Мир в Затоці, який хоч і виглядав як дуже хиткий минулої п ятниці, поки що тримається. Що не дивно, адже ні американці, ні іранці, не хочуть продовження війни. Іранці, в принципі, не хотіли і з самого початку. А от американці розраховували на легку прогулянку, як і обіцяв Нетаньяху у своїй презентації для Трампа. І коли вийшло трошки по іншому, стало боляче. Так що прем єр Ізраїлю – єдиний, хто хоче продовжувати вечірку, але він тепер немає ні підходящих слайдів, ні карт. І в Ормузький протоці трафік як на Житомирський трассі у п’ятницю ввечері. А фондовий ринок переключився на інші теми. Ринок акцій продовжує ковбасити, зберігаючи високу волатильність. І справа в тому, що аж занадто високо він забрався, а технологічні акції стали дуже важкими. І нести важко, і кинути не можна. А всі навколо ще й говорять що тільки про цей штучний інтелект і значить треба купляти ще. І тепер інвесторам і спекулянтам треба вирішити, що робити. Чи влягтися відпочивати на цьому плато, з якого відкривається чудовий вид на річні бонуси. Чи стрибнути вниз, лопаючи надуті бульбашки. Це неприємно, але іноді вибору просто немає. Та і нині стрибати із хмарочосів для учасників ринку акцій у разі кризи вже не прийнято. Максимум 1-2 роки без роботи. Виключенням може бути тільки сегмент кріптовалюти, але кріптопроходимців нікому не шкода. Чи продовжити лізти в гору, надихаючись як видами, так і розповідями про штучний інтелект. І поки всесвіт не подав знак, що робити, ринок продовжує малювати пилу, рухаючи то вниз то вгору.
От цього тижня індекс знизився. Причому знов були дні із падіння більше ніж на один відсоток, які наступного дня не призводили до зростання. Маск, який минулого тижня вже задумувався над другим трільйоном, цього тижня взагалі повернувся до ганебного клубу мільярдерів. Коли акції Space X втратили 25%. В результаті, індекс S&P500 починає п’ятницю на позначці 7357, що на 140 пунктів нижче, ніж тиждень тому. Звісно, переживають ринки і через небажання ФРС знижувати ставку. Прогноз, що новий голова прийде і відразу порядок наведе, повернувши спекулянтів у часи безкоштовних грошей, не виправдались. Це посилило долар. І на кінець цього тижня курс в парі євро долар вже складає 1,136. І, звісно, б є по спекулятивним ідеям. І мова не тільки про біткоїн, який сумно коливається трошки біля 60 тисяч доларів за штуку. Золото вже опустилось нижче 4000 за унцію, хоча ще досить нещодавно спекулятивна хвиля виштовхала ціну вище 5500 доларів. Не краще йдуть справи і в спекулянтів, що вклались у срібло. Там ціна, яка майже дісталась рівня 100 ще нещодавно, тепер 57. Караючи людей, що прибігали трошки пізніше основної хвилі і купляли на хайпі.
Але приємніше за все цього тижня дивитись на ціну на нафту. Барель бренту вже опустився до рівня 74 долари. Псуючи настрій в Москві і околицях. От вже навіть і Стівен Сігал, не те щоб найрозумніша людина у світі, виставив на продаж свій особняк на Рубльовці. Зі знижкою. Поспішає. Чомусь. Російський фондовий ринок продовжує падіння, вже 16-й тиждень поспіль, шукаюче дно так же завзято, як творча інтелігенція на Заході шукає загадкову російську душу. І десь в тому ж місці. А тут ще й воскресіння Набіуліною, яка оправилась від загадкової хвороби, зіпсувало настрої. Минулої п ятниці Центральний Банк Росії понизив ставку, але не так сильно, як того чекали. Скинувши лишень 0,25% до 14,25%. Та ще й супроводив це більш жорсткими коментарями. Посилаючись на те, що якщо Путін хоче друкувати гроші на війну ще більше, то про дешеві кредити не треба мріяти. А ще й дефіцит бензину штовхає інфляцію в гору. Виробництво на російських НПЗ вже вдалось скоротити на 14% по результатам травня, а в червні, якщо вірити джерелам Reuters, довели цю цифру до 25%, змушуючи росіян імпортувати з Казахстану і Індії. Що точно буде не дешевим задоволенням. Як результат, ставки підстрибнули і на внутрішньому борговому ринку Росії, солідаризуючись з ринком акцій і натякаючи, що без адміністративного втручання залучати гроші звідки російський владі буде дуже дорого.
Падіння ціни на нафту і активність українських дронів знов збудило в росіянах бажання погрожувати всім навколо ядерною зброєю. Що, власне, трошки напружує інвесторів в українські єврооблігації. Як не сильно надихають і заголовки про перемовини з боку Кремля, бо вони так чи інакше не несуть в собі ніякого іншого навантаження окрім вимог капітуляції. На тлі слабких глобальних ринків це призвело до падіння ціни на українські суверенні єврооблігацій десь на 1,5 пункти. А на внутрішньому ринку в Україні тихо. Може тому що всі, хто зазвичай створюють активність навколо економіки, поїхали на північ Польщі. Надихаючись польською гостинністю, починаючи з першого митника, що заходить у вагон вашого потягу. Проте як можна пропустити такий симпозіум, особливо якщо це дає можливість виїхати за кордон і сумістити приємне з корисним. Навіть в той момент, коли стараннями Ель-Ніньо на Європу насунулась хвиля спеки, що дозволяє нормально дихати і жити тільки ночами. Даючи шанс все ж таки подивитись той чемпіонат світу з футболу, графік матчів якого натякає, що вдень має бути довга і сонна сієста. Наступного тижня хвиля цієї спеки дістанеться і України. Загрожуючи певним дефіцитом електроенергії і вже забутими літніми відключеннями світла.
І, звісно, великі форуми не проходять без подарунків. Тут і перший транш в бюджет від ЄС – 3,2 млрд євро, і гроші від Світового Банку – 3,3 млрд доларів. Червень взагалі може бути рекордним місяцем по отриманню зовнішньої підтримки. І створити ілюзію, що всі реформи рухаються у вірному напрямку бо люди з грошима дають їх дуже легко. Проте в цьому випадку краще дивитись на темпи просування в рамках європейської інтеграції. Щоб потім не розповідати, що хтось у Парижі, Брюсселі чи Берліні не хоче бачити Україну в ЄС і немає на те політичної волі. Поки цієї волі бракує тільки в Києві. Інвестори в єврооблігації Укрзалізниці, та і керівництво компанії, дуже сподіваються, що ця політична воля, нарешті, з’явиться у питанні підвищення тарифів для вантажних перевезень. Як мінімум на 30% цього літа. Але апетит приходить під час їжі і вже є мрії про 15% наступного року. Хоча в останнє дуже важко повірити. А гривня поки тримається сильніше ніж 45 гривень за долар. Чи її там тримає Нацбанк, вирішивши, що поки не на часі нестися далі. Тим більше, у самого НБУ є набагато цікавіші забави. І не тільки в Гданську. Не просто так весь фінансовий світ спостерігає за протистоянням Укрпошта-НБУ. Тим більше, що збірної України на чемпіонаті світу немає і потрібні якісь свої розваги. А дивитись «Вагітну в 16» все ж таки трошки соромно
