25 грудня 2015 року в Україні був прийнятий закон «Про публічні закупівлі»

25 грудня 2015 року в Україні був прийнятий закон «Про публічні закупівлі»

Цей закон поставив жирний хрест на ганебному явищі, що отримало назву «тендерна мафія». Вже з наступного року усі державні замовники зобов’язалися проводити тендери лише через електронну систему ProZorro. Це була справжня перемога у боротьбі з корупцією.

Державні закупівлі – болюче місце навіть у заможних та розвинених країнах. Що вже говорити про наші терени, де слова «законність» та «корупція» за декілька десятиліть набули змісту дуже своєрідного? І тендери, ніби, проводилися – але найчастіше вони бували закритими, а вигравав їх той… хто треба, скажімо так. «Чужого» підрядника могли просто не пустити до торгів з надуманих причин («у вас ксерокопія установчих документів надто бліда» – реальне формулювання, яке чув автор). Ну і, само собою, чиновники та їхні друзі багатіли на тендерах рік від року – а як інакше?

Система електронних закупівель зламала всю цю систему разом. Віднині усі тендери ставали відкритими та електронними, і реєструвались учасники теж онлайн. Причому торги стали проходити «всліпу», і представники держави обирали кандидата з найнижчою ціною (а вже потім переможець розкривався, і був зобов’язаний підтвердити якість того, що він хоче продати). Більше того: результати конкурсів зробили публічними, тобто будь-який громадянин міг дізнатись, з ким співпрацює держава, і на яких умовах. Ця, без перебільшення, революційна система дозволила з 2016 по 2019 зекономити понад 150 мільярдів гривень бюджетних коштів.

Для нової влади, яка поставила своїм завданням «хорошо прібарахліться» (реальна цитата з переписки одного нардепа із заступником міністра щодо розподілу бюджету), система ProZorro була, як кістка у горлі. Звісно, коли дуже хочеться вкрасти, обхідні шляхи знайдуться – наприклад, купівля за бюджетний кошт нікому не потрібних послуг. Але «слугам» хотілося розмаху. Саме тому будівництво кільцевої дороги навколо Києва рішенням Верховної Ради (тобто, тієї самої «монобільшості») вивели з-під електронних тендерів. Людина, яка називає себе головою держави, підписала цей «закон». А на дорогу цю планується виділити, на хвилиночку, близько 100 мільярдів гривень. Ось де справжній ласий шматок для гієн при владі. Який, в найкращих традиціях часів Януковича, з’їдять тихо та без розголосу. Цікаво, чи не було у ProZorro конкурсу на могильні плити з написом «Антикорупційна боротьба в Україні, 2015-2021»?