«Не пийте каву вдома. ПІдіть в кав'ярню. Пообідайте в ресторані. Зайдіть на базар. Купіть смаколики. Підтримайте малий і середній бізнес. Йому зараз найважче»! – менторствує екс-міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Це вже не просто відрив від реальності — це повна інтелектуальна і моральна пустеля, в яку Зеленський загнав державне управління.
Його команда і вся фракція «слуг народу» — це люди без компетенцій, без досвіду і без елементарного розуміння, як живе країна у війні.
Вони існують у паралельному світі.
Де замість фронту — флет вайт.
Замість похоронів — бранч.
Замість державної відповідальності — сторіс.
Дмитро Кулеба — ідеальний символ цієї деградації.
Колись здавалось, що він хоча б намагається бути адекватним. Але варто було опинитись у зеленському оточенні — і людину остаточно понесло. Тепер ексміністр урочисто радить українцям сходити в ресторан і «підтримати малий бізнес». У країні, де люди не знають, як дотягнути до зарплати, влада пропонує їм латте і пасту.
Кулеба бодай хоч раз виїжджав за межі київського бульбашника?
Там, у реальній Україні, вчитель, комунальник, медики із зарплатою 8-15 тисяч гривень не можуть дозволити собі не те що ресторан — а навіть нормальний кошик у супермаркеті без жовтих цінників.
І це не «попередники» зробили.
Це ваша влада.
Ваш президент. Ваше оточення.
Замість того, щоб вирішувати цю ганьбу, ви радите людям «підтримати бізнес», поки держава методично доводить власних працівників до бідності.
Але найважче зараз не кав’ярням.
Найважче сім’ям військових і добровольців. Тим, хто четвертий рік війни виживає без нормальних ротацій, без індексацій, без елементарної підтримки, поки 600–800 тисяч людей втратили цивільну роботу, кар’єру і стабільний дохід, щоб закривати фронт власними тілами — а у тилу їм читають лекції про ресторани.
Очевидно, що такі заяви пишуться не для військових родин.
Вони для внутрішнього кола:
ЦУМи, бранчі, концерти, тусовки, сторіс і самозадоволене бурмотіння про «потужну економіку», поки економіку реально тримає солдат у бліндажі.
І питання до Зеленського вже риторичне:
Хто для вас «команда України» — ці відірвані, некомпетентні функціонери (серед яких такі собі міндічі-цукермани-юзікі...- В.С.)?
Чи ті, хто ціною життя і зламаних родин забезпечує їм можливість жити у теплій, стерильній брехні?
Це вже не розрив між владою і суспільством.
Це безодня.
▪︎ ▪︎
Чим небезпечні кулебоподібні?
Тим, що, на відміну від деяких наших неотесаних політиканів – претендують на менерність, європейськість та інтелектуальність. За маскою яких приховується звичайний аморальний цинізм.
.
Вадим Кирпиченко
Артур Білоус
