Кабмін представив в Раді проект держбюджету на 2021р, уряд назвав його «бюджетом можливостей для розвитку». Я продовжив його аналізувати. І назвав би його «бюджетом в нікуди, бюджетом емісії, інфляції і девальвації».
Отже, доходи - 1 трлн 71 млрд грн. Видатки - 1 трлн 350 млрд грн.
Доходи майже дорівнюють доходам, які були спочатку заплановані на 2020р. (1,094 трлн грн-до внесення кризових поправок), витрати на 2021р( 1,350 трлн) помітно перевершують спочатку заплановані витрати на 2020р (1,180 трлн).
Ключова особливість бюджету-величезний дефіцит - 270.4 млрд грн (6% ВВП), після 298.4 млрд в 2020р.
Відразу зазначу: бюджет нереальний. 1.071 трлн зібрати не вдасться. І профінансувати 1.35 трл витрат вдасться лише запустивши на повну друкарський верстат. 10ий місяць поспіль падає промисловість, ВВП в другому кварталі 2020р. впав на 11.4%, держбюджет за січень-серпень 2020р. зведено з дефіцитом в 51 млрд по загальному фонду (це при тому, що його зменшили на 77 млрд грн).
На 2021р. закладено зростання ВВП 4.6%. За цієї влади ці цифри виглядають фантастикою. Це означає-10%-ве зростання дефлятора ВВП (НБУ прогнозує в 2 рази менше).
Тобто за 2021 економіка має подолати 10 в.п. - і це при тому, що все продовжує валитися.
І борг планується фінансувати через продаж ОВДП, тобто банки знову не будуть кредитувати економіку, а будуть скуповувати ОВДП на гроші НБУ. Емісія. Яке тоді 4,6% зростання?
Номінальний ВВП на 2021р (4505,9 млрд грн) є нереальним. А це - недоотримання доходів, з огляду на заплановану частину доходів у ВВП в розмірі 23,8%. Номінальний ВВП буде на 200-300 млрд меншим.
Отже, де взяти кошти, щоб покрити такий дефіцит та профінансувати всі закладені в бюджет видатки.
Щоб надолужити розрив між доходами та видатками, як і в родині, треба або більше заробляти, або позичати.
Крім того, в 2021р. на погашення та обслуговування держборгу піде 601 млрд грн.
Відповідно, збираються позичити 702 млрд (більше на 60 млрд ніж в 2020р), з яких ОВДП мають скласти 549,1 млрд грн.
А ось тут і вся проблема. Співпраця з МВФ на паузі. А гроші МВФ-це сигнал іншим кредиторам наскільки можна довіряти країні. Без підтримки МВФ немає доступа до фінансування від інших інституційних інвесторів.
Крім того, США, ЄС, Світовий банк зв'язали макрофінансову допомогу України з прозорістю відбору глави САП. А це мільярди.
Міністр фінансів в суботу заявив, що не володіє даними, що наступний транш МВФ може надійти у грудні 2020-го, про що раніше сказав голова фінкомітету- «слуга» Д.Гетманцев.
"Я не знаю, звідки голова комітету має таку інформацію. Я такою інформацією як міністр фінансів і людина, яка в уряді відповідає за перемовини з МВФ, не володію", - підкреслив Марченко.
В минулому році Мінфін покладався на інвесторів: в 2019р. обсяг коштів, залучених до Держбюджету за рахунок розміщення ОВДП склав 228 млрд грн. В цьому році в 2 рази менше. За січень-серпень 2020р. до січня-серпня 2019р- обсяг коштів, залучених до за рахунок розміщення ОВДП скоротився на 27%.
Якщо МВФ на паузі, Україна втрачає довіру інвесторів і вони не вкладаються в ОВДП, фінансуючи дефіцит бюджету.
У минулому році спасали іноземці. (Торік нерезиденти стали головними покупцями ОВДП – їхній портфель збільшився на 111,4 млрд грн), але зараз вони виходять. Вони бачать ситуацію с ПриватБанком, Суркісами, кишеньковими судами тощо.
І виходять: в 2020р обсяги вкладень нерезидентів знизилися на 29,3 мілрд грн, або на 25,3%. Також портфель Нацбанку зменшився на 12,5 млрд грн, фізосіб - скоротився на 1,99 млрд грн. І повертатися не будуть..
Отже хто купить запланований Мінфіном обсяг боргу в 2021р?. Навіть якщо банківська система задіє свої резерви, їх все одно не вистачить, щоб задовольнити апетит бюджету: на депозитах в НБУ та в депозитних сертифікатах НБУ банки зберігають на сьогодні 155 млрд грн. До того ж, з системи йде значний відтік в готівку: за 8 місяців року обсяг кешу поза банківською системою зріс на 83,6 млрд грн.(на 20%). Наприклад, за весь минулий рік обсяги кеша приросли всього на 6%.
