Бажаю здоров'я і дякую за день Захисникам України.
Героям слава! Слава! Слава!
*
Кожен звільнений з російського полону під час обміну 31 травня повідомив про катування – звіт місії ООН
*
Власники зруйнованого житла на тимчасово окупованих територіях чи в зонах бойових дій зможуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків через "Дію"
*
ВООЗ - Майже третина (31%) дорослих у всьому світі, а це приблизно 1,8 млрд людей, не дотримувалися рекомендованого рівня фізичної активності у 2022 році.
*
Єгипет та Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) готові взяти участь у створенні післявоєнних сил безпеки у секторі Гази
*
Міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян заявив, що Єреван готовий повністю нормалізувати відносини з Туреччиною, які традиційно були ворожі через підтримку Анкарою Азербайджану
*
В Азербайджані розпустили парламент і призначили позачергові вибори
*
Корея, США та Японія проводять навчання «Freedom Edge»
*
Китайські товари "легально" уникають американських мит
Очікується, що цього року під виняток оподаткування США потраплять понад 1,4 млрд посилок на суму 66 млрд дол, порівняно з 500 млн у 2019 році
*
Щоб протистояти китайським сервісам Temu та Shein, американський Amazon планує створити свій сервіс доставки товарів з Китаю
*
Глобальний ринок M&A сягнув $1,5 трлн у першому півріччі. США стали драйвером зростання
*
Компанія Ілона Маска SpaceX отримала контракт на 843 млн дол на будівництво корабля, що виведе Міжнародну космічну станцію (МКС) з орбіти Землі у 2030 році
*
Ціна компанії Ілона Маска оцінюється у 210 мільярдів доларів і на тлі інтересу інвесторів. Оцінка SpaceX поступається лише оцінці материнської компанії TikTok – Bytedance
*
Google готує найбільше розширення свого перекладача: з'явиться 110 нових мов, включно з кримськотатарською
*
Українських режисерів Мстислава Чернова та Сергія Лозницю запрошено до американської кіноакадемії
Тепер вони отримають право брати участь у голосуванні за переможців премії Оскар
*
СКУ підтримав Каунаську резолюцію про поневолені Росією народи
*
Діаспора закликає Канаду визнати Росію державою-спонсором тероризму
*
Тисячі лікарів в Англії проводять свій 11-й страйк у рамках тривалої суперечки з урядом Великої Британії щодо оплати та умов праці за кілька днів до парламентських виборів у Великій Британії
*
Росія різко збільшила виробництво зброї попри санкції Заходу - британський інститут RUSI
*
У Лондоні презентували книгу Адріана Каратницького про сучасну українську історію
*
В Українському центрі в Лондоні обговорили забезпечення перемоги України у війні з РФ
*
На засіданні Євроради обговорять допомогу Україні та стратегію розвитку ЄС на п'ять років
*
Для перегляду процесу ухвалення рішень в Європейському Союзі потрібна одностайна згода 27 країн-членів, що навряд чи станеться у найближчому майбутньому - Жозеп Боррель
*
Угорське головування не матиме жодного впливу на ЄС - речник Євросоюзу
*
Європейська комісія оприлюднила звіт, в якому надала оцінку прогресу, досягнутому країнами-членами, що не входять до єврозони, на шляху до запровадження євро - Жоден з кандидатів на вступ до єврозони не відповідає критеріям
*
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив у повазі до прем'єрки Італії Джорджії Мелоні на тлі повідомлень, що вона дуже ображена за те, що її політичну групу не залучили до перемовин про топпосади у ЄС
*
Прем’єрка Італії Джорджія Мелоні нібито настільки ображена на деяких європейських лідерів, що проігнорувала дзвінки від них, і є побоювання, що це створить проблеми на саміті, де мають затвердити нове керівництво ЄС
*
Прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні розкритикувала Європейський Союз як "бюрократичного гіганта", який нав'язує безліч неспроможних правил
*
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що ЄС повинен виділити більше коштів таким країнам, як Німеччина, які приймають велику кількість українських біженців
*
ПАРЄ підтримала виплати українцям для повернення в Україну – голова комітету
Олексій Гончаренко пояснив, що країни ЄС виділять українцям допомогу після закінчення бойових дій
*
Парламент Словаччини ухвалив у четвер пакет законів, спрямованих на посилення безпеки провідних політиків та інших осіб після замаху на прем'єр-міністра Роберта Фіцо
*
Білоруський народ після звільнення від російської де-факто окупації має почати переговори про вступ Білорусі до ЄС - президент України
*
У Франції зросла кількість випадків расизму й нетерпимості – до цього призвели війна Ізраїлю проти терористичного угруповання ХАМАС та висловлювання ультраправих
*
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що російські війська не здатні на "значні прориви" на полі бою в Україні, тоді як Київ ударами вглиб території Росії завдає їй значних уражень
*
На ювілейному 75-му саміті НАТО у Вашингтоні оголосять про створення нової структури для координації всіх видів допомоги Україні в довгостроковій перспективі, що матиме назву "Допомога НАТО з безпеки і тренування для України" (NSATU)
*
Країни-члени НАТО наразі обговорюють ідею генсека Єнса Столтенберга щодо плану фінансування на 40 млрд євро на рік для України, хоча деякі союзники залишаються скептичними щодо цього
*
Україна підписала безпекові угоди з ЄС, Литвою та Естонією
Попередній текст угоди містить два основні розділи щодо безпекових гарантій
Президент України Володимир Зеленський разом із президентами Європейської ради Шарлем Мішелем і Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн підписали Спільні безпекові зобов’язання між Україною та ЄС. Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Також Зеленський підписав окремі безпекові угоди із Литвою та Естонією.
