Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.11.2026

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.11.2026

1. Сили оборони України втретє за тиждень атакували Кримський міст, цього разу під ударом, імовірно, опинилася залізнична частина переправи.

- Після атаки в ніч на 19 листопада окупаційна влада зупинила рух мостом для оцінки пошкоджень. Про чергову атаку повідомив підконтрольний росії глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов. За даними моніторингових каналів, у районі Керчі пролунало близько 15 вибухів, також повідомлялося про щонайменше два влучання в залізничну частину мосту.  

- Попередні атаки 16–17 листопада призвели до руйнування автомобільної частини переправи: один із прогонів завдовжки 227 метрів обвалився у воду. Залізничне сполучення після попередніх ударів вдалося відновити, однак нова атака знову зупинила рух поїздів.

2. Українські БПЛА атакували Татарстан, повідомляють про пожежу та задимлення в районі нафтоперекачувальної станції «Калейкіно» — одного з ключових вузлів російської нафтотранспортної системи.  

- Станція «Калейкіно» належить компанії «Транснефть — Прикамье». Вона приймає нафту з Татарстану, Башкортостану, Удмуртії та Західного Сибіру й перекачує її магістральними трубопроводами в напрямку Самари, Нижнього Новгорода та Нижньокамська.

- Станція є важливим вузлом системи, зокрема пов'язаної з експортним нафтопроводом «Дружба». За даними місцевих жителів, в Альметьєвську пролунало щонайменше 16 вибухів.  

- «Калейкіно» вже зазнавала атаки в лютому цього року.

3. Українські атаки безпілотників майже вдвічі скоротили обсяги переробки нафти в росії з кінця жовтня.

- Зараз російські НПЗ переробляють близько 400 тис. тонн нафти на добу, або приблизно 3 млн барелів, проти понад 700 тис. тонн наприкінці жовтня. Через удари роботу 15 із 35 найбільших російських нафтопереробних заводів було порушено або призупинено. Ще в середині минулого тижня таких підприємств налічувалося дев’ять.

- Сукупна потужність НПЗ, які постраждали від атак із кінця жовтня, становить близько 500 тис. тонн на добу — приблизно 54% загальних потужностей первинної переробки нафти в росії.  

- Водночас через поступове відновлення окремих виробництв середній обсяг переробки за листопад поки перевищує 500 тис. тонн на добу. Це на 5–10% менше за вересневий і жовтневий рівні.

- Однак майже щоденні атаки українських безпілотників дедалі сильніше обмежують роботу російської нафтопереробки, створюючи ризики для виробництва бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.

4. Витрати росії на обслуговування державного боргу різко зросли через війну і наступного року становитимуть уже 10,6% доходів федерального бюджету.  

- До початку повномасштабного вторгнення цей показник не перевищував 3,5–4%. Державний борг росії вже досяг близько 20% ВВП, хоча за базовим прогнозом уряду такого рівня мали досягти лише у 2029 році, а за негативним сценарієм — у 2027-му.

- путін напередодні заявив, що борг становить 17% ВВП, тоді як Мінфін оцінює його у 19,9%. Для порівняння, на обслуговування державного боргу Велика Британія спрямовує 7,1% бюджетних доходів, Німеччина — 7,8%, Канада — 10,4%.

- За негативним прогнозом російського уряду, до 2042 року державний борг може зрости до 69,4% ВВП, а його обслуговування за нинішніх умов запозичень поглинатиме 44% федерального бюджету.  

- Зростання боргових витрат дедалі сильніше обмежуватиме можливості російського уряду фінансувати цивільні потреби. Залучені під час війни позики спрямовуються не на розвиток інфраструктури, освіти чи медицини, а на військові витрати, тоді як повертати борги доведеться коштом подальшого скорочення фінансування цих сфер.

5. У росії заморозили або відклали будівництво понад 290 великих федеральних об’єктів загальною вартістю 9,5 трлн рублів.

- Ще понад 380 запланованих державних будівництв на суму щонайменше 1 трлн рублів навіть не розпочиналися. Серед незавершених проєктів — дороги, мости, дитячі лікарні, онкологічні центри, очисні споруди, наукові лабораторії та промислові підприємства. Найчастіше причиною перенесення термінів влада називає нестачу фінансування, рідше — відсутність необхідного обладнання.  

- Кількість перенесень строків будівництва зростає щороку: якщо у 2021 році їх було 15, то у 2022-му — 24, у 2023-му — 26, у 2024-му — 59, у 2025-му — 86, а за неповний 2026 рік — уже 81. Деякі об’єкти переносили неодноразово. Найдорожчий довгобуд — газопереробний комплекс в Усть-Лузі вартістю 3,5 трлн рублів. Запуск його першої черги планували на 2023 рік, другої — до кінця 2024-го.

