Цей день в історії - 28 квітня

Цей день в історії - 28 квітня

118-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 247 днів. Іменинники — Анастасій, Анастасія, Андрій, Арістарх, Василиса, Віктор, Кіндрат, Лук'ян, Мстислав, Трохим, Яків. Всесвітній день споріднених міст, Всесвітній день охорони праці.


Головні події 28 квітня

• Падіння Центральної Ради, 1918

• Створення стрілецької дивізії СС «Галичина», 1943

• Страта Беніто Муссоліні, 1945

• Останнє фото Адольфа Гітлера, 1945

• Операція «Вісла», 1947

• «Кон-Тікі» Тура Хеєрдала, 1947


Всі події 28 квітня

224 • Біля міста Шуштарі армія правителя міста Істахр Ардашира I завдала поразки військам Артабана V з династії Аршакідів, що привело до фактичного розпаду Парфянської Персії, влада в якій захопила нова династія Сасанідів.

428 • Імператор Східної Римської імперії Феодосій II призначив архієпископом Константинополя представника Антіохійської богословської школи єпископ Несторій, прихильник христилогічного вчення про зв'язок людської особистості Ісуса з Божественною природою, відомого як несторіанство.


СЕРЕДНІ ВІКИ

1431 • Під час рейду в Угорщину під Трнавою (нині — Словаччина) війська гуситів, втративши майже 80% війська, здолали об'єднану німецько-сербсько-угорську армію.


НОВА ІСТОРІЯ

1686 • Ісаак Ньютон представив Королівському товариству в Лондоні перший том своєї монументальної праці «Математичні начала натуральної філософії».

1772 • У Копенгагені за любовний зв'язок з королевою Кароліною Матільдою страчений датський державний діяч граф Іоган Фредерік Струенсе. Використовуючи своє положення особистого лікаря психічно хворого короля Крістіана VII, Струенсе зблизився з молодою королевою, став кабінет-міністром Данії, секретарем Таємної ради і, отримавши доступ до всіх державних документів, зосередив у своїх руках величезну владу, — за 16 місяців видав 600 законів і розпоряджень, які викликали невдоволення у чиновництва. Проти Струенсе була організована змова, він був заарештований, засуджений до страти і четвертований.

1809 • Пруський офіцер Фердинанд Шилла вивів з Берліна гусарський полк, щоб підняти загальне повстання проти французів, що окупували Німеччину. Але заколот провалився — 31 травня Шилла загинув, 11 його офіцерів були розстріляні, а 500 солдатів — відправлені на французькі галери.

1918 • Сприяючи планам Української Громади генерала Скоропадського, яка відстоювала необхідність силової зміни влади, німецький підрозділ зупинив засідання Центральної Ради, фактично заблокувавши її роботу. Хоча наступного ранку вона ще зуміла прийняти Конституцію Української Народної Республіки, це виявився останній її документ: до вечора гетьманці перебирали контроль над більшістю адміністративних та урядових установ Києва і Центральна Рада перестала існувати як інституція.

1919 • На Паризькій мирній конференції прийнято рішення про створення Ліги Націй — організації, покликаної сприяти міжнародному співробітництву і запобігати збройним конфліктам, і затверджено Статут Ліги. Членами Ліги Націй стали держави-союзниці, що отримали перемогу у Першій Світовій війні, а також запрошені ними інші держави. Основними органами Ліги Націй були Асамблея, Рада і Секретаріат з місцеперебуванням у Женеві. Постійними членами Ради ставали основні країни-переможниці — Велика Британія, Франція, США, Італія та Японія, — однак США не ратифікували Версальський мир і до 1934 року не входили до Ліги Націй. При Лізі Націй на правах автономних організацій діяли Постійна палата міжнародного правосуддя та Міжнародне бюро праці. За два наступних десятиліття Ліга Націй не зуміла стала авторитетною міжнародною організацією, їй не вдалось зупинити розв'язання Другої світової війни і навіть її початок не розглядався на засіданні вже фактично бездіяльної організації. У 1946 році Ліга Націй була офіційно розпущена.

1920 • Червона армія захопила Баку і Азербайджан проголошено радянською республікою.

