Цей день в історії - 10 квітня

Цей день в історії - 10 квітня

100-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 265 днів. Іменинники — Іларіон, Степан (Стефан).


Головні події 10 квітня

• Тамерлан — великий емір Мавераннахра, 1370

• Виверження вулкану Тамбора, 1815

• Убивство Георгія Гапона, 1906

• Розпад The Beatles, 1970

• Авіакатастрофа під Смоленськом, 2010


Всі події 10 квітня

879 • Людовик III з династії Каролінгів став третім королем Західно-Франкського королівства.

1370 • Поблизу бактрійського міста Балх (нині Афганістан) емір Самарканда Тимур отримав перемогу над еміром Хусейном у вирішальній битві за владу у західній частині Чагатайського улусу. Проголошений курултаєм великим еміром Мавераннахра, західної частини Чагатайського улусу, він понад три десятиліття свого правління провів у неперервних війнах, які дали можливість перетворити колишню монгольсmку провінцію у найбільшу державу мусульманського світу.

1525 • На міській площі Кракова герцог Пруссії Альбрехт Гогенцоллерн привселюдно виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому.

1606 • Спеціальною хартією англійський король Яків I затвердив статут Лондонської компанії для колонізації Північної Америки.


НОВА ІСТОРІЯ

1710 • В Англії набрав чинності прийнятий у 1709 році закон про авторське право — перший у світі.

1710 • Під час війни за австрійську спадщину в Сілезії біля села Мольвиця відбулась битва між між прусськими військами під командуванням короля Фрідріха II і австрійськими військами під керівництвом фельдмаршала Рейнхарда фон Нейперга. У результаті перемоги Пруссія зберегла контроль над Сілезією.

1815 • На острові Сумбава в Індонезії почалось виверження вулкану Тамбора, яке тривало півроку і привело до глобального похолодання в усьому світі та голоду в Європі в 1816 році. Виверження вулкану Тамбора є найбільшим в історії людства.

1864 • У Львові почав роботу перший професійний український театр «Руська бесіда», створений на базі гуртка львівської інтелігенції «Молода Русь».

1892 • Кубинський поет і громадський діяч Хосе Марті заснував у Гавані Кубинську революційну партію.

1906 • Під Петроградом бойовиками партії соціалістів-революціонерів убитий лідер робітничого руху 36-літній священник Георгій Гапон, звинувачений у таємній співпраці з поліцією. Незважаючи на те, що есери визнали свою причетність до злочину, жоден із вбивць не постав перед судом, справа залишилась нерозкритою і була припинена через кілька років.

1912 • Британський лайнер «Титанік» вийшов із Сауптгемптона у своє перше й останнє плавання.

1919 • У штаті Морелос в ході операції урядових військ смертельно поранено Емільяно Запату, одного з вождів мексиканської революції, керівника селянських повстанських загонів на півдні Мексики. У 1910 проці Запата організував і очолив селянську армію, що домагалася проведення в країні аграрних реформ. Діючи під гаслом "Земля і свобода" армія Запати протистояла урядовим військам протягом дев'яти років і, не маючи змоги тривалий час утримувати контрольовані нею території, займалась перерозподілом земель на користь дрібних землевласників і фермерів.

1922 • У Генуї почалась конференція за участю Бельгії, Великобританії, Італії, Росії, Франції та інших країн, на котрій було укладено т.зв. Раппальский мирний договір між Росією та Німеччиною.

1925 • В Нью-Йорку вийшов друком роман Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі».

1932 • Пауля фон Гінденбурга знову обрано президентом Німеччини — він набрав 53% голосів (19 мільйонів) проти 37%, відданих за Адольфа Гітлера. У січні наступного року Гінденбург призначив лідера партії націонал-соціалістів Гітлера рейхсканцлером.


НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

1939 • За звинуваченням у антидержавній змові, шпигунстві, тероризмі, підготовці замахів на керівників партії та уряду, а також організації збройного повстання проти Радянської влади заарештовано наркома (міністра) водного транспорту, колишнього голову НКВС Миколу Єжова. У лютому наступного року його було засуджено до смертоної кари і розстріляно.

