4 лютого за григоріанським календарем 35 день року. До кінця року залишається 330 днів.
За церковним календарем 4 лютого вшановують апостола Тимофія, пресвяту мученицю Анастасію Персіянку, пресвятого мученика Анастасія – диякона Печерського, преподобного Макарія рабинського – Белевського чудотворця, мучеників Мануїла, Георгія, Петра, Леонтія, єпископів Симонія, Гаврила, Іоанна, Леонта, Парода.
У народі 4 лютого підмічали: «Чим більше снігу випаде на Тимофія – Напівзимника, тим більший буде врожай зернових. А якщо опівдні усміхнеться сонце, то закличе у гості весну.»
Іменинниками 4 лютого є:
Тимофій, Петро, Гаврило, Юрій, Макар, Іван
4 лютого
народились:
1880 — Климент Квітка, музикознавець та фольклорист, чоловік Лариси Косач (Лесі Українки);
1854 — Сидір Мидловський, актор, театральний діяч і письменник;
1885 — Степан Балей, український i польський психолог. Автор «Нарису психологiї» (1922) — першого українського підручника з психології в Галичинi, двi праці присвятив
психології творчості Т. Г. Шевченка;
1877 – Микола Макаренко, український археолог, мистецтвознавець, перший директор Музею мистецтв ВУАН (нині – Музей мистецтв імені
Богдана і Варвари Ханенків у Києві);
1879 — Василь Королів-Старий, письменник і художник, один з засновників Української Центральної Ради;
1897 – Федір Максименко,
український бібліограф і книгознавець.
4 лютого відзначають:
Всесвітній день боротьби проти раку
Події 4 лютого:
1793 — Другий поділ Польщі, внаслідок якого
Волинь i Поділля приєднано до Російської імперії.
1945 — у Лівадії (Крим) відкрилася Ялтинська конференція — вершинна дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії й
СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.
Чи знаєте ви, що:
Місце для оселі, криниці або храму наші предки визначали
спеціальними способами. На вибране для будівництва місце ввечері насипали кілька жменьок зерна. Якщо вранці збіжжя не було поруйноване, то вважалося, що місце придатне для
життя. Коли ж поклювали птахи або поточили миші — не придатне.
Джерела для криниць виявляли за допомогою дерев'яного вугілля, яєць, вовни чи листка лопуха, залишаючи їх на ніч. Якщо вони були зволожені або на них з'являлися краплини, то тут і копали колодязь. На місце будівництва храму ставили глечика і залишали його на кілька днів. Якщо середину глечика засновував павук, це вважалося доброю прикметою. Якщо ж навпаки, то навіть люди не хотіли будуватися там.
