Більше ніякого дня перемоги 9 Травня! Переписати календар святкових дат пропонують нардепи, аби не відзначати в унісон із росією.
"Святкувати щось із державою-терористом, яка вдерлася на наші землі, чинить акти геноциду – неприпустимо, ані з моральної точки зору, ані з точки зору історичної правди", – наголошує голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформполітики, "Слуга народу" Микита Потураєв.
Нині роковини завершення Другої світової війни українці вшановують два дні. 8 Травня – День пам’яті і примирення. 9-го – День перемоги над нацизмом – державне свято.
"Насправді капітуляцію нацистської Німеччини було підписано 8 травня, і 9 травня придумано сталіним лише для того, аби монополізувати перемогу над нацизмом і забути про західних союзників, які теж відіграли важливу вирішальну роль у перемозі", – пояснив нардеп від "ЄС", ексголова Українського інституту нацпам'яті (2014-2019) Володимир В'ятрович.
Після переможного параду в 1945-му московською Красною площею солдати крокували лише через 20 років. Помпезно і з маршами святкувати "вєлікую побєду" почали у 65-му.
Ідейником став Леонід Брежнєв.
"Пам'ять про перемогу була піддана забуттю в союзі, 1946-1947 роки були роками голодоморів і святкувати як так чогось не приходилося, до цих років міста наповнювали люди, ветерани, серед яких була неймовірна кількість калік та інвалідів. Виключно 20-ю річницю почали святкувати, коли вивезли за територію міст інвалідів, ветеранів, коли народилося нове покоління людей, котрі мали сприймати з дитячою радістю піонерські забави", – зауважив історик Олександр Алфьоров.
Культ великої перемоги роками старанно вирощували в радянському союзі. Паради і марші з комуністичною символікою стали обов'язковою традицією того часу. На росії її продовжили і після розпаду СРСР. Нічого не змінилося донині.
Фатально відрізняється і риторика: якщо на Заході про війну кажуть "Ніколи знову", то у московії – "Можем повторіть"."На пострадянському просторі немає оцього прощення, немає переосмислення, а є міф роздутий, який базується не на розумінні, яке це зло є війна, а навпаки, героїзація сталіна і тих, хто волею долі став союзником західного світу. Українцям надзвичайно важливо переосмислювати цей процес", – наголошує нардеп "Голосу" Ярослав Юрчишин.
Хоча із незалежністю відв'язатися від совєцьких скреп Україні не вийшло.
"Усякі міфи про "вєлікую оттєчєственную", "побєду", 9 Травня, все це використовувалося, аби тримати Україну в орбіті впливу російської федерації", – переконаний В'ятрович.
Лише після анексії Криму та початку війни на сході влада почала зміщувати акценти і відкривати правдивий погляд на тодішні події. Комуністичну та нацистську символіку заборонили, а термін "Велика Вітчизняна" замінили на Другу світову війну. 8 Травня запровадили як День пам’яті і примирення.
"Ми почали зміщувати акценти на все ж таки пам'ять про жертв. Люди, які справді воювали на тій війні, вони не святкувати, нема там що святкувати, особливо для них", – каже Потураєв.
Але навіть після 2014-го про російсько-радянський сценарій свята нагадували відзначення на сході України. У радянській формі, з піснями про "велікую побєду" та з ідеєю "русского міра".
"9 Травня є одним із якорів ментальності совєтської, є одним з якорів "русского міра" і пропаганди путіна, саме 9 Травня є для рф основним елементом, в якому зійшлися всі можливі конструкції "русского міра", – зазначає історик.
У великих містах спокою не давали марші безсмертних полків, автопробіги та акції під егідою московського патріархату та за кремлівські гроші від проросійських політиків. А вписати це побєдобєсіє в голови українців допомагали промосковські канали.
"Сам факт, що це був вихідний день, що ми робили це синхронно з росією, використовувався для того, аби проводити антиукраїнські проросійські шабаші під назвою "безсмертний полк", щоби по телеканалах, таких, як "Інтер", демонструвати проросійські наративи, щоб ті люди, яких врешті назвали зрадниками, як медведчук та його соратники, нагадували про своє існування", – пояснює Володимир В'ятрович.
Тому нині відзначати День перемоги над нацизмом в один день із росією, надто після її вторгнення 24 лютого, депутати, кажуть, неможливо. Серед співавторів законопроєкту про зміну державного свята всі фракції та групи, крім депутатів ліквідованої опоплатформи. Підтримка буде, бо питання нині, як ніколи, на часі.
"Якби ми це зробили 30 років тому, то, може, цієї війни би й не було, ми зараз дуже болюче повертаємося на Захід, в цивілізований світ. Вакцина путіним, вакцина обстрілами Харкова, Маріуполя, Чернігова мала би змінити ставлення однозначно. Найбільше жертв серед старшого покоління, яке провело молодість в союзі і з ностальгією ставилося до святкувань, думаю, тут має змінитися ставлення", – вважає Юрчишин.
Замість Дня перемоги 9-го Травня депутати пропонують відзначати День Європи, разом з усіма країнами Євросоюзу. Якщо буде політична воля, документ про зміну святкових дат парламент розгляне на найближчих засіданнях.
