Після заміни президентом Трампом прокурора (Сешнс пішов у відставку, замість нього виконувати обов'язки призначено Вітакера) мене часто питають про подальшу долю розслідування Мюллера, наскільки його захищено, тощо. Гаразд.
Дехто пропустив ключовий і стратегічний нюанс, який кардинально змінив у кращу сторону всю історію довкола Трампа й Мюллера. Йдеться про перемогу демократів на виборах та завоювання більшості у Палаті представників Конґресу США. Адже імпічмент може розпочати саме Палата представників, якщо в ній є проста більшість голосів (50%+1), а до цих виборів такої більшості не було, але тепер вже є.
Другий ключовий нюанс: Палата представників має право проводити розслідування Рашаґейт точно в такому обсязі як і Мюллер (викликати свідків, вимагати та отримувати всі потрібні документи, тощо).
Третій нюанс. Розслідування Мюллера було потрібним, аби воно завершилось фінальним звітом, який Мюллер передав би до Конґресу, і ґрунтуючись на якому почалась би процедура імпічменту. Однак все одно була потрібною більшість у Палаті представників.

Що буде, якщо скласти докупи всі три нюанси? Це означає, що навіть якимось чином звільнивши Мюллера, тепер Трамп зовсім не вирішує своєї проблеми. Бо Палата представників візьме всі матеріали, які зібрав Мюллер і долучить їх до свого розслідування (а воно розпочнеться у січні незалежно від долі Мюллера), підготує свій звіт і почне процедуру імпічменту.
Трамп, якщо почне атаку на Мюллера, лише наблизить своє фіаско, бо це стане його черговим злочином — перешкоджанням правосуддю (а в нього вже є багато таких прецедентів).
Тепер ще раз щодо імпічменту. Він не має великих шансів на успіх, бо в Сенаті США немає двох третин голосів для завершення процедури. Але мета початку процедури — знищити Трампа політично або змусити його піти у відставку.
І ще. Не чекайте швидкого початку процедури. Імпічмент є єдиною справжньою зброєю сил, які протистоять найбільшому та найцинічнішому зрадникові в історії США. Ця зброя стріляє лише раз, і застосувати її треба у потрібний час, не раніше й не пізніше, аби завдати максимальної шкоди. Я вже писав, що Ніксон мусив піти у відставку через рік у схожій ситуації. Тобто внутрішній годинник процесу має свою програму.
Висновок: на початку січня, коли почне працювати новий склад Конґресу США, Трамп стане кульгавою качкою. І зворотній відлік для нього лише пришвидшиться.