Мої спостереження та думки про акцію.
Було багато людей. Десь півтори, дві тисячі.
Люди були різні, з дуже різних осередків. Було цікаво поспостерігати.
Молоді, людей зрілого віку та пенсіонерів було десь пропорційно.
Коли почалися вибухи та горіння фаєрів, то це справило сильне враження. У мене в цей момент брали коментар і я не бачив повністю, як почалося, але по обличчю журналістки зрозумів, що вона навіть трохи налякалась.
Чесно кажучи, я був був певен, що при такій ситуації буде реакція поліції, чи то звернення до активістів, чи навіть розгін, бо на інших заходах вона зазвичай буває. Тут нічого подібного. Відсутня будь-яка реакція. Можливо не хотіли ескалації, але реакція нетипова. Бо коли ми організовували акції на Банковій, то зазвичай не те, що звук відбирали, обшукували кожного, сцену не давали пронести, бо таке розпорядження давало УДО.
Щодо розмальовок офісу.
Це не десакралізація інституту президента. Вона відбулась давно, коли адміністрацію перейменували на офіс для того, що б дати можливість оминути закон про люстрацію і поставити керівником апарату Богдана.
Влада вже стільки разів махлювала, брехала та порушувала закон, а президент Зеленський Конституцію, що вони і призвели до повної десакралізації державних інститутів.
Більше того, ті вульгарні написи та слова, які сьогодні вночі будуть відмивати працівники офісу, неодноразово лунали з вуст самого Зеленського.
Беззаконня породжує ще більше беззаконня.
Посадки Стерненка, Антоненка, кримінальні провадження проти волонтерів та опозиції, все це не могло пройти без реакції з боку суспільства.
За будь-яких обставин все це погано, і не тому, що може для Зеленського погано скінчитися.
Бо поновити повагу до держави, президент якої топтався у прямому етері по її прапору, поновити з руїни довіру до державних інституцій, набагато важче ніж їх зруйнувати.