1923 • Матчем на Кубок Англії між командами "Болтон Уондерерз" і "Вест Хем Юнайтед" офіційно відкрито у Лондоні новий стадіон — "Вемблі". У день відкриття на сто тисяч місць було продано 126 тисяч білетів.


НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

1939 • Німеччина розірвала договір про ненапад з Польщею 1934-го року і морську угоду з Британією 1935-го.

1943 • У Львові почався набір до стрілецької дивізії «Галичина», яка після річного вишколу брала участь у боях під Бродами проти армії СРСР, згодом — у Словаччині і Югославії, а свій бойовий шлях закінчила в Австрії як 1-ша Українська дивізія Української Національної Армії.

1945 • На околиці села Меццегра в провінції Комо партизани розстріляли диктатора Беніто Муссоліні, який беззміно правив Італією 21 рік. Наступного дня тіла Муссоліні, його коханки Клари Петаччі разом з тілами ще п'ятьох страчених фашистів були повішені на глум натовпу за ноги на автозаправці в Мілані.

1947 • О 4-й ранку оперативною групою військ «Вісла» розпочалось виселення українців з південно-східних регіонів Польщі на західні та північні території, які раніше входили до складу Німеччини. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Операція «Вісла» проводилась під безпосереднім командуванням міністра оборони Польщі маршала Міхала Ролі-Жимерського.

1947 • Норвезький антрополог Тур Хейєрдал і п'ять його соратників взяли старт з перуанського порту Каяо на 15-метровому дерев'яному плоті "Kon Tiki". Їх чекала 101-денна подорож довжиною 7000 кілометрів до Полінезії, метою котрої було довести, що полінезійські острови були заселені вихідцями з Південної Америки.

1952 • Формальне припинення окупації Японії — набув чинності мирний договір, підписаний в листопаді 1946 року представниками 48 держав і Японією. Радянський Союз підписати договір відмовився.

1953 • Через півтора місяця після смерті Сталіна заарештований його син Василь, звинувачений у «зловживанні службовим становищем на посаді командувача ВПС Московського військового округу та за розбазарювання державного майна».

1965 • У спробі протистояти тому, що офіційний Вашингтон назвав "комуністичною диктатурою" і загрозою появи "нової Куби", президент США направив до Домініканської Республіки 22-тисячний військовий контингент. Протягом наступних кількох тижнів американські морські піхотинці придушили спроби партизанських загонів відновити владу президента-реформіста Хуана Боша, поваленого в 1963 році в результаті воєнного путчу, і встановили владу консервативного невійськового уряду. Втручання США у справи Домініканської Республіки викликало масові протести як в Латинській Америці, так і в самих США, — президент Ліндон Джонсон був звинувачений у поверненні США до "десантної дипломатії" початку 20-го століття, коли США під щонайменшим приводом здійснювали воєнне втручання у справи багатьох латиноамериканських країн.

1967 • Мухаммед Алі, в минулому Кассіус Клей, посилаючись на свої релігійні переконання, відмовися нести службу в армії США. За це його було позбавлено звання чемпіона світу з боксу серед важковаговиків-професіоналів.

1968 • На екрани СРСР вийшла комедія Леоніда Гайдая «Діамантова рука», в якій зіграли Юрій Нікулін, Анатолій Папанов, Андрій Миронов, Нонна Мордюкова, Ніна Гребешкова, Світлана Світлична. Фільм став лідером прокату 1969 року і входить до п'ятірки найпопулярніших за всю історію радянського кіно. Майже кожна фраза героїв фільму стала крилатою і увійшла у фолькольор.

1969 • Після поразки на референдумі про реформу сенату і новий територіальний устрій Франції президент Шарль де Голль подав у відставку. Його позиції були ослаблені ще під час травневих заворушень 1968 року — амбітні претензії де Голля на незалежну від США позицію (вихід Франції з воєнної організації НАТО в 1966-у) і ведучу роль у Європі "від Атлантики до Уралу" не змогли консолідувати націю через політичну неузгодженість в самій країні і брак коштів, які витрачались на власну ядерну програму, що стримувало проведення соціальних і економічних реформ. Сім тижнів виконуючим обов'язки президента був глава Сенату Ален Поре, а згодом новим президентом Франції було обрано Жоржа Помпіду.