1941 • Після інтервенції на початку квітня італійських та німецьких військ на територію Югославії Хорватія проголошена незалежною державою на чолі з правим радикалом Анте Павелічем. На території, що включала власне Хорватію, а також Боснію і Герцеговину, уряд усташів розпочав кампанію терору проти сербів, циган, євреїв та антифашистськи настроєних хорватів, кількість загиблих серед котрих оцінюється в 350-450 тисяч чоловік. Спорадичний опір хорватських сербів був малоефективний, і лише діяльність комуністичних партизанських загонів, очолюваних Йосифом Броз-Тіто (етнічним хорватом), прискорила звільнення в 1944 році території Хорватії від італійських та німецьких військ. Під кінець Другої світової війни багато хорватів, особливо тих, хто співробітничав з режимом Павеліча, намагались здатись військам антигітлерівської коаліції, однак британське командування передало їх югославським партизанам, котрі розстріляли і замордували десятки тисяч з них, включаючи велику кількість цивільного населення.

1944 • В Одесу увійшли війська Радянської Армії.

1963 • Через пошкодження корпусу судна американський підводний човен «Трешер», що здійснював занурення на глибину 360 метрів, розколовся на декілька частин і затонув, що привело до загибелі 129 чоловік — всіх членів екіпажу і 17 цивільних інженерів-дослідників.

1967 • Винищувач МИГ-23 здійснив свій дебютний політ — це був перший радянський літак із змінною геометрією крила.

1967 • На 39-й церемонії вручення щорічних нагород Американської академії кіномистецтв основна увага була прикута до двох фільмів — "Хто боїться Вірджинію Вулф?" і "Чоловік на всі часи". Перший з них номінувався у 13-и категоріях, другий — у 8-и. Результат голосування — 5:6. Кращим фільмом було визнано стрічку "На всі часи" (режисер і продюсер Фред Циннерманн), кращим актором — Пола Скофілда ("Чоловік на всі часи"), кращою актрисою — Елізабет Тейлор ("Хто боїться Вірджинію Вулф?"), кращим актором і актрисою в епізодичних ролях — Уолтера Мато ("Зозуля-провісниця") і Сенді Денніс ("Хто боїться Вірджинію Вулф?"), відповідно.

1968 • Кращим фільмом 1967 року Американська кіноакадемія визнала стрічку "Спека ночі" продюсера Волтера Міріша. Загалом "Спека" здобула 5 "Оскарів". Кращою актрисою визнано Кетрін Хепберн ("Вгадай, кто прийде на вечерю"), кращим актором — Рода Стайгера ("Спека ночі"); кращими в епізодичних ролях названо Джорджа Кеннеді ("Крутий") і Естель Парсонс ("Бонні та Клайд"). Кращим же режисером став Майк Ніколс ("Випускник"), котрий програв у попередньому році ("Чоловік на всі часи").

1970 • У Великій Британії вийшов перший сольний диск Пола Маккартні "McCartney" і на пресконференції з цієї нагоди Пол заявив про свою відмову співробітничати з Джоном Ленноном, що фактично означало розпад The Beatles. Група не виступала з січня 1969 року, коли дала імпровізований концерт на даху лондонської звукозаписуючої студії, і останній альбом The Beatles "Let It Be" вже вийшов після розпаду групи.

1972 • Радянський Союз, США і ще 69 країн підписали Конвенцію про заборону розробки, виробництва, збереження і продажу бактеорологічної та токсичної зброї. Вона набула чинності 26 березня 1975, коли двадцять два уряди ратифікували угоду. В даний час її підтримує 168 держав, які забороняють розробку, виробництво і накопичення запасів біологічної та токсинної зброї.

1972 • Серед номінантів на «Оскар» цього року значились фільми "Механічний апельсин", "Остання виставка", "Ніколас і Александра", "Французький зв'язковий". І саме останя стрічка й стала переможцем (чотири «Оскара», включаючи нагороди за кращу режисуру Уільяма Фрідкіна і кращу акторську гру Джина Хекмана). Кращою актрисою названо Джейн Фонду ("Клют"), а кращими в епізодичних ролях — Бена Джонсона і Клорісу Лічман ("Остання виставка"). "Почесний Оскар" за внесок у розвиток світового кінематографу отримав британський актор і режисер Чарлі Чаплін, котрий заради його отримання вперше за останні 20 років приїхав до США, порушивши власну обіцянку не повертатись в країну, в якій його почали переслідувати на хвилі антикомуністичної істерії, що охопила США в 1950-х роках.

1974 • Голда Меїр пішла з посади прем'єр-міністра Ізраїлю. Її змінив Іцхак Рабін.

1985 • На екрани Франції вийшов фільм Люка Бессона «Підземка» з Ізабель Аджані й Крістофом Ламбером у головних ролях.

