"Час Маска минає" - Сергій Фурса

"Час Маска минає" - Сергій Фурса

На останньому тижні, схоже, ринок сконцентрувався лише на акції однієї технологічної компанії, знецінюючи все, що відбувалось навколо. Знецінюючи в прямому і переносному сенсі. Що, власне, і призвело до незначного падіння ринку за останні 5 робочих днів. І ця акція вже – не Тесла нашого не улюбленого Ілона Маска. У нього якраз все погано не тільки з головою, і нарешті бізнес почало доганяти все те, що він витворяв останні роки. Згідно замірів репутації провідних 100 компаній, Тесла, яка завжди була тут фаворитом і брала призи глядацьких симпатій на всій корпоративних конкурсах, вилетіла у другу частину списку. Програючи майже всім виробникам автомобілів, окрім, звісно, Volkswagen, відомого забруднювача природи, що згідно із сучасними тенденціями є найбільшим можливим гріхом корпорації, гіршим навіть за використання дитячої праці десь у Філіппінах. Тим більше, що діти там не дуже і проти щоб їх поексплуатували. А для компанії, чия капіталізація була побудована на хайпі, це смерті подібно. Але Маска вже не зупинити, і він продовжує прямо руйнувати Твіттер, і непрямо закопувати своє улюблене дітище - Теслу. Може сподіваючи, що наступний хайп йому принесуть вже не польоти на Марс, там все якось затягнулося, а виживлення чіпів в мозок людей.

Так от, ринок сконцентрувався не на Теслі, а на інший технологічній компанії. Яка якраз дуже вдало осідлала усі хайпи останніх років. Спочатку виїхавши на бульбашці біткоїна, бо для майнінгу кріптовалюти були потрібні відеокарти. А потім виявились попереду планети в галузі штучного інтелекту, нового мейнстріму в світі, як на фондовому ринку, так і не тільки. Не дивно, що це відображається на фінансових результатах компанія, яка тепер стала улюбленцем усіх волків і інших тварин з Уолл-стріт. Мова, звичайно, про NVDIA. В результаті, іноді події на ринку, як от в четверг, виглядали як «продавай все інше і купуй собі NVDIA». Додатковим стимулом продавати був довгий уїк-енд попереду, а американці знов щось там святкують у понеділок і відпочивають, протягом якого усе може трапитись і може ще якись гвинтокрил ще з якимось президентом знайде собі скалу в тумані, чи Китай вирішить, що просто навчання навколо Тайваню то для слабких і щось вчудить. Таким чином, на ранок п’ятниці індекс S&P500 відкривається рівнем у 5267 пунктів, що на 30 пунктів нижче, ніж тижнем раніше. На радість для нас нафта поступово знижується, знов прямуючи до улюбленої для останнього року позиції біля 80 доларів за баррель бренту. І зранку в п’ятницю торгується на рівні 81,36 доларів. А от золото і мідь продовжують лишатися біля історичних максимумів.

Український сегмент єврооблігацій продовжує перебувати в режимі млосного очікування. Але поки жодних інсайдів в питанні майбутньої реструктуризації на ринок не потрапило, незважаючи на чутки, що комітет, що представляє тримачів облігацій, вже отримав лист щастя від Мінфіну. Тим не менш, китайські стіни працюють, причому навіть краще ніж виходило у оригінальної Стіни з кочівниками, і ніхто не зливає секретики за пивом у лондонському пабі. Що, звісно, дуже контрастує з уявленнями пересічного громадянина, що України, що Британії, про те, як працює фондовий ринок. Зараз ринок не реагує ні на що, окрім теми з реструктуризацією. І навіть активне мусування теми потенційних переговорів, про які тепер майже відкрито говорять представники української влади, включно із президентом Зеленським, прив’язуючи де-факто можливий початок розмови з проведенням самміту миру у Швейцарії, не дуже зачепило інвесторів і спекулянтів. Хоча ще місяць тому навіть натяки на потібні натяки могли б призвести до раллі на ринку.

А на внутрішньому ринку, звісно, домінує Національний Банк. Гривня на офіційному ринку вперше торкнулась позначки у 40 гривень за долар. Яку зазвичай називають дуже психологічно важливою і майже сакральною. Тим не меньше, Земля не налетіла на небесну вісь і нічого не трапилось. Навіть маленьких черг до мінял не помітно. Притому що курс гривні на сірому вуличному ринку вже рішуче перетнув цю психологічну позначку і зараз знаходиться день на рівні 40,2 гривень за долар. А бурю в стакані, чи в морі емоцій українських соцмереж, викликало рішення Нацбанку обмежети перекази з однієї картки розміром у 100 тис гривень на місяць. Наче багацько українців тільки тим і займається, що кожного місяця шле комусь 100 тисяч гривень і більше. А Мінфін продовжує продавлювати ринок на первинних аукціонах. Використовуючи можливість опустити ставки до моменту перегляду бюджету, коли стане зрозуміло, скільки додатково грошей треба десь знайти. На цьому тлі, тлі потенційного перегляду того самого бюджету, не дивно, що в уряді обговорюють можливе підняття податків. Тим більше, що з початку війни в Україні податки не зростали і це є природною аномалією, яку ще жодного разу не фіксували в історії людства.

А ще в Україні стало тепліше, після незвичного травневого похолодання, але вимкнення світла продовжилось. Схоже, що енергетики не все розказали, що могли б про причини дефіциту на ринку, коли казали, що справа, переважно, у похолоданні. І мова звісно не про божевільні теорії змови, що Україна продовжує експортувати електроенергію, які живуть в чатіках ОСББ і головах таксистів. Тим більше, що уряд нарешті прибрав тарифні бар єри, які заважали імпортувати вночі (вдень імпорт і так працював на 1005 наявних потужностей), коли і так не працюють сонячні електростанцій (що не дивно, бо місяць відсвічує не так і добре, щоб там не співали в народних піснях). Схоже, що на тлі планових ремонтів атомки і падіння рівня води в річках (що заважає як бобрам так і гідроелектростанціям) споживання перевищує можливості системи навіть тоді, коли українці не намагаються зігрітися холодними весняними ночами, використовуючи технології, а не всі ті ж народні методи, про які так добре співали наші предки, яким вночі було мало розваг, бо трансляцію боксерських поєдинків із Саудівської Аравії тоді ще не вмикали і максимум боїв, які могли собі дозволити подивитись українці 100-200 років тому, були сконцентровані на тих самих вечорницях.