Основні пункти угоди ЄС – фінансова підтримка в розмірі €50 млрд у найближчі чотири роки, забезпечення військовою технікою, підготовка українських військових, розмінування і співробітництво у сфері оборони та кібербезпеки.
Ключові факти
Угода з ЄС вперше закріплює багатосторонні довгострокові зобов’язання всіх 27 держав – членів ЄС надавати Україні широку підтримку в усіх ключових сферах: військову, фінансову, гуманітарну та політичну допомогу впродовж десяти років.
Угода стала 18-ю за рахунком, підписаною між Україною та її партнерами.
Також відбулися церемонії підписання безпекових угод з Литвою, участь у ній взяв президент Ґітанас Науседа, а також із Естонією, за участю премʼєрки Каї Каллас.
Спільні безпекові зобовʼязання між Україною та Естонією передбачають виділення на оборонну підтримку Києва понад €100 млн оборонної допомоги вже цьогоріч і різнобічну підтримку впродовж 10-річного терміну дії документа. Естонський уряд також виділятиме щонайменше 0,25% ВВП щорічно протягом 2024-2027 років на військову підтримку України.
Безпекові зобовʼязання між Україною та Литвою закріплюють підтримку у сфері сучасного військового обладнання в наземній, повітряній, морській, космічній і кіберелектромагнітній галузях. Цього року військова допомога Україні з боку Литви вже сягнула майже €80 млн, з них €35 млн спрямовано на чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів.
Після підписання угод Зеленський озвучив потреби на фронті, зокрема, у артилерійських снарядах та наголосив на необхідності чим швидшого виконання обіцяних раніше постачань. Також президент згадав про постійні обстріли Харкова та інших міст і додав, що покращити ситуацію може сучасна ППО та ракети великої дальності.
В угоді з ЄС зафіксовані довгострокові зобов’язання щодо підтримки України до моменту вступу в ЄС, а також готовність Європейського Союзу й держав-членів підтримувати Україну на шляху до членства.
Підтверджується готовність усіх держав-членів посилювати санкції ЄС проти РФ, боротися зі спробами їх обійти, а також співпрацювати в протидії гібридним та кіберзагрозам і забезпеченні вільного судноплавства в Чорному та Азовському морях.
Ідеться, зокрема, про відкриття Офісу оборонних інновацій ЄС у Києві та співпрацю між нашою державою та Євросоюзом у галузі оборонних індустрій.
Уперше в документі, підписаному ЄС із третьою країною, передбачений відповідний консультаційний механізм у разі можливої майбутньої агресії (протягом 24 годин).
«Нещодавно створений Фонд допомоги Україні в межах EPF додає ще €5 млрд на 2024 рік для забезпечення подальшої військової допомоги та підготовки, і подальші зіставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 року з огляду на потреби України та за умови політичних настанов Ради», – йдеться в угоді.
*
Чехія виділить 35 млн євро на ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України – премʼєр країни
Петр Фіала уточнив, що кошти спрямують на закупівлю снарядів у чеської компанії STV Group
*
У Чехії розповіли, що вже поставили Україні до 50 тисяч снарядів в рамках своєї ініціативи
*
Німеччина і Нідерланди не хочуть, щоб на саміті ЄС були прийняті амбітні положення про фінансування оборонних інвестицій
*
Більше українських новобранців можуть пройти базову підготовку в Німеччині з наступного року, якщо Київ поверне частину подальшої військової підготовки назад в Україну
*
Литва ухвалила рішення виділити щонайменше 0,25% свого ВВП на підтримку безпеки й оборони України
*
Міноборони змінить керівництво управління матеріального забезпечення ЗСУ
Паралельно відомство створить орган з організації розвитку матеріального забезпечення армії
*
Європейська Бізнес Асоціація проаналізувала найчастіші запити бізнес-спільноти з питань бронювання і звернулася до Верховної Ради та уряду України з проханням розв’язати пʼять ключових проблем. Йдеться, зокрема, про терміни оновлення даних, еБронювання та економічне бронювання.