- Серед інших масштабних проєктів із відкладеними термінами — Північний широтний хід вартістю 850 млрд рублів, Курська АЕС-2 за 508,7 млрд рублів та автомобільний міст через річку Лену вартістю 174,8 млрд рублів.  

- Зупинка будівництв пов’язана із погіршенням фінансової ситуації та скороченням доступних державних ресурсів. Масштаб незавершених проєктів свідчить, що бюджетні обмеження дедалі сильніше впливають не лише на нові інвестиції, а й на реалізацію вже розпочатих інфраструктурних програм.

6. росія скорочує фінансування дорожнього господарства.  

- У 2027 році витрати федерального бюджету на федеральні траси та трансферти регіонам становитимуть 1,29 трлн рублів проти 1,49 трлн, передбачених попередніми бюджетними планами. Скорочення становить близько 13% і може призвести до зменшення обсягів будівництва, реконструкції та ремонту доріг.

- Фінансування федеральних трас зменшили на 113,7 млрд рублів, а міжбюджетні трансферти регіонам — на 85,5 млрд. На 2028 рік видатки також переглянули в бік скорочення — на 175 млрд рублів порівняно з попередніми планами.  

- Додатковий тиск на регіональні бюджети створить зміна системи управління місцевими дорогами з 1 січня 2027 року. Відповідальність за організацію їх утримання та ремонту переходитиме на рівень суб'єктів федерації, які зможуть передавати ці повноваження муніципалітетам. Загальна протяжність регіональних доріг у росії становить близько 502 тис. км, місцевих — понад 1 млн км.  

- За оцінками, на утримання та ремонт одного кілометра регіональних доріг у середньому виділяють 2,65 млн рублів на рік, місцевих — лише 710 тис. Якщо об'єднати ці мережі без додаткового фінансування, середній обсяг коштів скоротиться до 1,35 млн рублів на кілометр. Найбільше ризикують постраждати місцеві та сільські дороги.

- Через дефіцит коштів влада може відкладати капітальний ремонт і реконструкцію, обмежуючись поточним утриманням та усуненням окремих пошкоджень.

- У 2027 році фактичні обсяги дорожнього будівництва та ремонту можуть скоротитися на 4–6% порівняно з раніше запланованими показниками.

7. Японська Japan Tobacco втратить контроль над своїм бізнесом у росії та спише активи на 1,4 трлн єн ($8,9 млрд).  

- Через це компанія очікує завершити рік з операційним збитком у 368 млрд єн замість раніше прогнозованого прибутку в 1 трлн єн. Причиною стало рішення путіна передати сім російських дочірніх компаній JT під тимчасове управління.

- Формально право власності залишається за японською корпорацією, однак вона втратила можливість ухвалювати операційні рішення та здійснювати права акціонера. Через це JT виключить російські підрозділи з консолідованої фінансової звітності.  

- росія була одним із ключових закордонних ринків компанії: на неї припадало близько 10% продажів групи та чверть скоригованого операційного прибутку.

- Japan Tobacco працює в країні з 1999 року, має близько 4000 працівників і контролює приблизно 41% місцевого ринку сигарет. Компанія також знизила прогноз річної виручки на 63 млрд єн — до 3,8 трлн єн, а очікувані дивіденди на акцію скоротила вдвічі — зі 136 до 68 єн. Після переходу активів під російське управління акції JT втратили близько чверті вартості.

- Випадок Japan Tobacco є черговим прикладом того, як кремль використовує механізм тимчасового управління для встановлення контролю над іноземним бізнесом. З вересня під нього також передали активи низки міжнародних компаній, зокрема Nestlé, Auchan і німецької Metro.  

- Японський уряд уже висловив протест і заявив, що координує з компанією подальші дії.

8. Чехія не допустить російських спортсменок до чемпіонату світу з хокею серед дівчат до 18 років, який відбудеться 8–16 січня 2027 року в Остраві.

- Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Любомир Метнар після зустрічі з керівництвом Чеської хокейної федерації.

- У Чехії діє урядова постанова 2023 року, яка фактично забороняє видавати візи російським спортсменам. Обмеження поширюватимуться і на тих, хто отримає шенгенську візу в іншій країні: Прага заявила, що має юридичні механізми для заборони їм в’їзду. МЗС Чехії вже повідомило про цю позицію інші країни Шенгенської зони.  

- Рішення ухвалене після того, як Спортивний арбітражний суд скасував заборону Міжнародної федерації хокею на участь російських національних команд у змаганнях.

- Чехія приєдналася до низки європейських країн, які виступили проти повернення російських збірних. Фінляндія та Норвегія вже заборонили в’їзд російським спортсменам, Швеція оголосила про аналогічні наміри.  

- росія також не братиме участі в молодіжному чемпіонаті світу з хокею в Канаді в грудні: канадська сторона не дозволила в’їзд російським гравцям.

 Більше на https://t.me/Omelyan_News