Вашингтон та москва споріднюються, вони близькі до побудови нової конфігурації спільного володарювання, принаймні — на європейському просторі.
Київ напружено очікував реакції господаря Білого Дому на зустріч путіна з посланцем США Стівом Віткоффом: хотілося б почути щось гнівне у відповідь на геополітичні зазіхання кремля, але Трамп назвав «продуктивною і дуже хорошою» розмову, а шанси на завершення війни високими.
«Щоб путін перестав воювати, він повинен думати у здатність перемогти на перемовинах»: The Washington Post публікує дані американської розвідки: російський диктатор не позбувся назойливої мрії домінувати над Україною, включивши її в орбіту РФ.
«Я не вірю, що припинення вогню чи навіть перемирʼя, чи договір стануть кінцем історії… Це нове протистояння між росією та рештою Європи», — ексспівробітник американської розвідки, експерт по РФ Фонду Карнегі Юджин Румер. — Президент [Трамп] відчайдушно прагне укласти угоду… А росіяни не проявляють жодних ознак помʼякшення. Вони нарощують свої вимоги». москва повернеться до «гібридних» методів впливу на Україну, включаючи економічний, політичний примус, проникнення в українську еліту, в тому числі — безпекову, ділову, а також — через російську церкву.
Для досягнення цієї мети путін, схоже, витягнув найголовніший козир зі свого мундира: він пропонує Трампу стати енергетичним брокером РФ в Європі. Натомість хоче демонтажу європейської архітектури НАТО. Або принаймні її послаблення.
Значна частина Європи (особливо Західної), добряче налякана путінським імперіалізмом, дедалі більше консолідується в антипутінізмі. Після «замирення» з Україною кремлеві навряд чи вдасться запросто повернути собі — втрачені за час широкомасштабної війни — енергетичні, фінансові та інші ринки. Тому брокерські функції США — те, що треба.
США та РФ вже обговорюють купівлю американським бізнесом одіозних «Північних потоків» та іншої енергетичної інфраструктури. Йдеться не лише про газ, але й про активи «Роснафти». Цю ж інформацію підтвердив путін, пообіцявши повернення в ЄС «дешевого російського газу». Фактично, США та РФ домовляються спільно контролювати економіку Євроспільноти через газову та нафтову голки.
Reuters наголошує, що до т.зв. «стамбульських вимог» (демілітаризація України, зміна влади, визнання окупованих територій) кремль висуває і «мюнхенські» (озвучені російським диктатором 2007 р. на міжнародній безпековій конференції), — усунення «корінних причин війни», зокрема — розширення НАТО на схід. Трамп і тут уже пасонув господареві кремля: він уже натякнув на можливість виходу США зі складу Північноатлантичного альянсу, або радикальну зміну його політики: мається на увазі різке скорочення американського контингенту в Європі та відмова від 5 статті, —напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх. Про бажання гримнути дверима Альянсу говорить і Ілон Маск та інші республіканці.
Фактично, ми стоїмо на порозі розвалу військо-політичного альянсу демократичного світу. «НАТО може припинити своє існування, а росія прийде за Європою», — заявив посол України у Великобританії Валерій Залужний, звинувативши США в «руйнуванні світового порядку». Цю ж думку повторив і ексголовком Альянсу Джеймс Ставрідіс: «Ми рухаємося до того… що побачимо останні дні НАТО».
Ми, українці останніми намагаємося розгледіти перспективи нашого майбутнього крізь замкову щілину закритих перемовин України та США, і, відповідно, США та РФ. Та крихти інформації не дозволяють скласти картину майбутнього. Комунікації щодо припинення вогню у війні росії проти України є технічними, і дуже мало говорять про наміри Вашингтона та москви спільно поживитися на ослабленому демократичному світові… Це не означає, що два авторитарних лідери зможуть так запросто поділити Старий Світ, але вони намагаються. Принаймні, геополітичні тренди на це вказують.