Деталі
Підтримати і сприяти якнайшвидшому прийняттю законопроєкту щодо продовження терміну оновлення даних до 150 днів. На 25 червня свої військово-облікові дані змогли оновити лише 2,3 млн військовозобов’язаних із приблизно 11 млн, свідчать дані Міноборони. Уже очевидно, що до 16 липня усім військовозобов’язаним не вдасться оновити дані, зокрема і через низьку пропускну спроможність держави. Тому збільшення строку ще на 90 днів є логічним кроком і повністю підтримується бізнесом, заявила EBA.
Якнайшвидше запустити систему еБронювання. Процес від підготовки документів до отримання наказу про бронювання займає у середньому два місяці й потребує значних адміністративних ресурсів як з боку держави, так і бізнесу. Почастішали випадки відмов у бронюванні з боку органів влади без пояснення причин. Асоціація закликає якнайшвидше запустити систему еБронювання через ресурси порталу «Дія» як для підприємств критичної інфраструктури, так і підприємств, критичних для національної економіки, з метою прискорення процесів і унеможливлення будь-яких зловживань у процесі погодження списків.
Надати заброньованим військовозобов’язаним і тим, хто перебуває в процесі бронювання, 30 днів імунітету від мобілізації для оновлення даних у ТЦК і СП. Невизначеність при поході в ТЦК і СП змушує велику кількість військовозобов’язаних уникати таких походів. Надання 30 днів імунітету значно підвищить якість та ефективність військового обліку на загальнодержавному рівні.
Дозволити бронювання без обмежень щодо кількості працівників транспортної галузі, які безпосередньо задіяні в процесі здійснення вантажних перевезень. Більшість вантажних перевезень всередині держави, а також левова частка як імпортних, так і експортних операцій здійснюється саме вантажними транспортними засобами. Наявність достатньої кількості людей, які готові виходити на маршрут – це запорука економічної безпеки держави, заявила ЕВА.
Дозволити запровадити економічне бронювання в країні. Бізнес готовий разом із уповноваженими представниками органів державної влади обговорювати різні моделі бронювання та визначити, яка з них може бути найбільш корисною для держави. Бізнесу важливо мати повноваження і самостійно визначати, які саме співробітники є критичними для роботи компанії.
Контекст
З 18 травня набув чинності оновлений закон про мобілізацію. Тому всі військовозобовʼязані чоловіки та жінки віком 18–60 років протягом 60 днів – до 16 липня включно – повинні оновити свої облікові дані.
Міністерство оборони України запустило мобільний застосунок «Резерв+» для військовозобовʼязаних, призовників і резервістів. Через цей застосунок можна оновити свої облікові дані – фактичне місце проживання, номер телефону та e-mail.
Верховній Раді запропонували на розгляд три законопроєкти про економічне бронювання. 17 червня група народних депутатів із різних фракцій на чолі з головою комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою зареєструвала законопроєкти №11331-1 і №11331-2. Перший законопроєкт №11331 було подано 11 червня.
