Те що зараз відбувається в політичному середовищі України - це не про безуглу, арахамію, стефанчука, зеленського, єрмака, Порошенка, Залужного чи когось іншого.
Це про колапс чинної політичної системи.
І не через якісь факти "критики" Залужного, чи цілого шоу з невипуску Порошенка закордон, а через енергозатратність і нездатність працювати далі.
Залужний не Ісус Христос і він теж помиляється, його теж треба критикувати. Питання в тому як і хто це робить.
Бо дивно, вимагати в Залужного "план задуму" коли ти зимою катаєш асфальт в лічених кілометрах від лінії фронту, який через тиждень розіб'ють танки.
Бо дивно закидати Залужному проблеми з мобілізацією, якщо ти мощно звільняєш усіх воєнкомів у телезвернені і призначаєш перевірку всіх рішень медкомісій, але результат чомусь той самий. Коли в твоїх друзів і друзів твої друзів може влучити снайпер, а твій депутат і голова ОДА безкарно фальшує довідки для виїзду закордон.
Дивно закидати Залужному проблеми з постачанням чогось (які навіть формально його не стосуються), якщо проти чувака який крав мільярди навіть на яйцях, навіть кримінальну справу не відкрили.
І це я зараз не про медійні аспекти всього вищесказаного, а про звичайну логіку і послідовність. Якщо ти хочеш перемогти, зберегти життя своїх солдат, як ти можеш навіть думати щоб будувати дороги, а не укріплення? І так далі.
То ж саме у випадку Порошенка. Проблема навіть не в тому, що його не випустили.
І чесно кажучи мене дратує ниття деяких депутатів що їх не випустили на якусь конференцію чи ще щось такого плану і коли вони це намагаються подати як загальнонаціональну трагедію. Бо це реально не час для подібного ниття.
Проблема в тому що не випустили на важливі зустрічі.
Проблема в тому що випустили, а потім закомплексований хлопчик поістерив і скасували. І це вже не вперше саме з Порошенком. І це вже дратує, в тому числі людей закордоном.
Проблема в тому що це елемент неприйнятних під час війни політичних ігр і тиску. Ок, не можете відпускати всіх, хочете контролювати процес, надайте пропорційні ліміти відряджень кожній фракції і нехай вони всередині вирішуюють що важливо.
Проблема в тому, що цілий голова ВР не усвідомлює що він (а не хтось інший) очолює самостійну (!) вертикаль влади і в нього нема керівників. Тим паче ним не може керувати х.ня від коня. І не усвідомлює що міжнародна діяльність нардепа - це важлива і навіть критична частина його повноважень.
І найбільша проблема в тому, що через якийсь дрібний вибрик закомплексованого хлопчика весь державний механізм продукує bullshit замість того щоб займатися важливими справами під час війни. Скажіть, а прикордонникам на кордоні потрібно займатися цим лайном, коли їхні друзі десь на Сумщині чи на Чернігівщині борються і помирають від ДРГ? А керівники Верховної ради мають писати самі собі листи чи рахувати середній процент жиров в маслі по палаті? А керівництво СБУ має виставляти всю службу клоунами і підривати довіру до служби як ззовні, так і зсередини? І дискредитувати цим своїх колег, які чесно виконують свій обов'язок і помирають за країну?
Я навів всього два маленькі приклади, яких взагалі могло (і мало) не бути. Але скільки в цих прикладах ресурсів витрачених впусту, витрачених для шкідництва КРАЇНІ (в першу чергу). Для чого? Заради якої мети? Заради якихось одномоментних примх закомплексованого інфантила?
А проблема і тому що мети якраз і немає. Немає стратегічного бачення як має бути далі і що ми маємо робити далі.
От росія офіційно, публічно повідомила що збільшує армію на 150000 рил. І яка відповідь на це України? Нема відповіді. Керівництво верховної ради і структури, що забезпечує безпеку держави генерують bullshit, начальниця оборонного комітету гавкає в фейсбуці на Головкома, а головний стратег з сталевими яйцями мовчить за традицією. Сподіваюсь, хоч на шашлики закликати не буде.
Саме тому поточна політична система є в колапсі. Вона енергозатратна (енергія витрачається впусту, а механізм робить роботу наносячи шкоду), вона не працює потрібним чином і не приносить результату, вона не генерує нічого, що було б основою в майбутньому. Бо в неї нема майбутнього, вона банкрот.
І ці люди мають усвідомити, що саме вони зараз є головною перешкодою для країни і зробити те що обіцяли на виборах (піти, якщо не здобув мир в очах путіна) і те що пропонує вельмишановна Олена Зеленська - присвятити себе сім'ї, тим більше в світлі нових переживань про те, що донька стала дорослою.
