388 день широкомасштабного вторгнення

388 день широкомасштабного вторгнення

Зовнішньополітичне.

 1. Рішення суду в Гаазі - це, безусловно, не тільки юридичне рішення, а й політичне. З нескінченного переліку злочинів Путіна обрано саме злочини проти дітей. Тим, хто найближчим часом планує відвідини російського лідера, варто замислитися, чи у них досі є бажання тиснути руку злочинцеві, якого розшукує міжнародний суд саме за злочини проти дітей. 122 країни визнають рішення цього суду. Зокрема, Угорщина. Видається, що для Орбана перспектива купівлі чергового квитка до Москви - вже не така однозначна. А що буде з зустріччю Двадцятки? Чи можлива участь Росії навіть у дистанційному варіанті? Чи зможе санкційний, але досі неофіційний розшукуваний Лавров знову отримати допуск? Навряд. І як вчасно це було оголошено - перед вихідними, щоб росіяни змогли насолодитися рефлексіями власних можновладців та «експертів», наскільки це їм байдуже.

 2. А чи справді байдуже? Чому ж тоді вони заводять справи на членів міжнародного суду? Саме з цієї причини на Площі Європи біля (!) Києвського вокзалу Москви раптом зникли прапори європейських країн. Можна скільки завгодно не визнавати не тільки суд, а і взагалі Євросоюз, але тоді куди подіти всі ці вілли у Франції та Іспанії, яхти, які ще конфісковано урядами Італії та Хорватії. Сьогодні Путін підписав дуже дивний документ, який визначає, що отримання російського паспорту автоматично припиняє українське громадянство. Росія тепер ставить власне законодавство не тільки вище міжнародного, вона вже зазіхає на те, щоб своїми рішеннями встановлювати правила документообігу та діловодства в інших країнах. Мабуть, на черзі порядок престолонаслідування в Британії та нарахування податків у США за рішенням Чахлика.

 3. До речі, щойно з‘ясувалося, що зернову угоду подовжено не на 60 діб, як казала Росія, а на 120, як пропонували українці. На доказ власної позиції російський МЗС показав якісь листи від власних послів в Туреччині та Білорусі, а не букву угоди. Ми розуміємо, наскільки страждає російська економіка без експорту сільгосппродукції, що Чахлик та його підлеглі вимушені не тільки надавати можливість працювати портам Одеської області, а й вислуховувати публічно приниження через термін цієї угоди від своїх же пропагандистів, обурених втратою обличчя.

 4. Індія, яка цього тижня приєдналася до цінової стелі на нафту, Туреччина, яка зупинила обслуговання американських літаків, що належать росіянам (ага, якраз після підписання зернових угод), британський посол в Казахстані обговорює альтернативний російському напрямку Великий шовковий шлях. І тільки одна маленька горда кавказька країна, що втратила 20% території, окупованої Росією, не тільки приймає десятки тисяч російських «біженців» (мабуть, кожен п‘ятий має стосунки з ФСБ), а й максимально налаштовує торговельні відносини саме з Росією, отримує прибуток від «паралельного експорту», як обережно називає Росія контрабанду підсанкційних товарів, і веде своїх громадян до чергової революції.

 5. Ситуація змінилася. Чахлика перестали боятися і почали відверто зневажати. Рік поступової девальвації путіна від члена кола обраних світових лідерів, головного зігрівача Європи, власника яхт та палаців, людини, яка визнана не тільки журналом «Тайм», а й, фактично, всім «золотим мільярдом» найвпливовішою у світі, яка пережила при владі кількох американських президентів, до дрібного злочинця, що цупить гаманці в трамваї. Вороття немає.

Красовицький щоденно