*
Після мобілізації 27% працівників "Київміськсвітла" брак кадрів на підприємстві становить 14%
*
"Укрпошта" долучається до всеукраїнської інформаційної кампанії "Наші податки — наш захист!" й вводить в обіг новий поштовий випуск "Податки. Армія. Перемога"
*
За січень-березень 2024 року виробництво зброї в Україні зросло в середньому на 25,4%, до аналогічного періоду 2023 року
*
Міноборони - Україна прагне перейти на прямі контракти з виробниками озброєння
*
На фронті - вже 87 боєзіткнень, росіяни активізувалися на Куп’янському напрямку
*
Речник ОСУВ «Хортиця» - Українські захисники витіснили окупантів з мікрорайону «Канал» у місті Часів Яр Донецької області
*
На фронті цієї доби кількість боєзіткнень зросла вже до 71, найгарячіше на Торецькому і Курахівському напрямках
*
Російські війська обстрілюють прикордоння Сумщини, застосовують диверсійно-рзвідувальні групи, аби сковувати дії Сил оборони та не давати можливості задіяти їх на інших напрямках
*
Морські дрони забезпечили перевагу України у Чорному морі, попри те, що сили Чорноморського флоту Росії були більшими
*
ЄС надав Україні транш у 1,9 млрд євро
Кошти надано в рамках Ukraine Facility
*
Україна перевезла рекордну кількість вантажів за час роботи морського коридору – Мінвідновлення
Уточнюється, що за 10 місяців експортовано 55 тонн вантажів
*
Україна за три місяці 2024 року експортувала макаронних виробів у обсязі 8 тис. тонн, що наполовину більше, як у відповідний минулорічний період
*
Український виробник кормів Kormotech вийшов на ринок Південної Кореї
Компанія також планує розпочати співпрацю з мережами зоомагазинів і ветеринарних клінік
*
«Нафтогаз» мав 11 млрд грн чистого прибутку в I кварталі року
Компанія значно поліпшила свої фінансові показники проти минулого року
*
АТ "Укргазвидобування", що входить до Групи Нафтогаз, сплатило до зведеного бюджету країни 9,85 млрд грн рентних платежів за результатами своєї діяльності у січні-травні 2024 року
*
Новий логістичний центр PERETYN побудують на перетині важливих логістичних шляхів біля Львова
Основна філософія проєкту – ідея перетину спільності та індивідуальності
*
Інвестиції у концептуальний ретрит-комплекс у Карпатах EMSHIR під керуванням Maestro Hotel Management
*
ПриватБанк розпочав відбір нового голови правління
Герхард Бьош залишає посаду після трьох років роботи
*
Фонд державного майна України призначив Ярослава Ярославського на посаду керівника державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій"
*
Державна служба геології та надр України відновила дію трьох спеціальних дозволів на видобуток і розробку вуглеводнів, що входять до групи компаній Smart Energy
*
Іспанія допоможе «Укрзалізниці» впровадити потяги з адаптацією до різних колій
Як співпраця між УЗ та Renfe допоможе з'єднати Україну з європейськими країнами
*
Магазини IKEA повернуться в Україну після успішного відкриття H&M та Inditex
Відповідне рішення топменеджмент ухвалив у травні, а зараз бізнес проводить технічні роботи для відкриття
*
Цьогоріч уряд передбачив 2,5 млрд грн на облаштування безпечних умов у школах
*
У п'ятницю 28 червня графіки погодинних відключень електроенергії будуть застосовувати протягом усієї доби з 00:00 до 24:00
*
Частині прифронтової території України не вимикатимуть світло через важку гуманітарну ситуацію і загрозу життю
*
На 27 червня запланований обсяг імпорту електроенергії в Україну становить 28,6 тис. МВт-годин, експорт не здійснюватиметься
*
Зарплати членів правління "Укренерго" становить близько 250–300 тисяч гривень на місяць, голови правління - Володимира Кудрицького - приблизно 420 тисяч
*
4 липня 2024 року в системі Prozorro.Продажі відбудеться аукціон з продажу активів АТ "АКБ "Конкорд", що ліквідується Фондом гарантування вкладів
*
Компанія Ukrainian Railways Cargo Poland отримала можливість повноцінного виходу на європейський ринок залізничних вантажоперевезень і отримала ліцензію залізничного перевізника від правління залізничного транспорту Польщі
*
Аптечні продажі в Україні в січні-травні 2024 року зросли в грошовому виразі на 13,87% порівняно з аналогічним періодом 2023 року - до 80,159 млрд грн, у натуральному скоротилися на 4,2% - до 491,363 млн упаковок
*
"Миколаївське морське агентство" продали на аукціоні за більш ніж 14 мільйонів
Під час проведення аукціону ціна державного підприємства зросла у 20 разів до 14 млн 280 тис. гривень
*
OLX Робота дослідила, як змінилася середня заробітна плата у найбільш затребуваних за кількістю оголошень галузях на платформі з грудня 2023 року по травень 2024 року.
Відповідна статистика наводиться у релізі компанії.
Так, у першій популярній галузі - Роздрібна торгівля, продажі і закупки - середня заробітна плата з початку року у даній категорії зросла на 6,7% (з 16,4 тис.гривень до 17,5 тис. грн). Далі йдуть такі галузі:
1 Логістика / Склад / Доставка. Середня оплата праці у категорії збільшилась незначно – на 1,6% (з 24,2 тис. грн до 24,6 тис. грн);
2 Виробництво / робітничі спеціальності. Підвищення середньої заробітної плати у категорії – 5,3% (з 20 тис. до 21,2 тис. грн);
3 Готельно-ресторанний бізнес / Туризм. З початку року середня оплата роботи у категорії зросла на 5,4% (16,3 тис. грн. станом на початок 2024 року та 17,2 тис. грн у травні 2024);
4 Будівництво / облицювальні роботи. Одна із перерахованих категорій тут, що показали досить незначний ріст середньої заробітної плати – 1,8% (з 27,3 тис. грн до 27,8 тис. грн);
5 Клінінг / Домашній персонал. На 7,6% зросла середня заробітна плата, виходячи із розміщених оголошень у категорії (з 12,7 тисячі гривень до 13,7 тисячі);
6 СТО / автомийки. Середня заробітна плата зросла на 3,4% (з 27,6 тис. грн до 28,6 тис.);
7 Охорона / безпека. Єдина із категорій у переліку, що з початку року показали зниження середньої заробітної плати – на -7,8% (з 15,7 тис. грн оплата впала до 14,5. тис. грн);
8 Краса / фітнес / спорт. У категорії відбулось зростання середньої зарплати на 10% (з 18,5 тис. грн до 20,4 тис. грн);
9 Адміністративний персонал / HR / Секретаріат. У категорії серед перерахованих тут відбувся найбільший ріст заробітної плати. З початку 2024 року до травня середня оплата праці зросла на 14% (з 17,6 тис. грн до 20,1 тис. грн).
