"451 доба найжахливішої війни в XXI столітті" - Олександр Красовицький

"451 доба найжахливішої війни в XXI столітті" - Олександр Красовицький

Диванна аналітика.

1. Перемога української дипломатії у питанні надання нашим захисникам сучасних літаків. Зітхати з полегшенням і зупинятися тут зарано, адже попереду - ціла низка невідомих: варіанти фінансування, модифікацій, місць базування, можливе переобладнання злітних смуг, технічне обслуговування, навчання та кваліфікація, можливість залучення досвідчених іноземців... Я свідомо не кажу про озброєння та бойове використання. Головне - російські літакам доведеться триматися ще далі від нашої території, а це означає інший рівень безпеки міст, знищення тих МІГів і СУ, які наблизяться до лінії фронту; зростання небезпеки для ворожих танків, артилерії, штабів, місць скупчення особового складу. Це також і усвідомлення Заходом, що інших варіантів забезпечення 100%-вої перемоги України зі звільненням всієї території без жодних дедалі більших втрат - не існує.

2. Події тижня свідчать про те, що Бахмутська наступальна операція почалася і, на відміну від ворога, українці не будуть тупо перти в міську забудову. Навіть, якщо в місті не залишилося мирного населення.

Не мені оцінювати плани українського командування з цього приводу, але для тих шукачів зради, які в цьому вбачають щось несподіване, нагадаю, що саме зараз відбулося суттєве збільшення кількості та якості використання нашими військовими звичайної та ракетної артилерії, ударних безпілотників не тільки на бахмутському напрямку. Впевнений, що перемоги "брянської ППО" - це не є досягнення братського вогню росіян, це нова якість, яка заставила прибрати авіацію з північних кордонів, і полегшила ситуацію в селах півночі України, які потерпають від обстрілів з літаків та РСЗО. Потяги, які шукають легкої долі на залізницях білгородчини, брянщини, курщини та Криму, тепер все частіше будуть сходити з рельсів. Думаю, справжній великий наступ почнеться тільки тоді, коли шляхи системних постачань ворога будут постійно під вогнем, казарми та бази в глибокому тилу зазнають руйнувань, а контрбатарейний вогонь суттєво зменшить кількість техніки ворога поблизу лінії фронту. Дефіцит палива та снарядів у ворога, який був важливим фактором взимку, стає засобом для перемог ЗСУ влітку. Використання снарядів та ракет "з колес" говорить не тільки про те, що виробництва запрацювали, а й про безальтернативність цих постачань.

3. Про економіку. Кожна війна, яка триває понад два-три тижні - це війна на виснаження ресурсів. Україна, економіку якої росіяни разом з нашими корумпованими чиновниками десятиліттями знищували, безумовно, не мала жодного шансу в такому протистоянні без допомоги союзників. Росіяни, після отримання відкоша в перші дні вторгнення з Півночі, почали дуже швидко знищувати ракетними ударами паливні бази, транспортні вузли, підстанції. Було заблоковано можливості експорту через морські порти. Починаючи з осені, настала черга випробувань нашої енергетики на міцність. Нищівних ударів зазнала теплова енергетика, а атомна зазнала обмежень через знищення понижувальних підстанцій для транспортування електричної енергії з АЕС. Тільки системна підтримка друзів, від перших днів вторгнення, допомогла подолати паливну кризу, відновити систему постачання ресурсів в торгівлю та на фронт, замінити неефективні елементи ланцюгів логістики. Багатоденні перемовини через ООН та турецьких партнерів відновили зерновий експорт, створили безпечніші умови в західному Чорномор'ї та в містах Одеської області. Українці, звісно, є народом, який не зупинив активну виробничу діяльність через бойові дії. Я бачу багато прикладів героїчної роботи харків'ян на різних виробництвах міста, з перших днів агресії, коли і фронтова артилерія, і літаки, робили будь-яку діяльність в місті небезпечною.

4. На сьогодні економічний спад зупинено. Маємо підстави говорити про зростання у цьому році. В той же час міцна російська економіка, яка мала величезну подушку стабільності, почала гальмувати. Вже ні для кого не секрет, що бюджетні та кредитні резерви в минулому році за багатьма напрямкам Росія використала. Дедалі сильніші санкції працюють на нашу перемогу.

Тритрильйонний дефіцит бюджету тільки за перші чотири місяці, скорочення багатьох програм, дефіцит кваліфікованих робочих рук через втечу спеціалістів за кордон, невдалий перехід на воєнну економіку, дають впевненість в тому, що до осені головним рушієм поразки російської армії будуть проблеми російської економіки. Європейці у своєму 11 санкційному пакеті впритул наблизилися до атомної енергетики та системних російських банків. Американці серйозно взялися до застосування вторинних санкцій, відстежуючи ланцюжки постачань підсанкційних товарів через країни-сателіти Росії.

5. Вперше за ці пʼятнадцять місяців наші партнери поставили питання системної конфіскації російських державних та приватних грошей на користь України за спеціальним спрощеним механізмом. Китай почав залучення країн з кола російського впливу до власних партнерських програм без навіть ілюзорних консультацій з росіянами. Проєкт будівництва залізниці до Європи не через територію Росії - вирішення питання її монополії на євразійські транспортні потоки, перший серйозний крок до повного закриття кордонів Європи від росіян.

Маємо зрозуміти, що ця війна - це вже не допомога джавелінами та стінгерами, це домовленість тих, хто повірив в силу ЗСУ, про системні багатошарові дії для повного знищення російської держави.

6. І про фантастично приємну і одночасно жахливо мерзенну подію - арешт на хабарі голови Верховного Суду. Єдиний повністю реформований суд, у якому корупція зруйнувала всі досягнення з його формування, через напіввідкриті конкурси, комісію доброчесності, психологів та контролерів від країн Заходу, виявився осередком топ-корупції. Впевнений, що це павутиння - тільки частина мережі, яку є шанс знищити за наявності такого бажання в усіх гілок влади і підтримки громадянського суспільства. Так само переконаний, що значна частина тих, від кого залежать такі дії, самі є частиною складних механізмів корупції. І тільки повна судова реформа під контролем Заходу, із залученням суддів українського походження із США та Канади, може зрушити з місця весь цей майже мертвий державний механізм.