1. Бюджет росії входить у фазу розбалансованості: дефіцит сягнув 5,9 трлн рублів (2,5% ВВП).
- Динаміка погіршується: лише за квітень дефіцит зріс ще на 1–1,3 трлн рублів. При доходах у 11,7 трлн уряд витратив 17,6 трлн, профінансувавши майже 40% річних витрат за перші чотири місяці.
- Ключовий фактор — провал нафтогазових доходів, які впали майже на 40%. Додаткові надходження від зростання цін на нафту були мінімальними — близько 21 млрд рублів, тоді як компенсації нафтовим компаніям сягнули 359 млрд.
- Несировинні доходи (+10%) і зростання ПДВ (+20%) не перекрили втрат, тоді як витрати зросли на 15,7%, поглиблюючи розрив між доходами і видатками. Мінфін уже вимагає від регіонів скорочення дефіцитів, пільг і «неефективних» програм.
- Формується фіскальна пастка: падіння доходів поєднується зі стрімким зростанням витрат, насамперед військових. Навіть високі ціни на нафту не стабілізують ситуацію, тож уряд буде змушений або урізати витрати, або нарощувати борг і витрачати резерви.
2. Будівельна галузь росії входить у фазу затяжної кризи, яка може тривати щонайменше два–три роки.
- Такий прогноз дають навіть наближені до кремля аналітики з ЦМАКП, що підкреслює масштаб проблеми. Спад уже став системним: обсяги будівельних робіт у першому кварталі скоротилися приблизно на 10% р/р, а в окремих регіонах падіння введення житла досягло 10–65%.
- Ринок фактично стискається на фоні високих ставок, згортання пільгової іпотеки та скорочення бюджетних витрат. Значний вплив має і критичне боргове навантаження.
- Чисті зобов’язання будівельних компаній досягли 481% EBITDA, тобто сукупний борг майже вп’ятеро перевищує їхній операційний прибуток. В умовах дорогих кредитів це різко підвищує ризик масових дефолтів і зупинки проєктів.
- Ситуація безпосередньо пов’язана із загальною бюджетною кризою. На фоні дефіциту майже 6 трлн рублів уряд вже змушений обмежувати витрати, що призводить до перенесення інфраструктурних проєктів і урізання фінансування будівництва. Навіть великі об’єкти відкладаються через нестачу коштів.
- Будівництво, яке традиційно виступало одним із драйверів внутрішнього попиту, тепер перетворюється на джерело додаткових ризиків для економіки росії.
3. росію продовжують витісняти з міжнародних професійних інституцій.
- Міжнародна федерація журналістів остаточно виключила Союз журналістів росії зі свого складу — рішення ухвалили на конгресі в Парижі. Це завершення процесу, який почався ще у 2023 році, коли членство було призупинене.
- Головною причиною стало створення російською організацією своїх структур на окупованих територіях України, що було розцінено як порушення принципів міжнародної журналістської солідарності.
- Показово, що російська сторона не брала участі в конгресі, де вирішувалося питання її виключення.
- Рішення підкреслює подальшу ізоляцію росії на міжнародному рівні та посилення сприйняття її журналістських структур як елементу державної пропаганди, а не частини незалежної професійної спільноти.
4. російські олігархи намагаються обійти європейську судову систему, щоб повернути заморожені активи на сотні мільярдів євро.
- Йдеться про близько 258 млрд євро, заблокованих у Бельгії. Після провалу приблизно 200 судових позовів у європейських судах, позивачі переходять до арбітражної стратегії.
- Вони намагаються використати старі угоди про захист інвестицій, укладені ще наприкінці 1980-х років із СРСР, які формально досі залишаються чинними. Такий механізм дозволяє створити арбітражний трибунал, рішення якого є остаточним і не підлягає оскарженню.
- Це відкриває можливість обійти стандартні правові процедури ЄС. Наразі подано щонайменше дев’ять офіційних «повідомлень про спір» — це перший крок до примусового арбітражу проти Бельгії. Паралельно триває судовий розгляд у структурах Євросоюзу.
- У Європі такі дії розглядають як потенційну загрозу: фактично йдеться про спробу використати юридичні прогалини для розблокування активів, які стали одним із ключових інструментів тиску на росію після початку повномасштабної війни.
5. Невидима рука Китаю відновлює баланс на ринку нафти.
- Китай фактично стримує глобальні ціни на нафту, нейтралізуючи частину ефекту від конфлікту на Близькому Сході. Як зазначає оглядач Хавьер Блас, Пекін різко скоротив імпорт — приблизно на чверть від довоєнного рівня.
- Йдеться про зниження закупівель із 11,7 до 8,2 млн барелів на добу. Це створило надлишок пропозиції на світовому ринку: частина нафти, яку раніше поглинав Китай, тепер перенаправляється іншим покупцям.
- Додатково китайські державні компанії перепродають частину вже закупленої нафти європейським та азійським гравцям. Це ще більше посилює ефект надлишку і обмежує потенціал зростання цін, які попри війну в регіоні тримаються лише поблизу рівня $100 за барель.
- Для росії це означає зниження очікуваного ефекту від подорожчання нафти. У ситуації, коли бюджет уже стикається з дефіцитом майже 6 трлн рублів і падінням нафтогазових доходів, така поведінка Китаю фактично позбавляє кремль одного з ключових зовнішніх факторів підтримки. У підсумку навіть сприятлива геополітична кон’юнктура не конвертується для російської економіки у відповідне зростання доходів.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
