Що допомагає не зневіритися від деяких новин та "мнєній політологів" - це чітке усвідомлення того, що російські ресурси не безкінечні. А ось наші в найближчій перспективі - так. Лише б дочекатися всієї техніки, яка до нас їде.
Дві російські спроби наступу на моє місто (Харків) вважаю остаточні, бо для третьої спроби їм треба зняти війська з Донбасу, і вони цього не зроблять.
Одеса ніколи не буде окупованою по тій же причині. Полтава залишиться мальовничим українським містом. До Києва більше не зайдуть ні кадирівці, ні інші орки. Не "тягнуть" вони такі великі міста. На міста заходу України росіяни йти бояться (бо я сама бачила, як їх там чекають на кожній лінії оборони та блокпостах). "Мелітополь навсегда рассія", як каже Чічєріна - максимум до осені. І вибачте, моя думка суб'єктивна - але вперто саме така. Миколаїв - герой, бо стримав он яку навалу! А Запоріжжя - святиня, і там, де українські козаки - ніколи не буде місця м@сковитам. Херсон нас чекає і дочекається, бо віддавати таку перлину росіянам - нема дурних.
Багатостраждальний Донбас, виморений під час Голодомору, випалений під час цієї війни - чекає доля бути справжньою фортецею - як це чекає і Суми, і Харків, і так само Одесу, і Бердянськ... Які не під силу буде завоювати хворому сусіду.
Нам треба вистояти літо. Ми не можемо не вистояти, бо за нами весь світ, а за ними - вже нікого немає.
І ми могли би панікувати, накручувати себе, що ось звідкись, зненацька у Росії візьмуться сили, ресурси, армія - так НІДЕ їм взятися.
Це треба чітко розуміти - ніде. Не буде в них нової техніки. Не буде вже безкінечних потоків зброї. Не буде натовпів бажаючих воювати з українцями. Бо звідки вони це візьмуть? Хто їм це надасть? Коли заводи закриваються, світ відвертається, а х ...ло скоро здохне.
А тому те, що вони роблять в епіцентрі бойових дій - це їх остання спроба.
В цій війні, з великих спроб - остання спроба.
А все, що залишиться, ми закінчимо по мірі спроможностей.
Бо на той час спроможності наші будуть фантастичні.
