У 22 році цей день влада оголосила «Днем єднання українського народу». На каналах було оголошено «марафон єднання» - такий собі прообраз донині сущого «мономарафону».
Такою була відповідь на попередження партнерів, і насамперед США, про підготовку повномасштабного російського вторгнення.
«Слуги» прийшли у Раду причепурені, у вишиванках. Демонстрували радість і оптимізм. Плескали заявам, що «нічого нагнітати паніку».
Спогорда відкидали наші вимоги додати 50 млрд для термінового переведення ЗСУ у режим готовності до війни. Назвивали це «популізмом».
Колись кожен із цих днів, особливо в січні і лютому, упереддень 24 лютого, будуть памʼятати як час ганьби. Час змарнованих можливостей. Час злочинної бездіяльності, яка коштувала людських втрат і руйнувань.
Будь-яка наступна влада не матиме права забути це. Як 20 лютого навіки є днем памʼяті жертв режиму януковича і днем слави героїв Небесної Сотні, які своїм чином зумовили його падіння - так 16 лютого має стати днем памʼяті про те, як засліплення, видавання бажаного за дійсне та потурання зрадникам ведуть до трагічних наслідків. І ніколи не мають повторитися - так, як і злочини режиму януковича
