«Деякі країни зараз пов’язують це з переговорами щодо [бюджету ЄС], що . . . викликає у мене певні побоювання, але я розумію, чому, адже деякі країни зробили дуже значні внески», — заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхеал Мартін на саміті лідерів ЄС минулого тижня