Приїжджає якось молодий офіцер який недавно закінчив офіцерську академію під новий рік у відпустку. Ну батько його питає:
— що там сину? Як там зараз в армії?
— тааа, довбоїбізм
— що ти маєш на увазі?
— тату, тобі справді цікаво знати що це?
— цікаво, розкажи!
— це довго розказувати. Ти хотів завтра в ліс по дрова з’їздити? От завтра на практиці покажу.
В 6 ранку син будить батька з криками «підйом, вставай, нам скоро в ліс їхати».
Батько здивований, ніч на дворі. Але експеримент є експеримент, встає. Разом за півгодини умились, вдягнулись, склали інструмент. Сидять чекають поки зійде сонце.
Батько питає:
— І нащо так рано розбудив мене? Можна ж було б поспати.
— Так треба. В керівних документах взагалі написано вставати в 5:00. Я й так тебе пожалів. Тому відставити пиздьож.
Батько трошки в ступорі, сонний, але ну блін. Наказ є наказ. Так і сидів одягнений ще годину чекав поки сонце зійде.
Зійшло сонце, склали інструмент в мотоблок, сіли. Завели мотоблок, поїхали.
Проїхали 300 метрів. Син глушить мотоблок. Каже: «перевірити інструмент!». Батько каже:
— ми ж тільки перед самим виїздом складали інструмент?
— а може щось випало, хто його знає. Ось є закон, там є вимога: з метою недопущення втрати майна постійно перевіряти його наявність. А ось є норматив від міноборони: кожні 300 метрів руху. Такий порядок, такий закон, отже відставити задавання тупих питань.
Перевірили наявність інструменту. Заповнили акт перевірки наявності інструмента. Завели мотоблок, поїхали. Через 300 метрів знову перевірка інструменту, знову заповнення акту. І так всю дорогу.
На під’їзді до лісу річка. За 500 метрів є міст. Але син не їде в сторону моста, син їде напряму через річку.
Батько кричить:
— Ти довбанутий??!! Он міст, поїхали через міст!
— Відставити розмови! Через міст маршрут довший. Як я потім аудиторам поясню чому я спалив пального більше передбаченого нормативом? Поїдемо через річку! Через річку коротше!
На річці цілком очікувано провалились під лід.
Добре річка неглибока, то не втопились. З купою болю і страждань таки витягнули той мотоблок. До лісу вже так і не встигли. Дров ніяких не взяли.
Приїхали брудні намокші серед ночі додому.
Батько втомлений ледве живий іде до ліжка. А син каже: «відставити спати! Пішли на нараду».
Сідають за стіл, починають нараду:
Син питає:
— що із поставлених задач ми сьогодні досягли?
— нічого!
— правильно. Все чому?
— тому, що мій син, придурок, кожні 300 метрів зупинявся, а потім так взагалі поїхав через річку і ледь не втопив!
— хаха! Видно, що ти тату в академії не вчився. Нічого не розумієш. Ось читай керівні документи. Згідно-відповідно керівних документів, ми тату нічого не встигли саме тому, що ми пізно прокинулися. Тому завтра пробуємо все заново, але підйом не в 6, а в 5 ранку!
