…Хлопчик-підліток дивується: «Дорослі кажуть, що справжнє життя буде, коли я вивчуся. А зараз у мене що – не життя?!
…Строкато розмальована студентка журиться: «Що ви! Нас макіяжу не вчили...». Чого ви з мене смієтеся?
…Чоловік, який розміняв п'ятий десяток років, зізнається: «Я звик робити лише те, що скажуть. А заробляти гроші не навчився. Тому й із сім'єю не склалося…».
…Сивий пенсіонер так і не зрозумів, навіщо жив: «Я завжди мріяв бути письменником, а все життя пропрацював масажистом і ненавидів це ремесло. Але що тепер казати?! Пізно!».
…Розумна людина переживає: Як так сталося? Я хотів жити по-людськи, все життя старався, прагнув і робив… І що?
Потім лузери плодять лузерів.
Треба б якось перервати це замкнене коло.
