Південнокорейська розвідка поділилася даними про експедиційні війська сіверян у рф. Наразі вони мають інформацію про більш ніж 300 убитих і 2700 санітарних внаслідок поранень, хвороб, аварій.
Тобто, на секунду — у противника вийшло з ладу до 25-30% угруповання, частину якого складають елітні спеціальні підрозділи.
Це добре — фронт у Курській області поки стабільний, незважаючи на тиск і штурм Малої Локні.
Спроба вдарити під Махнівкою під провалилася з великими втратами, і село, хоч і переходило із рук до рук, залишилося під контролем Сил оборони України.
Колона супротивника на південь від Малої Локні поблизу Микільського потрапила під міни, “Джавеліни”, FPV і вогонь артилерії. Була розгромлена, втративши пів десятка танків і бронемашин.
Росія платить високу ціну
Збитки росіян від бойових дій, евакуації тощо лише у кількох районах Курської області становили 750 млрд рублів. Це більше за бюджет всієї Курської області в 5 разів.
Це ціна того божевілля, що затіяв кремлівський режим. Зараз вони бомбардують півторатонними ФАБ-ами свій же районний центр Суджу, розносять там школи і кричать, що це їхня земля.
Чомусь забули з якої причини там виявилися Сили оборони України, і чому довелося тягнути на фронт строковиків та купувати послуги північних корейців.
Глобально — росіянам вдалося стабілізувати ситуацію в Курську, використовуючи бійців-строковиків, перекинуті з різних ділянок фронту пожежні команди, а пізніше ввівши в бій північних корейців.
У експедиційного корпусу є проблеми із взаємодією та мовним бар’єром, зате немає проблем із мотивацією та ствольною артилерією на зберігання.
Ймовірно, натрапивши на брак важкого озброєння, яке могло б перестрілювати західні гармати по дальності, жителі півночі почали тягнути далекобійні САУ і замасковані під цивільні вантажівки РСЗВ для використання тактики “бий і біжи”.
На фронті було помічено, причому не тільки у Курській області, 170 мм САУ «Коксан» М1989. Вони працювали і на Лиманському напрямку, і в нальотах через кордон.
Це ніша “Піонів”, які, по суті, випускають за 5 хвилин 2 важкі снаряди, їх застосовували ще в Ірано-Іракській війні, для контрбатарейної боротьби з черговими батареями іракців і вогню по нафтових родовищах.
Більше того, вони готувалися до подібного конфлікту — максимально через ДМЗ завдавати ударів великому мільйоннику, маючи в противниках західну 155 мм артилерію з хорошими стволами, що перестрілює їх по дальності, високоточні ракети, що потрапляють за 80 км у десятиметрове коло, і авіацію, що перевершує північнокорейську на два покоління.
Тому, в принципі, вони будуть корисні Москві, хоч і наступають у стилі банзай-атак із 60-70-х років минулого століття. Хоча б для того, щоб закрити питання з Курськом.
Що нам робити?
Усвідомлювати, що слова Трампа про мир за 24 години, ой, за 100 днів, ой, якнайшвидше, натикаються на неприємну реальність.
Корейський експедиційний корпус, який нарощуватимуть, важка зброя від країн “глобального півдня”, перші 10 тисяч осіб, призваних окупантами з окупованих територій (хтось чув свіжі пісні про ТЦК та дивився відео як натовп жінок відбиває тих, кому вручили повістку?)
Тому нам треба бігти якнайшвидше, щоб просто залишатися на місці.
Але поки що ворог втратив багато людей і не досяг своїх задач.
