"БПЛА Slinger – “Пращник” з зеленого контіненту" - Кирило Данильченко

"БПЛА Slinger – “Пращник” з зеленого контіненту" - Кирило Данильченко

Австралійська компанія Electro Optic Systems отримала замовлення на постачання для України комплексів проти БПЛА Slinger – “Пращник”. Перші три комплекса готові.

Російсько-українська війна спричинила справжній ренесанс малої зенітної артилерії – виявилося, що навіть перший світ трохи втомився стріляти ракетами вартістю квартири у Києві по нескінченних “Шахедах” та “Орланах”, набирає пенсіонерів на лінію “Стінгерів” та намагається закрити витрати кількох років виробництва за 19-місячну кампанію в Україні.

Вперше про цю зброю заговорили офіційні особи США в пакеті від 5 квітня – “30-мм гармати на вантажівках”. Тоді багато хто подумав, що це якийсь паліатив, але ні.

Отже, 30-мм гармата Bushmaster M230LF – зі стабілізацією, датчиком вітру та програматором боєприпасу. Керують нею дистанційно з кабіни, по суті – безлюдна башта або у випадку з пікапом – кузов.

Може використовувати кінетичний бронебійний удар, як по добре захищеному вертольоту, так і неконтактний підрив проти невеликого дрона, щоб зруйнувати його осколками.

30×113 мм. снаряди використовують в гелікоптері “Апач” – їх потужності вистачає з головою, 245 грам прошивають легку техніку від двигуна до десанту.

Програматор і датчик вітру використовують для обчислення випередження, щоб ціль сама влітала в хмари шрапнелі, щоб ураження завдавали не лише елементи, а й ударна хвиля.

Система M-ACE у якості очей – підйомна вежа, з оптичним, нічним каналом та 3D радаром.

Комплекс може працювати автономно, супроводжувати цілі, поєднуватися з безліччю датчиків та камер за допомогою відкритої архітектури.

Тобто ідентифікує, супроводжує та знищує ціль, якщо необхідно автоматично, хоча використовує функцію “людина в циклі” і може отримувати команди з консолі оператора.

У M-ACE застосоване машинне навчання та ШІ, який вчиться визначати сигнатури ворожих та дружніх дронів у районі за комплексом даних – сигналом, частотою, висотою, візуальними характеристиками.

Імхо, можлива її ніша – “Шахеди”. На передку інші дистанції, проте можна вивільнити з тилу до фронту додаткові сили.

Плюс цінна не тільки зброя – зв'язка радар, нічний канал і оптика може наводити мобільні групи з глибини та організовувати засідки з кількох технічок, роблячи “вогневі мішки”.

Хоча як свідчить шасі – М113 і “Бушмейстери” – можливо поставлять їх і в лінію. Гасити ворожі “Мавіки”, поки не прилетіло по виявлених ними цілях з артилерії.

Гнучка техніка, здатна закривати кілька ніш, це теж плюс.

Перший світ веде проксі-війну із третім. 160 комплексів – це те, що ми не могли б створити за жодних умов. А вони вже їдуть.

Причому йдеться про снаряди з дистанційним підривом, які ще 2020 року проходили випробування на Northrop Grumman.

Унікальні технології для унікальної ситуації – хвиль ударів боєприпасами, що барражують, по ТЕС, електростанціях, зернових терміналах.

Росіяни знову своєю примітивною людожерською натурою розвязали для себе мішок з проблемами – гонку озброєнь з першими економіками планети.