Звернувши увагу на сурову реальність. В якій на тлі зростаючої інфляції ставки почали ставити рекорд за рекордом. От 30-и літні американські облігації вийшли на найвищий рівень з 2007 року. А японський 10-и літні борги там взагалі поставили історичний максимум. І в Японії питання не стільки в інфляції, яка нарешті з явилась, але й в курсі валюти, який продовжує робити відпочинок в Японії все більш привабливим для туристів, які здатні туди долетіти. Трошки легше в Британії, де тиск ставок трошки послабився. Але для світових ринків немає важливішої історії за ставки американські. А тут вже очікування розвернулись. І якщо раніше інвестори і спекулянти вважали, що цього року ФРС знизить облікову ставку, то тепер скоріш бачать можливість підвищення ставки. Якщо, звісно, новий голова ФРС не прогнеться під Трампа і не буде слухняно робити те, що каже йому президент США. Відпрацьовуючи своє свіже призначення. Поки що опитування управляючих активами каже, що більшість очікує американські ставки на рівні 6%. Великі банки вже готують своїх клієнтів до рівня як мінімум 5,5%. А хтось пригадує, що сталось з ринком після того, як ставки підскочили так високо в 2007 році. І це ще були часи, коли борг США був набагато меншим і, відповідно, бюджет був менш чутливий до будь-якого зростання вартості запозичень.
Власне такі настрої визначили зниження ринків на початку тижня. А потім торговці знов повірили Трампу. Для українців це звучить дико, але на світовому ринку всі досі вірять, коли Трамп обіцяє завершити війну за кілька днів. От і тепер він оптимістично оцінив перспективи перемовин з іранцями, викликавши значне падіння на ринку нафти і повернення оптимізму на ринки акцій. Скільки це ще буде працювати – сказати важко. Власне на ринку українських єврооблігацій пройшов майже рік перед тим, як всі махнули рукою на те, що Трамп говорить. Так що тут ще є час. Тим більше, інвестори і спекулянти хочуть думати про ШІ, а не про Ормузьку протоку. Це просто приємніше. На сьогодні вартість 10 найбільших компаній, чию діяльність асоціюють із новаторством і штучним інтелектом складає 41% від вартості всього індексу S&P500. Це вже на 14% вище, ніж було на піку бульбашки доткомів. Рятує спекулянтів від нічних кошмарів хіба що те, що бульбашка доткомів луснула навіть давніше, ніж Арсенал останній раз виграв чемпіонство в Англії. І в ті часи багато хто з інвесторів і спекулянтів ще під стіл пішки ходили, а може деякі і не народилися. Та й з останньої великої кризи, 2008 року, пройшло вже 18 років і на ринок прийшло вже кілька поколінь, які звикли до вічного зростання і живуть з усвідомленням, що світ змінився і тепер обвал просто неможливий. Що ж. Не вони перші. Не вони останні. Але Маск має встигнути провести IPO свого основного проекта, Space X, заплановане на червень, щоб офіційно стати першим трільйонером на планеті Земля і продати ще трошки повітря, тепер вже й відсутнє марсіанське, здобуваючи капіталізацію під 2 трлн доларів.
