"А вранці вони прокинулися..." - Ігор Татарчук

"А вранці вони прокинулися..." - Ігор Татарчук

Отже, Роман Скрипін сказав, що Богдан - це "гопнік і рішала". Абсолютно погоджуюсь.

Проте вкотре хочу запитати Скрипіна, Бігуса і решту журналістів:

Ви, блядь, коли мочили Пороха, думали, що замість нього оберуть Лі Кван Ю? Голду Меїр? Рузвельта? Чи, на крайній випадок, колективного молодого метросексуала-фахівця?

Ви бачили, хто обирається, ні? Ви, крім себе улюблених, здатні щось чути? Дивитесь іноді в світ, чи лише в дзеркалі милуєтесь коронами?

Є новина. Та корона, яка частково тримається на грошах зацікавлених осіб (інакше звідки ж телеканали та телеефіри), настільки натиснула на голову, що видавила сіру речовину в п'яту точку. І на виході країна отримала звичайне лайно.

Все закономірно.

В мене немає цехової солідарності, пієтету і відчуття "він, звісно, чинить як мудак, але він мій знайомий і взагалі хороший хлопець, тому не мудак". Маю свободу сказати правду.

Більшість наших журналістів - це ідіоти та йолопи, які складно навчились говорити/писати, проте не навчились думати. І саме вони переконали населення, що бути довбойобом, - це прикольно, аби не Порох. Проклятий барига, дайте шанс новим обличчям.

Ну, хавайте. Думаю, що поки що нам подають лише апетайзер. Далі буде.

Нікому не цікава думка довбойобів Скрипіна та Бігуса, коли питання стоїть про сюрреалістичний концтабір. Ніяка критика з їх боку не змінить того, що вони натворили за кілька років своєї бурхливої діяльності.

Можете кидати тапками, але порядна людина, на мою думку, не повинна подавати більшості наших журналістів руки. Бо то є самозакохані та недалекі істоти, які забувають в скриньках громадські гроші або беруть їх від того, хто їх дає.

Це, звісно, ідеалізм. Проте через його відсутність ми в черговий раз просираємо країну. І пам'ять про тих, хто віддав за неї життя.

Моліться тепер Богдану та Медведчуку. Тепер вже, на жаль, майже все однозначно.

Додаток.

Про критику влади.

Журналіст має подавати факти, а не видавати за факти власні інтерпретації. Класичний приклад - розслідування Бігуса. Він рефреном повторював після "Свинарчуки" прізвище Порошенко. Плюс свідома маніпуляція фактами, вигадками та напівправдою.

Таким чином люди, які формують ЗМІ, позбавляють громадян можливості формувати свою думку на підставі фактів, а натомість пропонують емоційну реакцію на їх інтерпретацію. Але це не є журналістика - це пропаганда.
Про "Порошенко вбив брата-фермера" я взагалі мовчу.
На минулих виборах деякі канали перевершили своїх кураторів з російського ТБ. Сподіваюсь, ніхто не буде заперечувати, що це не той стандарт, перевершенням якого можна пишатися?

А зараз, ой яка несподіванка, плач Ярославни. Богдан - гопнік, Зеленський - некомпетентний, Медведчук канали скуповує, "я йду з ЗІКу, бо там Медведчук".

А чим ЗІК без Медведчука відрізняється від ЗІКу з ним?

Правильна відповідь - нічим. Тому що попередня діяльність каналу сприяла досягненню Медведчуком, Портновим і решта веселих хлопців мети - не допустити на другий термін Порошенко, який, при всіх своїх вадах, провадив проукраїнську політику.

Це улюблений прийом шахраїв - знести владу тому що корупція і утиски демократії, захопити владу і знести демократію, розвинувши власну корупцію.

Тому й немає пієтету. Це інфантильна, в більшості, та безвідповідальна спільнота, нездатна нести відповідальність за власні дії. Цехова солідарність, одна тусовка і гроші.

Ігор Татарчук