Отже, планова емісія ОВДП на 550 млрд грн гарантовано зіткнеться з недостатністю попиту на них. І бюджет доведеться різати. Але різати збільшені видатки на себе, тобто на Президента, Раду, Кабмін, ДБР та МВС(про це нижче) вони не будуть, а запустять друкарський верстат для фінансування такого великого дефіциту. Буде викуп ОВДП з боку НБУ та через банки (кредитуючи банки). Замкнуте коло-значний бюджетний дефіцит і покупка ОВДП з боку НБУ ще більше ускладнять взаємини з МВФ.
Плюс інфляція - уряд розраховує на стрибок інфляції, який сприятиме виконанню дохідної частини бюджету.
Також якщо нові кредити будуть недоступні, уряд спробує покрити дефіцит не лише запозиченнями, але й більшими податками. Але за час карантину багато українських компаній були вимушені скоротити діяльність. І підвищення податкового тиску - зовсім не те, що допоможе їм відновитися.
В середу прес-служба ЄБА повідомила, що компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації розкритикували проєкт держбюджету на 2021р, зокрема, вважають категорично неприйнятним збільшення податків та зборів задля збалансування бюджетних надходжень.
"Бізнес із прикрістю сприймає закладені в бюджеті норми, як-то підвищення мінімальної зарплати як негативний сигнал. З яких джерел буде наповнюватись сам бюджет. Адже існують перестороги, що оподаткування для бізнесу буде збільшуватись, що видається абсолютно нелогічним в період коронавірусної кризи, коли компаніям і так непросто триматись на плаву».
«Асоціація отримала текст проєкту змін до Податкового кодексу, яким передбачено збільшення податкового навантаження на бізнес, і, сподіваємось, це є лише прикрим жартом. Адже наразі важливо підтримати компанії, а не створювати додаткові перешкоди для прозорої діяльності бізнесу, аби підприємницька робота в країні не заморозилась", - зазначила директорка Європейської Бізнес Асоціації.
Отже зростанню податкових надходжень сприятиме лише вищий рівень інфляції та падіння курс гривні.
Тобто ціни на товари та послуги будуть вищими і бюджет отримає більші податкові надходження.
З цієї ж категорії підвищення мінімалки- яке також збільшить інфляцію.
Підвищення мінімалки на 37,6%, до 6500 грн, не є економічно обґрунтованим рішенням, яке призведе до зростання тінізації економіки, негативно відіб’ється на підприємцях- бізнес, який ударом кризи відправлений у нокаут, буде платити ще більше. Підвищення мінімалки - більше навантаження на Фонд оплати праці, а відтак, для бізнесу- скорочення працівників та, відповідно, зростання безробіття та зростання виплат "у конвертах",- а це втрата податків навіть вже з існуючої мінімалки.
На підвищення мінімалки у 2021р держбюджет витратить 41 млрд грн.
А тінізація вже пішла. Про це говорить- 20-відсотковий приріст кеша, про який я писав вище.
Тобто інфляція. (вже цієї осені інфляція почне стрімко зростати).
Минулого року обсяг тіньової економіки опустився до 28% ВВП. На думку колишнього голови НБУ Якова Смолія, зараз рівень тіні досяг 60% ВВП.
Тож замість стимулу для економіки у вигляді більшого споживання уряд зіштовхнеться зі зменшенням доходів від податків, які формують бюджет.
Отже, що ми маємо- через величезний дефіцит- матимемо зростання держборгу в 2021.
Ми не стали заробляти більше, у нас криза, такий дефіцит бюджету - „життя не по кишені“. Як можна витрачати те, чого немає. Давайте просто візьмемо в борг( а в борг не дадуть, як я писав вище) і колосально збільшемо витрати на Президента, Раду, силовиків, Кабмін. Гуляти так гуляти, по-багатому.
«Країна потребує рестарту, це бюджет можливостей для розвитку», - заявив міністр фінансів. Знаєте, який це за рестарт і для кого це розвиток?: у 2021р значно зросуть видатки на президента, Кабмін, Раду, силовиків: видатки на МВС зростуть на 3,8 млрд, на ДБР на 75% або на 1,1 млрд, на генпрокурора на 2 млрд або на 26%, на СБУ на 23%, витрати на ОПУ зростуть на 40% або на 358 млн, на ВРУ на 244 млн, на Кабмін на 190 млн, на Управління держохорони на 15,3%, на спорт витрати зростуть в 3,7 разів або на 5 млрд, на держкомітет ТБ на 737 млн грн, на Мінкульт на 3,4 млрд або на 43% більше, ніж у поточному році. (а видатки на Міністерство оборони скоротили на 123 млн грн, субсидії на 2,7 млрд грн).
Гігантський 270 мільярдний дефіцит- цє не бюджет розвитку. Це бюджет краху та прірви.
Підсумую - позичати буде складніше, будуть друкувати гривню-це простіше: інфляція, девальвація, курс 30+, який так прагне Зеленський.
Все зроблено свідомо- відштовхнути МВФ, ЕС та повернутися під крило РФ, яка залишиться єдиним джерелом коштів. Це те, чого так домагаються Коломойський (Зеленський).