1990 • Після втручання лідера Лівії Муаммара Кадафі, палестинськими терористами з Південного Лівану звільнено трьох заручників-європейців — французьке подружжя і їх дворічну доньку, народжену у неволі.


НАШ ЧАС

1992 • У результаті нападу азербайджанських збройних формувань на вірменське село Марага загинуло 53 мирних жителя; ще 100 чоловік (жінок і дітей) було взято в заручники. Через два тижні село піддалося повторному нападові, населення було насильно депортовано, будинки розграбовані і спалені. Сьогодні в ньому проживає 349 осіб (2005) проти 4660 у 1988 році.

1998 • У Белфасті поблизу замку Стормот представники Великої Британії, Ірландської Республіки і всіх політичних сил Північної Ірландії підписали мирні угоди по Північній Ірландії. Згідно з ними, провінція повинна залишаись у складі Сполученого Королівства, але кардинально зміцнити політичну інтеграцію з Ірландською Республікою. 23 травня в ході референдуму більшість населення Північної Ірландії підтримала Стормотські угоди.

2008 • Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до СОТ. 16 травня 2008 року Україна стала 152-м повноправним членом світової організації торгівлі.

2010 • О 9:54 за київським часом під Смоленськом (Росія) сталась катастрофа польського президентського літака, внаслідок якої загинуло 96 осіб, включаючи президента Польщі Леха Качинського і низку високопосадовців Польщі, військових та громадських діячів і представників духовенства країни.

2010 • Три колишні хмельничанки Ганна Гуцол, Олександра Шевченко і Оксана Шачко заснували в Києві громадський протестний рух FEMEN.

2014 • Програвши мюнхенській «Баварії» з рахунком 1-3, «Манчестер Юнайтед» встановив рекорд Ліги чемпіонів — клуб став першим в історії, який зіграв 200 матчів у основній сітці турніру.


Народились 10 квітня

401 — †28 липня 450 • Феодосій II Каліграф (Флавій Феодосій Август), імператор Східної Римської імперії (402-450 рр.); син імператора Аркадія.

1270 — †8 травня 1319 • Хакон V Святий, король Норвегії (1299-1319 рр.) з династії Інглінгів.

1583 — †28 серпня 1645 • Гуго Гроцій (Гуго де Гроот), голландський юрист, один з основоположників сучасного міжнародного права ("Введення в голландську юриспруденцію", "Про право війни і світу"). 440 років з дня народження.

1755 — †2 липня 1843 • Самуель Ганеман, німецький лікар, засновник гомеопатії ("Подібне лікується подібним").

1829 — †20 серпня 1912 • Вільям Бут, британський методистський проповідник, засновник Армії спасіння і її перший генерал (1865-1912 рр.).

1838 — †8 квітня 1925 • Френк Стівен Болдуїн, американський винахідник (арифмометр, 1874 р.). 185 років з дня народження.

1766 — †3 листопада 1832 • Джон Леслі, шотландський фізик і математик; першим запропонував спосіб отримання сухого льоду (1817).

1847 — †29 жовтня 1911 • Джозеф Пулітцер, американський журналіст, видавець, родом з Угорщини; по своїй смерті залишив 2 мільйони доларів для заснування при Колумбійському університеті школи журналістики і заснування щорічної премії для кращих журналістів.

1881 — †7 червня 1942 • В'ячеслав Костянтинович Прокопович, український політичний і громадський діяч, педагог, публіцист і історик; голова Ради міністрів УНР (1920).

1898 — †11 червня 1993 • Мстислав (Степан Іванович Скрипник), патріарх (з 1990 р.) Київський (УАПЦ). 125 років з дня народження.

1917 — †8 липня 1979 • Роберт Бернс Вудворд, американський хімік, Нобелівський лауреат (1965); першим синтезував складні біологічно активні речовини — хінін, хлорофіл, кортизон, тетрациклін, вітамін B12, розшифрував будову пеніциліну і стрептоміцину.

1927 — †15 січня 2010 • Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик; лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року (спільно з Робертом Голлі і Гаром Хорана) «за розшифровку генетичного коду і його ролі в синтезі білків».

1929 — †8 березня 2020 • Макс (Карл Адольф) фон Зюдов, шведський кіноактор ("Дюна", "Екзорсист", "Сьома печатка", "Емігранти", "Ганна та її сестри", "Три дні Кондора").