Тим більше, хто думає про погане, коли NVIDIA, показав квартальну звітність, оголосила, що збільшує дивіденди в 25 разів. Ранок п ятниці індекс S&P500 починає на відмітці у 7445 пунктів, що на 50 пунктів нижче, ніж тиждень тому. А барель бренту коштує вище 100 доларів, але нижче 110 доларів, адже торгується з надією, що кінець близько. Бо тепер вже іранці сказали, що майже дотиснули Трампа і йому лишилось здати назад лише по двом, але принциповим пунктам. І поки що ніяких геополітичних проривів на тижні не трапилось. Трамп не отримав нічого від Сі. Так саме, до речі як і Путін, який вже вкотре не зміг домовитись про Силу Сибіру 2. Може китайці думають, що навіщо платити за те, що рано чи пізно можна буде взяти безкоштовно. Але все ж таки ринок більше сподівався на те, що Трамп і Сі зроблять якісь кроки, що допоможуть розблокувати Ормузьку протоку. Тим більше, що хоч авіа галузь десь знайшла паливо і видихає, передчуваючи більш менш стандартний літній сезон, то зараз прийшла черга хвилюватись аграріям, яким не дуже подобаються ціни на добрива. А тут ще й додаються очікування він рекордного Ельніньо, який буде найпотужнішим за останні 150 років і точно негативно вплине на врожаї. Добре хоча б що перехідні залишки з врожаю минулого року досить високі і ніхто не очікує голод. Принаймні в тих регіонах, де цього голоду зазвичай не буває. Але не змогли порадувати Сі і Трамп колхозників. Тим більше, Трампа, схоже, більше хвилювала проблема міжнародного суду, з яким він хоче боротись усім тріумвіратом світових автократів на чолі із собою. Наче не помічаючи, що цього тижня запаси нафти в самих США, на тлі збільшення експорту в Азію, падали рекордними темпами. Хоча, може прогрес на перемовинах пов’язаний саме з тим момент, що і Трамп і його посіпаки це якраз помічають.
Український сегмент єврооблігацій суттєво підріс за тиждень. З понеділка вартість українського боргу додала десь 3 пункти. Покупців радував як зовнішній фон на ринках, що розвивається, так і загальна тональність публікацій у західній пресі. Яка перейшла до мотивів, що якщо Путін не підете на мир, то його точно придушать члени кооператива Озеро чи інші не байдужі олігархи. Правда це чи ще ні, невідомо, але торговців із Лондона це радує. Тим більше, що самі росіяни продукують не дуже добру статистику. Переглядаючи свої прогнози на цей рік у бік зниження будь-якого росту. І це ще виглядає оптимістично, бо вони досі малюють собі хоч і мікроскопічне, але зростання. Хоча, звісно, через кілька місяців та сама західна преса напише про надприбутки, які Путін отримав в результаті активності Трампа на Близькому Сході. Проте поки що ці гроші впливають тільки на курс рубля, який посилився вже майже до 70 рублів за долар, але не дуже сприяють економічній активності. На противагу росіянам, в Україні спостерігається значне пожвавлення економічної активності. Зрозуміле падіння в січні-лютому на тлі рекордних дефіцитів електроенергії закінчилось, весна надихнула і настрій людей змінився. А економіка це завжди про настрій. В результаті в квітні ми вже спостерігали зростання ВВП на 0,9%, а прогноз на весь рік зберігається на рівні 1,5%. І як і раніше основним драйвером цього зростання в 2026 році лишається український мілтех, на якого продовжує проливатись золотий дощ із євро, доларів і деяких екзотичніших валют. Шкода, тільки, що експорт досі заблоковано і якщо і відбуваються успіхи українських компаній по поставкам дронов куди небудь, то це вже українські компанії з іншим паспортом.
І продовжують зростати зарплати із темпами +20% на рік, стимулюючи споживчу активність. І розмови про трудових мігрантів. Щоправда, поки що це переважно чи російська пропаганда чи галюцинації людей, що бачичи одного звичного рома, починають говорити про тисячі індусів, які вже пробралися через молдовський кордон. От де зберігається спокій, і вже багато тижнів поспіль, так це на внутрішньому борговому ринку. А гривня трошки послабилась відносно долара. Можливо, знов зреагувавши на укріплення американської валюти відносно європейської. В результаті, ранок п ятниці міжбанківський ринок, відсвяткувавши день українського банкіра, починає на рівні 44,25 гривень за долар, знов наближаючись до відмітки, після якої в український пресі варто чекати заголовок про «історичний і рекордний обвал гривні». Вуличний курс традиційно для останніх тижнів лишається сильнішим. І проміжне свято у Нафтогазу. Українська компанія виграла першу інстанцію в Казахстані, де Газпром зазвичай почував себе дуже комфортно і розслаблено. І тепер має шанс забрати у російської компанії чи то 1,4 млрд доларів, які дуже не завадять, особливо на тлі чергових ударів по газовій інфраструктурі, чи то активи на відповідну суму. Звісно, мова йде тільки про першу інстанцію, але приємно, що вдалось підловити росіян там, де вони не чекали
