Зеленський, звісно, блазень і маріонетка. І він наговорив купу маячні. І він істеричний та закомплексований.
Але не він грає, а ним грають.
І грають дуже серйозну гру.
Ось дивіться.
1. Влада применшувала і продовжує (!) применшувати загрозу нападу з боку Росії (https://bit.ly/3DWpLJx).
2. Водночас влада відкрила реальні "бойові дії" проти Ахметова - "дуайєна" українського великого бізнесу. Після сьогоднішньої заяви Зеленського єврооблігації ДТЕК вже обвалилися (https://bit.ly/3nTV020). Це надзвичайно болючий удар по гаманцю. З такими людьми таким не жартують.
3. Таким чином, Зеленський і Ахметов остаточно увійшли в клінч. А на кону - ні більше ні менше - питання про майбутню реальну владу в Україні.
Або це буде, як і досі, "закрите акціонерне товариство", де головні акціонери - це "олігархи", плюс невеликий пакет акцій у Президента за посадою і ще якісь крихти у громадянського суспільства (яке свою частку акцій, здобуту на Майдані, вже частково розтринькало за часів Порошенка).
Або це буде "лукашенкізація України", тільки на чолі замість реального автократа буде маріонетка, яка зображає автократа. Але автократія буде реальною. З гранічною концентрацією всіх видів влади в Офісі Президента.
Ніякого "третього" сценарію на найближчі роки я не бачу, просто через відсутність в Україні ще якихось інших реальних політичних сил, крім "олігархів" та "зелених популістів".
4. Відступати і Зеленському, і Ахметову вже пізно. Тепер як в американських бойовиках: хто перший змигнув (відвернув), той і програв.
5. Розрахунок "Узеленського", як я його розумію, такий: у цьому протистоянні Захід Ахметова не підтримає, бо "олігарх" (закон же стримано вітали!), а Зеленського буде змушений підтримати, "а то Путін нападе". Якщо ж Ахметов схилиться перед величчю ОПУ, то решта великого бізнесу неминуче зроблять те саме.
6. Тим, кому і досі подобається "антиолігархічний" пафос Зеленського, окремо нагадаю, що один з головних бенефіціарів цієї схеми - Коломойський. Єдиний з "олігархів", у кого з Зеленським все ОК і дедалі краще (https://bit.ly/3HWkfZO), а на Заході, навпаки, вже нема чого втрачати.
7. Все це означає, що ми наближаємося до чергової "точки біфуркації". Або, як казав Попандопуло, "Чует мое сердце, что мы накануне грандиозного шухера". Готуйтеся робити свої ставки. І не як глядачі, а як учасники політичного дійства. Вже чого-чого, а його буде вдосталь.
