Ердоган заявив, що Алієв готовий до врегулювання стосунків з РФ. Ми ще не розуміємо, якою буде відповідь Путіна, але, чомусь, здається, він піде на примирення, якщо остаточно не здурів. Але це буде дуже гірке для нього примирення.
1. За останні два тижні, з моменту загострення стосунків РФ- Азербайджан відбувся, без перебільшення, глобальний зсув на Південному Кавказі. Якщо коротко - Баку, не просто не пішов на поводу у росіян, а показав Росії на її місце. А Москва навіть побоялася (як мінімум поки) ввести торгові санкції.
2. Алієва підтримав не лише Ердоган. До нього в гості приїхав керівник Пакистану. А в перекладі на людську мову це означає, що «привіт» Путіну тут передав Пекін (Пакистан один з головних партнерів Китаю в світі).окрім того, Азербайджан, 4 липня, був запрошений на саміт ШОС (організація , де повний контроль має Китай).
3. Казахстан, Узбекистан та Азербайджан утворили компанію про створення зеленого енергетичного коридору в Європу. Азербайджан має намір прокласти кабель дном Чорного моря для з'єднання ЦА, Кавказу, Європи, Каспійського та Чорного морів єдиним енергокоридором. Просто для розуміння процесів, які відбуваються навколо нас: Узбекистан планує експортувати 10-15 млрд кВт годин зеленої енергії до 2030 року.
4. Все, що ми бачили протягом останніх днів - це війна через проксі, але без воєнних дій. Туреччина руками Азербайджану показала Росії, що вона стає головним гравцем в пострадянському Закавказзі. І тут, як би це зараз дивно не звучало, але питання переходу Грузії в, як мінімум, подвійне підпорядкування Росії та Туреччини це питання часу. Вірменію Росія просто кидає в обійми Туречччини.
5. Туреччина різко розширила свої впливи на ЦА і, якщо раніше, країни ЦА балансували між Китаєм і Росією, то тепер, вони будуть пробувати балансувати свої можливості в трикутнику Китай, Росія , Туреччина.
6. Туреччина не ставить перед собою мету знищення Росії, бо в Анкарі прекрасно розуміють: ні Китай, ні США, ні взагалі ніхто крім нас і балтійських країн цього не хоче. І тому, Туреччина грає в ослаблення Москви без доведення ситуації до загострення. І головне, вони грають руками Азербайджану.
7. Китай, руками Пакистану показує Москві: відчіпіться від Баку і йдіть на замирення. А паралельно, Путін оголосив 4-денний (!) візит в Пекін на 80-у річницю перемоги КНР над Японією. Це не простотзализування Сі. Це суперзализування. Бо Путіни розуміє: його існування залежить від Трампа та СІ. І він буде лизати.
8. Що далі? Південний Кавказ і ЦА будуть рухатися повільно, але впевнено від РФ. Європа програла цей регіон, а США поки навіть не бачить його. Ми ж маємо просто винести правильні висновки з того, що можна грати в складніші ігри ніж або-або. Світ тектонічно змінюється.