1932 — †10 липня 2015 • Омар Шаріф (Мішель Шальхуб), єгипетський актор («Лоуренс Аравійський», "Ченгізхан", "Доктор Живаго", "Золото Маккени", "Смерний гріх", "Анастасія", "Злочин і кара", "За межами справедливості").

1937 — †29 листопада 2010 • Белла Ахатівна Ахмадуліна, російська поетеса ("Струна", "Уроки музики", "Сни Грузії", "Сад").

1937 — †28 жовтня 2009 • Микола Андрійович Касьян, український лікар-остеопат, академік Української академії наук; родоначальник мануальної терапії в СРСР та Україні.

1941 • Яків Ілліч Желєзняк, український спортсмен (стрільба), Олімпійський чемпіон (1976). Сьогодні 82-а річниця.

1945 • Юрій Миколайович Стеценко, український спортсмен, весляр на байдарках, Олімпійський чемпіон (1972). Сьогодні 78-а річниця.

1960 • Африка Бамбаатаа (Кевін Донован), американський співак, піонер стилю реп (Planet Rock Kraftwerk). Сьогодні 63-а річниця.

1973 • Роберто Карлос, бразильський футболіст; чемпіон світу (2002). Сьогодні 50-а річниця.

1988 • Хейлі Джоел Осмент, американський актор ("Ігри розуму", "Шосте чуття", "Форрест Гамп"). Сьогодні 35-а річниця.


Померли 10 квітня

1378 • Лудольф Саксонський, німецький християнський теолог, письменник («Життя Христа», 1368). Пом. 645 років років тому у 78 років (нар. 1300 р.).

1585 • Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), Папа римський (з 1572 р.), активний противник Реформації; вніс зміни в календарну систему (Григоріанський календар, 1582 р.). Пом. 438 років тому у 83 роки (нар. 7 червня 1502 р.).

1728 • Нікодим Тессін-молодший, шведський архітектор, містобудівник (скандинавське бароко). Пом. 295 років років тому у 74 роки (нар. 23 травня 1654 р.).

1813 • Жозеф-Луї Лагранж, французький математик і механік ("Аналітична механіка"). Пом. 210 років років тому у 77 років (нар. 25 січня 1736 р.).

1906 • Георгій Аполлонович Гапон, священник російської православної церкви, відомий як ініціатор подачі мирної петиції Миколі II, що закінчилась побоїщем і масовими смертями ("Кривава неділя", 1905 р.); вбитий бойовиками партії есерів. Пом. 117 років тому у 36 років (нар. 17 лютого 1870 р.).

1911 • Мікалоюс Чюрльоніс, литовський художник і композитор ("Соната сонця", "У лісі"). Пом. 112 років тому у 36 років (нар. 22 вересня 1875 р.).

1919 • Еміліано Сапата, керівник Мексиканської революції (1910-17 рр.), котрий очолював боротьбу проти трьох президентів, тричі захоплював Мехіко, але ніразу не здобував остаточної перемого; убитий під час сутички з урядовими військами. Пом. 104 роки тому у 40 років (нар. 8 серпня 1879 р.).

1954 • Огюст Люм'єр, французький винахідник кінематографа (1895); брат Луї Люм'єра. Пом. 69 років тому у 92 роки (нар. 19 жовтня 1862 р.).

1962 • Стюарт Саткліфф, перший бас-гітарист у складі The Beatles (до 1961 р.). Пом. 61 рік тому у 22 роки (нар. 23 червня 1940 р.).

1962 • Майкл Кертіц (Міхай Кертеш), американський кінорежисер угорського походження, лауреат премії «Оскар» (Касабланка [1942]; Капітан Блад, Морський вовк). Пом. 61 рік тому у 76 років (нар. 24 грудня 1886 р.).

1966 • Івлін Во, англійський письменник (Меч пошани, Повернення в Брайдсхед, Любов серед руїн). Пом. 57 років тому у 63 роки (нар. 28 жовтня 1903 р.).

1989 • Микола Григорович Гринько, український кіноактор ("Один раз збрехавши", "Пароль знали двоє", "Будьте моїм чоловіком", "Ярослав Мудрий", "Тегеран-43", "Сталкер", "Двадцять днів без війни", "Дзеркало", "Романс про закоханих", "Соляріс", "Андрій Рубльов", "Тіні забутих предків", "Іванове дитинство"). Пом. 34 роки тому у 69 років (нар. 22 травня 1920 р.).

2010 • Лех Качинський, польський політик, президент Польщі (2005-2010 рр.). Пом. 13 років тому у 61 рік (нар. 18 червня 1949 р.).