"Бажання повинні обов'язково збуватися" - Гліб Бабіч

"Бажання повинні обов'язково збуватися" - Гліб Бабіч

Коли маленький недозрілий гопник відкриває двері ногою в бар, де сидять серйозні люди, і з порога кричить:
"Ну що, б**ть, дятли - хто мені перший сотку наллє?" - результат передбачуваний.
Десь в період до 21.00 його просто виженуть копняками.
А ось ближче до півночі - дуже навіть можуть надавати по вухах. Виключно для життєвого уроку.
І в будь-якому випадку - в цей бар його більше не пустять.
І ніякі запевнення, що "він просто хотів подружитися" - не допоможуть.
Коли, на жаль, "президент" моєї країни поводиться як недозрілий гопник - це гірка ганьба для країни.
У надії на конструктивну зустріч, і на встановлення добрих відносин, не задають питання з дворовими підбиваннями, у стилі приблатненого шниря.
Питання "Чому ми досі не в НАТО?" треба було ставити раніше. Трампу. Коли намагався зобразити хвіст павича з трьох обшарпаних пір'їв. І хвалився своїм впливом і "на 100% своїми людьми". І залазив в ігри з виборами в найсильнішій країні світу.
Тепер все б з чистого аркуша. Налагодити б. Спробувати поводитися відповідно до рівня Президента країни, що витримала навалу ще однієї сильної (пекельної) країни.
Так ні. Мабуть результат не потрібен. Мабуть двері в пристойне суспільство відкривається ногою саме для того, щоб потім сказати - бачите, а вони нас не люблять! Ходімо домовлятися і заглядати в очі дияволові.
Слава Богу, що там інший рівень осудності. І в Америці дійсно вважають Україну важливою геополітичною точкою, в яку впирається апетит кремля. І поважають за завзятість. Тому, що самі побудували свою країну завдяки завзятості.
І підтримуватимуть Україну. А непорозуміння в кріслі президента - вважають саме тимчасовим непорозумінням.
Але по вухах можуть дати - тонко але повчально. Так, що по плечі в землю вгонять - в політичному, звичайно, плані.
І заслужено.
Але жаль, що цим буде змарновано багато часу і можливостей.
Чому ми досі не в НАТО, питаєш?
Відповідати тобі всерйоз - тому, хто завалив все, що відкривало нам туди не простий, але впевнений шлях - марно.
Була б можливість, я б попросив взяти в НАТО особисто тебе.
У будь-якій з родів військ. Будь-якої країни НАТО.
Якщо ти у себе відкосив і від строкової, і від війноньки (чотири рази) - може там тебе чогось навчать?
Повинні ж збуватися бажання. Навіть у незрілих гопників.

Гліб Бабич