1977 • У Штутгарті (ФРН) закінчився дворічний судовий процес у справі групи Баадера-Майнгоф, відомої також як Фракція червоної армії (РАФ). Підсудні Ульріка Майнгоф, Андреас Баадер, Гудрун Енсслін і Ян-Карл Распе були визнані винними у вбивствах, розбоях, викраденні людей і терористичних актах проти урядових, військових і бізнесових лідерів країни і засуджені на довічне ув'язнення. У жовтні група палестинців захопила німецький пасажирський лайнер, що слідував у Сомалі, і зажадала звільнення засуджених членів РАФ. 17 жовтня в Могадішу західнонімецькі командос взяли штурмом літак, звільнили заручників і вбили всіх терористів. Наступного дня Бааде і його соратники були знайдені застреленими у тюремних камерах (Майнгоф повісилась ще під час суду в 1976 році). Фракція червоної армії продовжувала свої терористичні акції до 1992 року, коли офіційно заявила про припинення діяльності. Дещо пізніше було встановлено, що у 1970-х роках члени РАФ фінансово і дієво підтримувались східнонімецькою таємною поліцією.

1982 • Для запобігання агресії з боку Аргентини Великобританія оголосила про встановлення з 30 квітня 200-мильної "зони війни" навколо Фолклендських (Мальвінських) островів.

1987 • Альбом Тонні Беннетта "The Art of Excellence" став першим, коли вихід компакт-диску передував виходу вінілової платівки.


НАШ ЧАС

1994 • Колишнього високопоставленого чиновника ЦРУ Елдріча Еймса, котрий продавав державні секрети США спочатку Радянському Союзу, а потім Росії, американським судом визнано винним у шпигунстві та порушенні податкового законодавства і засуджено на довічне ув'язнення без права умовного звільнення.

2001 • Відбувся політ першого космічного туриста — 60-річний американський мультимільйонер Денніс Тіто на радянському кораблі «Союз ТМ-32» за 7 днів, 22 години та 4 хвилини 128 разів облетів землю

2008 • При посадці на бурову платформу «Таврида» в Чорному морі розбився український гелікоптер МІ-8. 17 пасажирів і три члени екіпажу загинули.


Народились 28 квітня

1442 — †9 квітня 1483 • Едвард IV, перший король Англії (1461-70, 1471-83) з династії Йорків.

1753 — †20 липня 1821 • Франц Карл Ахард, німецький хімік; винайшов метод добування цукру з певних сортів буряка (1786).

1758 — †4 липня 1831 • Джеймс Монро, 5-й президент США (1817-25 рр.).

1838 — †29 липня 1913 • Тобіас Ассер, голландський юрист, лауреат Нобелівської премії миру (1911, разом з Альфредом Фрідом; за створення на 1-й Гаагській мирній конференції 1899-го року постійнодіючого міжнародного арбітражного органу).

1865 — †25 листопада 1937 • Микола Іванович Івасюк, український художник («В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Битва під Хотином»).

1868 — †20 листопада 1908 • Георгій Феодосійович Вороний, український математик («Діаграма Вороного»).

1889 — †27 липня 1970 • Антоніу Салазар, португальський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Португалії (1932-68 рр.), в. о. президента Португалії (1951).

1908 — †9 жовтня 1974 • Оскар Шиндлер, німецький промисловець; врятував майже 1200 євреїв під час Голокосту.

1916 — †20 лютого 1993 • Ферруччио Ламборгіні, італійський автопромисловець, виробник дорогих престижних автомобілів. 105 років з дня народження.

1924 — †4 вересня 2014 • Донатас Юозович Баніоніс, литовський театральний і кіноактор ("Ніхто не хотів помирати", "Мертвий сезон", "Соляріс").

1926 — †19 лютого 2016 • Харпер Лі, американська письменниця ("Вбити пересмішника"). 95 років з дня народження.

1937 — †30 грудня 2006 • Саддам Хусейн, іракський політичний і державний діяч, 5-й президент Іраку (1979-2003 рр.), прем'єр-міністр (1979-91, 1994-2004 рр.), голова ради революційного командування, верховний головнокомандуючий, генеральний секретар партії Баас, маршал.

