"БІДНІ КРАЇНИ БІДНІЮТЬ, ТОМУ ЩО НЕ ХОЧУТЬ ВЧИТИСЯ КЕРУВАТИ СВОЇМИ ГРОШИМИ" - Александр Гончаров

"БІДНІ КРАЇНИ БІДНІЮТЬ, ТОМУ ЩО НЕ ХОЧУТЬ ВЧИТИСЯ КЕРУВАТИ СВОЇМИ ГРОШИМИ" - Александр Гончаров

Розвинені країни друкують свої гроші і потім їх дають нам у кредит. Звичайно, з відсотками, під заставу майна та на умовах жорсткого виконання додаткових умов. Підкреслюю, іноземні інвестиції не заходять на українські ринки, ми отримуємо переважно кредити, які треба повертати з відсотками або віддавати заставу.

І це відбувається в ситуації, коли глобальні кредитні установи збилися з ніг, щоб знайти позичальника на дуже дорогі гроші, і таким чином перечекати з ліквідною заставою світове фінансове цунамі, що насувається.

Що в цьому випадку робить українська фінансова влада? Наприклад, Голова НБУ Пишний каже, що Україна має чіткий план дій, щоб не довелось друкувати гривні. Мовляв, якщо торік Україна потребувала $32 млрд для балансування бюджету, то цього 2023 року потреба — $40 млрд (більш як $20 млрд бюджетної підтримки для нашої країни надходять тільки з США). І ніби саме МВФ заборонило нашій владі друкувати гривні.

Ну і, нарешті, вишенька на торті: українська влада готується продавати великі державні підприємства за заниженими цінами, щоб зміцнити держбюджет. Сьогодні Голова Фонду держмайна Умеров заявив: «За рахунок продажу держкомпаній Україна може заробити понад $400 млн і ще $190 млн може надійти від оренди сільськогосподарських угідь».
Що ж, міцно нас підсадили на кредитну голку: за час війни зовнішній держборг України зріс до рекордних $132 млрд (и кредитори не мають наміру пробачати борги Україні). Ось і настав час виносити з хати «фамільне срібло» - продавати за бесцінь кращі держпідприємства.