27 липня: це цікаво знати

27 липня: це цікаво знати

У дохристиянські часи 27 липня відзначали літнє свято Дажбога. Наші предки в день Дажбога – покровителя обжинок, очікували від нього щедрих дарунків. Святкували його стрибанням через священний вогонь та пекли ритуальне печиво, що називалося «сончата», яке потім роздавалося дітям. Також Дажбогу та Паликопу – духу межового вогню – молилися про збереження кіп від вогню.

У народі вважалося, що з 27 липня поступово настає осінь. Тим більше, що день, як правило, видавався похмурим і дощовим – нерідко здіймався сильний вітер, починалися грози. Спостерігали, якщо нічна роса не висихала – мала бути гроза; але що більша була роса, тим спекотнішим мав бути день.

За церковним календарем 27 липня вшановують апостола від 70-ох Акили; преподобного Стефана Махрищського; мученика Юста; преподобного Єлія, монаха; преподобного Онисима, чудотворця.

Іменинники 27 липня:

Онисим, Стефан, Феофіл.

27 липня народились:

1810 – Василь Завойко – адмірал українського походження, перший військовий губернатор Камчатки. Брав участь у навколосвітніх плаваннях. Під час цих походів відвідав Камчатку й Аляску. Автор книжки «Враження моряка під час двох подорожей навколо світу».

1853 – Володимир Короленко – письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор творів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.

«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).

1870 – Володимир Маковський – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.

1876 – Володимир Воробйов – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.

1929 – Іван Гнатюк – український поет. Автор збірок «Паговіння», «Калина», «Повнява», «Жага», «Життя», «Барельєфи пам’яті», «Дорога», «Чорнозем», «Турбота», «Осіння блискавка», «Благословенний світ».

Події 27 липня:

971 – укладено мирний договір між князем Святославом та візантійським імператором Цимісхієм.

1147 – Климентія Смолятича обрано митрополитом руської (української) церкви.

1672 – Гетьман Петро Дорошенко розбив поляків біля Четвертинівки.

1834 (15 липня за Юліанським календарем) – відкрито Київський імператорський університет св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Навчання у Київському університеті розпочали перші 62 студента.

1936 – на підставі відповідної ухвали ЦК КП(б)У Президія АН УРСР прийняла рішення про створення Інституту історії України.

2002 – «Скнилівська трагедія» (під час авіашоу на Скнилівському летовищі (Львів) зазнав катастрофи літак Су-27, вбивши 78 і поранивши понад 100 людей). Найбільша в історії катастрофа на авіашоу.

Чи знаєте ви що:

Про хмари

Люди називають хмари повітряними і легкими, але це зовсім не так. По-справжньому хмари середніх розмірів можуть важити до 10 тонн.

Середня хмара важить 8-10 тонн, а грозова хмара — набагато, набагато більше.

Попри це, вони безперешкодно переміщаються по небу, оскільки їх вага розподіляється між численними крапельками води або кришталиками льоду.

Хмари не тільки важкі, але і дуже великі. Крапельки або кристалики розкидані по повітряного простору на багато кілометрів.

Так, у грозових хмар відстань від основи до вершини може досягати 10 кілометрів.

У хмар є своя тривалість «життя». Вона безпосередньо залежить від вологості повітря в атмосфері.

Якщо вологість на низькому рівні, хмари почнуть випаровуватися. Іноді «життя» хмари може тривати не більше 15 хвилин.

Коли вологість досить висока, підвищується ймовірність випадання опадів, а хмара буде залишатися над землею ще досить довго.

Саме хмари допомагають нашій планеті згладжувати добові і сезонні коливання температури.

Хмари є не тільки на Землі. Вони спостерігаються на низці планет Сонячної системи — на Марсі і Венері, Титані (супутнику Сатурна) і Тритона (супутнику Нептуна).

Однак тут хмари вже мають зовсім іншу природу, яка пояснюється умовами на цих планетах і супутниках — на Венері хмари складаються з пари сірчаної кислоти, на Титані при температурі -180 ⁰С хмари є джерелом метанових гроз і з них регулярно виливаються дощі.

На полюсах планети Сатурн супутникам вдалося сфотографувати дивні хмари правильної шестикутної форми. Що це таке — поки ніхто не знає.