1938 — †25 квітня 2001 • Віктор Максимович Банников, український футболіст, воротар київського "Динамо"; перший президент Федерації футболу України (1991-96 рр.).

1948 — †12 березня 2015 • Террі Пратчетт (Теренс Джон Пратчетт), британський письменник, автор гумористичних романів у жанрі фентезі («Плаский світ»).

1949 • Бруно Кербі, американський актор ("Щоденник баскетболіста", "В'єтнам", "Хрещений батько 2"). Сьогодні 72-а річниця.

1956 • Володимир Михайлович Литвин, український державний діяч, глава адміністрації Президента (1999-2002 р.), голова Верховної Ради України (з 2002 р.). Сьогодні 65-а річниця.

1973 • Біг Джипп, американський реп-співак (Goodie Mob). Сьогодні 48-а річниця.

1973 • Оксана Михайлівна Марченко, українська журналістка, телеведуча. Сьогодні 48-а річниця.

1974 • Пенелопа Крус, іспанська кіноактриса, лауреат премії «Оскар» («Вікі Крістіна Барселона», 2009; «Сахара», «Готика», «Голова в хмарах», «Ванільне небо», «Кокаїн»). Сьогодні 47-а річниця.

1981 • Джессіка Альба, американська актриса («Темний ангел», «Місто гріхів»). Сьогодні 40-а річниця.


Померли 28 квітня

1192 • Конрад Монфератський, маркграф Монферата (1191-92 рр.), сеньйор Тіра (1187-92 рр.), король Єрусалима (1190-92 рр.); молодший брат Вільгельма Довгий Меч, дядько єрусалимського короля Балдуіна V. Пом. 829 років тому у 47 років (нар. 1145 р.).

1683 • Даніель Каспер фон Лоенштайн, німецький драматург, представник літератури пізнього бароко ("Клеопатра", "Великодушна Армінія", "Агріппіна"). Пом. 338 років тому у 48 років (нар. 1635 р.).

1771 • Франческо Бартоломео Растреллі, російський архітектор італійського походження, представник пізнього бароко (Маріїнінський палац, Андріївська церква у Києві). Пом. 250 років років тому у 71 рік (нар. 1700 р.).

1813 • Михайло Ілларіонович Кутузов, російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812); герой Франко-російської війни 1812 р. Пом. 208 років тому у 68 років (нар. 16 вересня 1745 р.).

1918 • Гаврило Принцип, сербський терорист; вбивця австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда. Пом. 103 роки тому у 24 роки (нар. 25 липня 1894 р.).

1920 • Климент Аркадійович Тимірязєв, російський природознавець, фізіолог рослин, популяризатор науки. Пом. 101 рік тому у 77 років (нар. 3 червня 1843 р.).

1945 • Беніто Муссоліні, італійський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Італії (1922-43 рр.), дуче Італійської Соціальної Республіки. Пом. 76 років тому у 62 роки (нар. 29 липня 1883 р.).

1994 • Олег Борисов, (Альберт Іванович Борисов), російський театральний і кіноактор (Олекса Довбуш, За двома зайцями, Дайте книгу скарг, Живий труп, Перевірка на дорогах, Крах інженера Гаріна, Рафферті, Поїзд зупинився, Луна-парк). Пом. 27 років тому у 65 років (нар. 8 листопада 1929 р.).

2002 • Олександр Іванович Лебедь, російський військовий і політичний діяч, генерал; придушував мирну демонстрацію в Тбілісі в 1989 році, керував російськими частинами, що підтримували маріонетковий уряд Придністров'я, губернатор Красноярського краю (1998-2002 рр.). Пом. 19 років тому у 52 роки (нар. 20 квітня 1950 р.).

2008 • Альберт Гофманн, швейцарський хімік, літератор («LSD — моя важка дитина»). Пом. 13 років тому у 102 роки (нар. 11 січня 1906 р.).

2009 • Катерина Сергіївна Максимова, російська балерина. Пом. 12 років тому у 70 років (нар. 1 лютого 1939 р.).