*
За напрямком «зелений» перехід у межах Ukraine Facility Україна має впровадити шість реформ у сфері довкілля протягом 2024-2026 років
*
Робота з ветеранами потребує системного підходу – новий цикл інформаційних сесій U-LEAD
Експерти Програми «U-LEAD з Європою» інформують органи місцевого самоврядування, як організувати підтримку ветеранів та їхніх родин
*
Верховний Суд України прийняв рішення про скасування постанови Верховної Ради про недовіру Валерію Пацкану і звільнення його з посади голови Рахункової палати
*
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду визнала невинуватим директора Агентства місцевих доріг у Полтавській області
*
Верховний суд відмовив у стягненні з дочірнього підприємства "Укрбурштин" 73 млн грн фіктивного боргу
*
Державна служба геології та надр відновила дію спецдозволів на користування надрами, у тому числі - для видобутку газу, компаніям, що належать колишньому народному депутату Вадиму Новинському
*
У тимчасово окупованому Криму біля Керченського мосту російські загарбники продовжують будувати захисну конструкцію
*******
Всі, всі, всі на корабель
*
Посол США у Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай не є нейтральною країною, а фактично став на бік РФ у війні проти України.
Про це він заявив під час виступу в китайському фінансовому центрі в Шанхаї, передає Sky News.
"Ми вважаємо великою помилкою дозволяти тисячам китайським компаніям відправляти стільки технологічних компонентів, мікропроцесорів (та) нітроцелюлози до РФ для зміцнення її оборонної та промислової бази для ведення цієї жорстокої війни", — сказав Бернс.
Він додав, що вторгнення РФ до України, що триває вже третій рік, стало "екзистенційною кризою" у Європі.
Китай "не нейтральний, а фактично він виступив на боці РФ у цій війні", зазначив американський посол.
18 червня на спільній пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом у Вашингтоні держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Китай забезпечує поставки російському ВПК близько 70% верстатів та 90% мікроелектроніки від усього імпорту РФ.
***
Китайські акції просіли на тлі слабкого зростання прибутку у промсекторі КНР
***
Китайський юань оновив мінімум за 7 місяців через м'якіший фіксінг ЦБ
***
Зростання промприбутку КНР різко сповільнилося у травні на тлі нерівного відновлення економіки
***
Уряд Тайваню підвищив застереження для своїх громадян стосовно поїздок до Китаю, закликавши не їхати туди без крайньої потреби. Це сталося після того, як минулого тижня Пекін погрожував стратити тих, кого вважають "затятими" прихильниками незалежності Тайваню
***
Уряд Південної Кореї запровадив санкції проти суден, компаній та посадових осіб із Росії і КНДР, причетних до незаконної торгівлі зброєю, нафтою і пальним, розробки ракет та іншої діяльності, що порушує резолюції Ради безпеки ООН
***
Північна Корея заявила, що відправить свої війська в Україну протягом місяця
Очікується, що війська «у вигляді військово-інженерного підрозділу» прибудуть на поле бою вже наступного місяця
***
На вищі посади у керівництві ЄС запропонували жорстких критиків путінської Росії
У Брюсселі розпочався саміт керівників країн Європейського союзу, де їм представили кандидатів на три головні посади у виконавчій владі блоку. Двоє з них виявили себе як жорсткі критики політики Володимира Путіна, активні прихильники протистояння Росії та надання військової підтримки Україні.
Переговорники від трьох провідних центристських партій Європарламенту погодили кандидатуру Урсули фон дер Ляйєн на посаду голови Єврокомісії (на другий термін), колишнього прем'єр-міністра Португалії Антоніу Кошти – на посаду голови Європейської ради, а чинного прем'єр-міністра Естонії Каї Каллас – на посаду керівника Єврокомісії дипломатії.
