Росія сіє далекосяжний хаос, використовуючи Крим як базу. І в часи «совка», і зараз Севастополь використовується для впливу на інші держави. Саме тому світ має бути зацікавлений в поверненні півострова Україні, пише професор історії та стратегії військово-морського коледжу США Сара Пейн.
Крим - це не лише суверенна українська територія, але й найкраща військово-морська база в Чорному морі. «Доки Росія не втратить Севастополь, Близький Схід та схід Африки (Африканський Ріг), залишатимуться нестабільними. «Поки регіон буде в напрузі, СРСР гарантований певний вплив там», - сказав Андрій Громико, глава МЗС СРСР з 1957 по 1985 рік, про Близький Схід.
Росія у будь-який момент ладна втрутитися як «посередник», зруйнувавши мирні плани, озброївши одну зі сторін конфлікту. Але без Севастополя РФ не здатна так запросто підтримувати свої воєнні операції на Близькому Сході чи в Африці. Військові інтервенції потребують логістичної підтримки, що забезпечується морем. Контролюючи Севастополь, Росія може підтримувати свої сирійські бази Тартус і Латакія. А з них - дотягнутися до будь-якої точки вздовж східного Середземномор’я й аж до Африки.
Втрата Севастополя знищить ці можливості. Новоросійськ не підходить для подібної ролі. Російським військовим кораблям довелося б діставатися Середземномор'я за допомогою трьох інших флотів: Балтійського флоту в Калінінграді, ще віддаленішого Північного, який базується за Полярним колом, і Тихоокеанського на Камчатці. Відстані величезні.
Зараз «Вагнер» діє в Сирії, Лівії та Судані, а також у ЦАР, Малі, Мозамбіку і Чаді. «Без належних військових баз Росія не змогла б легко підтримувати ці кампанії. Севастополь - це корінь проблеми. Настав час його викорчувати», - йдеться в статті.
Світ починає аналізувати кримську проблему в комплексі, а не лише як геополітичну примху України. Це непоганий «прорив» 2-го року широмасштабної війни й 10-го року окупації Криму.
