19 липня 711 року між військом Омейядів та вестготами відбулася битва при Гвадалете, яка закінчилася цілковитою перемогою арабів. Наслідком цієї битви стало падіння держави вестготів та завоювання арабами Піренейського півострова. А далі, знаєте, що було?
Далі була знаменита Реконкіста, що з іспанської перекладається як "відвоювання". Тривала Реконкіста - увага - 770 років.
Протягом 770 років християни боролися за визволення Піренеїв. Пролили море крові, власної та чужої. Билися не лише з арабами-мусульманами, але й зі своїми зрадниками. Знаєте, як називали колишніх християн, які перейшли в іслам і воювали на боці мусульман? Ренегати.
2 січня 1492 року нарешті впав останній мусульманський емірат на півострові - Гранада. Період Реконкісти закінчився.
А знаєте, звідки пішов вираз "Блакитна кров"? Іспанська знать, яка століттями билася із загарбниками, дуже тремтливо ставилися до свого походження, пишалися тим, що ведуть свій рід від вестготів і не мають жодних зв'язків з маврами.
Шкіра іспанських грандів залишалася білою, і на ній було видно блакитні вени, на відміну від смаглявої шкіри тих, хто "змішався" із загарбниками. До таких протягом наступних десятиліть ставилися вороже й зневажливо, і щоразу під час суперечок вимагали показати передпліччя руки: де твої вени.
770 років, друзі. 770 років... Здавалося б - чом би не породичатися з могутніми окупантами? Чому не піти в ренегати, отримавши титули, землі, палаци?
"Какаяразніца"...
Не хочеш в ренегати? Йди у мосараби, зберігай свою віру, володій своїми землями, плати податок маврам, май власне судове самоврядування, служи в арабському війську або уряді.
"Какаяразніца"...
І таких було чимало. Але більшість коритися не хотіла й століттями лила кров свою, своїх дітей та онуків.
770 років, пам`ятайте про це, ті, що втомилися від війни, сидячи на диванах...
P.S.
Традиційно...
Народ, який не знає, або забув власне минуле, не має майбутнього - сказав розумничка Платон. Від себе додам: такий народ приречений крокувати по колу, причому по граблях.