«Ми досягли політичного розуміння між цими трьома партіями, – заявив на саміті канцлер Німеччини Олаф Шольц. – Ми уважно та чесно обговоримо це один з одним... Європейська рада та країни – члени спілки повинні мудро зробити пропозицію, яка знайде підтримку у більшості членів Європарламенту».
Зараз посаду верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки займає Жозеп Боррель, який також не відрізняється сентиментальністю по відношенню до Росії. Він, зокрема, запропонував план щодо використання доходів від заморожених валютних резервів ЦБ РФ, а останнім часом боровся з Угорщиною, яка блокує ініціативи щодо виділення коштів на військову допомогу Україні. Але позиція Каллас має особливу жорсткість, і вона є діяльним прихильником підтримки України. Зокрема, у січні вона разом із чотирма іншими лідерами ЄС закликала інші країни блоку активізувати зусилля щодо озброєння України та фінансування якнайшвидших постачань боєприпасів.
Серед країн НАТО Естонія витрачає на оборону 3,43% ВВП (друге місце в союзі після Польщі). За даними Кільського інституту світової економіки, у відносному вираженні Естонія посідає 1-е місце з сукупної фінансової допомоги Україні та 2-ге – з військової (1,64% та 1,47% ВВП відповідно).
Російська влада платить Каллас взаємністю: МВС оголосило її в розшук (з главою іншої держави таке було зроблено вперше) – ймовірно, у справі про знищення пам'яток радянським воїнам. Побічно це підтвердила речник МЗС Марія Захарова, яка заявила, що «за злочини перед пам'яттю визволителям світу від нацизму та фашизму треба відповідати».
Каллас на це відповіла: «Протягом усієї історії Росія приховувала свої репресії, які здійснюються так званими правоохоронними органами. Ордер на арешт одного разу в історії моєї родини вже видавався КДБ. І я вже говорила, що кримінальний інструментарій російського режиму не змінився.
Країни НАТО не наважилися висувати Каллас на посаду генерального секретаря через її надто жорстку позицію щодо Росії (ним у підсумку став прем'єр Нідерландів Марк Рютте), аналогічні заперечення спочатку висловлювалися і при розгляді її кандидатури на пост глави європейської дипломатії, повідомляє Euronews.
Фон дер Ляйєн після початку розв'язаної Путіним війни була у Києві шість разів. «Україна може покластися на нас. Ми будемо разом з Україною стільки, скільки буде потрібно. Росія подвоює свою військову агресію, і наше завдання – подвоїти нашу підтримку Україні», – говорила вона навесні, наголошуючи, що ЄС виділив на різні види допомоги постраждалій від агресії країні майже 100 млрд євро. Під керівництвом фон дер Ляйєн ЄС ухвалив 14 пакетів санкцій проти Росії і цього тижня розпочав офіційні переговори про вступ до союзу України та Молдови.
Висуненням її кандидатури на другий термін не дуже задоволена прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні – точніше, їй не сподобалося, що її та праву партію, яка внаслідок останніх виборів стане третьою за чисельністю у Європарламенті, не покликали на обговорення кандидатур. Про це Politico розповів знайомий із ситуацією чиновник. Втім, за його словами, представник Італії отримає дуже високу посаду в Єврокомісії, і «тепер, коли узгоджені кандидатури, вони мають легко пройти через Європейську раду» – вищий політичний орган ЄС, що складається з глав держав та урядів країн союзу.
Очолити роботу Європейської ради запропоновано колишньому португальському прем'єру Кошті. У листопаді 2023 р. він пішов у відставку через корупційний скандал. Але згодом виявилося, що його ім'я помилково потрапило до підготовленої прокуратурою стенограми перехоплення телефонної розмови співробітників однієї компанії – як ім'я чиновника, який допоможе залагодити формальності за проектами.
«Я чекаю деякої дискусії, але три центристські політичні сім'ї дійшли згоди [за трьома кандидатурами], – заявив на саміті Рютте. – Думаю, результат буде таким, але, звичайно, ми ще маємо подивитися».
У разі схвалення кандидатур лідерами країн ЄС щодо них має відбутися голосування у Європарламенті.
