"Божі жорна мелють повільно, але невідворотно" - Валерій Пекар

Вчора Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила дуже важливу постанову «Європейське зобов’язання щодо справедливого та тривалого миру в Україні».

З одного боку, там міститься чимало важливих пунктів щодо принципів завершення війни:

-- переговори з позиції сили й обов’язково за участі України,

-- гарантії безпеки як основа мирної угоди,

-- визнання Путіна терористом,

-- визнання прямих загроз європейській безпеці та внутрішньополітичним процесам з боку росії,

-- тиск на росію через ціну на нафту, санкції проти танкерів, повну заборону імпорту газу тощо,

-- створення фонду відшкодування збитків Україні

та багато інших цікавих речей.

Але я хотів би звернути увагу на інше.

Посилаючись на попередні рішення щодо деколонізації РФ, нині ПАРЄ не лише стверджує, що сталий мир можливий лише внаслідок деколонізації РФ, а безпосередньо закликає країни Ради Європи та міжнародних партнерів розпочати імплементацію в Російській Федерації найважливішого міжнародного документу -- Декларації про надання незалежності колонізованим країнам і народам, прийнятої Резолюцією 1514 (XV) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1960 року.

Це саме той документ, на підставі якого у 1960-70-х були деколонізовані Африка, Азія та інші колишні колоніальні регіони світу й утворилися десятки нових незалежних держав.

Росія розпадеться не завтра, це тривалий процес, але міжнародно-правова база для цього процесу в основному підготовлена.

Дякую всій українській парламентській делегації.

Божі жорна мелють повільно, але невідворотно.