***
Російський супутник розпався на уламки в космосі, астронавтам на МКС довелося сховатися
***
Центробанк у другому півріччі скоротить продаж валюти на 30% після зміцнення рубля
***
ЦБР знизить у 2 півріччі обсяг додаткових продажів юанів, послабивши підтримку рубля
***
Грузинський парламент у четвер схвалив в першому читанні законопроєкт «Про сімейні цінності й захист неповнолітніх» та поправки до 18 законів, які обмежують права ЛГБТ-спільноти
***
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) висловила глибоку стурбованість останніми подіями в Грузії, які "викликають серйозні сумніви" щодо відданості країни міжнародним демократичним нормам та євроатлантичній інтеграції
***
Мінфін чекає на посилення ймовірності конфіскації активів РФ у США восени після виборів
***
Неплатників аліментів запропонували не пускати на футбольні матчі
***
Володін звинуватив голову Слідчого комітету в "образі народу" через слова "Державна дура"
***
Росія почала створювати тіньовий флот для перевезення ЗПГ слідом за нафтовим
***
Кремль і МЗС пригрозили знизити статус дипвідносин із Заходом
***
Росіяни не викупили з ломбардів речей на 10 мільярдів рублів за квартал
***
Кремль схвалив ідею Кадирова вбивати родичів нападників на поліцейських
***
У Росії готуються визнати чайлдфрі екстремістською ідеологією
***
Українські безпілотники вдарили по заводу, що виробляє авіапаливо в Тверській області
***
Росстат зафіксував сильне з початку року прискорення інфляції у Росії
***
У ЄС почнуть вилучати активи російських компаній у відповідь на контрсанкції Росії
***
Бастрикін заявив про відправку 10 тисяч мігрантів на війну в Україну
***
Польща та країни Балтії закликали ЄС побудувати 700-кілометрову лінію оборони на кордоні з Росією та Білоруссю
***
МВС Польщі має намір створити спецпідрозділи Прикордонних сил країни, завданням яких буде захист кордону від агресивних дій нелегальних мігрантів
***
Фінляндія придбає в американської компанії Sierra Nevada Corporation два літаки спостереження за 163 мільйони євро для патрулювання свого східного кордону з Росією
***
Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен вважає, що у разі перемоги на парламентських виборах, за умови співіснування президента Еммануеля Макрона та уряду, який очолить лідер її списку Жордан Барделла, їхні розбіжності щодо ступеня підтримки України будуть значними
***
У Франції за кілька днів до першого туру позачергових парламентських виборів заборонили деякі праворадикальні та ісламістські групи
***
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні розкритикувала Європейський Союз як «бюрократичного гіганта» та попросила, щоб Італія отримала роль єврокомісара, який би боровся з бюрократією
***
Головування Угорщини в Європейському Союзі не дає їй повноважень формувати міжнародну політику, а затримки у формуванні нею порядку денного більшість країн-членів зможе подолати.
Про це заявив речник ЄС Пітер Стано під час спілкування з журналістами.
«Угорське головування не матиме жодного змістовного впливу і може спробувати затримати просування речей у порядку денному Європейської Ради в рамках своїх повноважень, але в такому випадку більшість країн-членів завжди можуть натиснути на Будапешт і знайти шляхи змінити порядок денний», – сказав він.
Стано пояснив, що Угорщина не матиме жодного впливу на зовнішню політику ЄС, оскільки не ротаційне головування, а високий представник і країни-члени формують її. Єдине, що може зробити угорське головування, це те, що вони робили раніше, і що будь-яка інша держава-член може робити будь-коли – блокувати рішення, які приймаються одноголосно, наголосив речник.
Угорщина головуватиме в Європейській Раді у другій половині 2024 року. Своїм гаслом Будапешт обрав «Зробимо Європу великою знову» («Make Europe Great Again»).
***
11 вимог Орбана. Як Угорщина знову перетнула червоні лінії у шантажі України на шляху до ЄС
"Ми щиро віддані наміру вирішити та на цій основі повністю втілити 11 проблемних питань, порушених угорською стороною, для посилення захисту прав національних меншин. І ми будемо продовжувати двосторонні консультації з Угорщиною в цьому напрямку".
Це – фрагмент із заяви Ольги Стефанішиної, віцепрем’єрки та очільниці української команди на переговорах щодо вступу в ЄС. Ці слова пролунали у Люксембурзі на історичній для нашої держави події – офіційному відкритті цих переговорів.
"Європейська правда" вже розповідала про особливу роль Угорщини, яка спершу гальмувала рух України до цієї події, а потім – використала її як привід для шантажу. Угорський прем'єр Віктор Орбан погодився підтримати початок вступних переговорів лише у разі, якщо Україна публічно зобов’яжеться виконати 11 вимог Будапешта щодо прав угорської меншини на Закарпатті.
Щоб виконати угорський ультиматум, Стефанішина і була змушена виголосити заяву, наведену вище.
Та проблема в тому, що зміст цих 11 вимог досі є непублічним.
Україна отримала цей список ще у січні від глави угорського МЗС Петера Сійярто; відтоді вже п'ять місяців тривають переговори щодо нього, але весь цей час угорська сторона виступає проти оприлюднення списку.
Однак угорський ультиматум у ЄС зробив це побажання нікчемним. "ЄвроПравда" вважає категорично неприйнятним, що Україна бере на себе міжнародні зобов’язання, зміст яких не розкривається. Можливо, в угорській системі координат це є можливим, але Україна – це демократія, де підзвітність влади має значення.
Зважаючи на надвисоку суспільну вагу цієї історії, ми публікуємо деталі угорської позиції та її найпроблемніших елементів.
Наголосимо, частина вимог в їхньому угорському трактуванні є категорично неприйнятною для України. Їх гарантовано відхилять як парламент, так і українське суспільство. Але частина є логічною і може бути втілена.
Ця стаття пояснює, яким є статус цих "зобов’язань" та чи можливо їх обійти. Єдине питання, на яке ми не знайшли відповіді під час підготовки матеріалу – чим керувалася Угорщина. Бо якщо її вимоги обумовлені лише поганим розумінням України – то компроміс можливий. Але є також шанс, що Будапешт наперед налаштований на зрив і свідомо висуває безглузді невиконувані вимоги.
Зробити, як за Януковича
Спершу – коротко про те, звідки з’явився цей перелік.
Список з 11 пунктів угорський міністр Петер Сійярто передав Дмитру Кулебі та Андрію Єрмаку ще у січні 2024 року на зустрічі в Ужгороді. Тоді сам Сійярто назвав його списком "прохань" Угорщини, і формально це відповідало його змісту – у міжнародній політиці не прийнято "вимагати" у суверенної держави якихось дій. Утім, позиція Будапешта від початку полягала у тому, що Київ має їх виконати. Тому навіть в офіційному листуванні звучала назва "список вимог".
А узалежнення руху України до ЄС від його втілення додатково закріпило цю характеристику.
По суті, Угорщина вимагає скасувати цілий комплекс законодавчих змін у меншинному законодавстві, які Україна провела після Революції гідності.
Ідея Угорщини – відновлення норм, які діяли за Януковича.
Угорські посадовці, включно з Сійярто, відкрито це визнають і (не зовсім коректно) стверджують, що відтоді Україна нібито скоротила права меншин, а це заборонено і Конституцією України, і міжнародними нормами.
Звісно ж, Будапешт не висуває вимогу "скасуйте всі закони, ухвалені з 2014 року". По суті, список визначає 11 проблем, вирішення яких Угорщина вважатиме показником "відновлення прав". Причому – і це важливо – угорці наполягають на конкретних деталях і обсягах рішення Києва за кожним із пунктів.
Ці деталі також поступово змінюються та уточнюються угорською стороною під час переговорів, тому список є "живим" і подекуди його дослівне прочитання вже не відображає поточних вимог. Але його основа – тобто суть проблеми, яку угорська сторона вимагає виправити, – лишається незмінною.
Консультації за документом тривають.
До них долучені щонайменше кілька міністерств; представники місцевої влади в Ужгороді тощо. Також список передавали експертам, що опікуються угорськими питаннями, представникам інституцій ЄС та держав-партнерів, але публічним він не став, бо були очікування, що Угорщина відмовиться від частини вимог.
Угорці вже пішли на поступки щодо кількох найбільш токсичних формулювань.
Наприклад, вимога Будапешта про те, що у законодавстві України має бути запроваджена концепція "культурної автономії" (ця норма дійсно існувала до 2023 року), зустріла категоричне "ні" Києва.
І дійсно, після російської гри навколо "автономії" в Криму цей термін в Україні має таке навантаження, що його немає сенсу навіть обговорювати. Цього просто не буде. Тому на останніх раундах угорці послабили цю вимогу і погодилися на пошук альтернатив, і вже є певні цілком робочі ідеї.
Тому, хоча "ЄвроПравда" і змушена опублікувати текст 11 вимог (він наведений в кінці цієї статті), ми також закликаємо брати до уваги його змінюваність.
Саме через це ми додаємо до усіх пунктів коментарі з відомими нам (але, можливо, також не останніми) деталями переговорів. Але спершу – коротко пояснимо, навколо чого суперечка триває зараз.
Найбільш проблемні вимоги Угорщини
У січні, коли міністр Сійярто привіз на переговори свій список, в Україні недооцінили те, яку вагу та зміст Угорщина у нього вкладає.
Тоді в заявах українського міністра Кулеби не йшлося про згоду виконувати угорські бажання – натомість він обіцяв пояснити угорському колезі, чому ми вважаємо, що захист угорської меншини вже втілений і угорськомовні українці Закарпаття вже мають ті права, про які просить Будапешт (детально про це йшлося у статті "Театр одного міністра").
Десь таким чином і були побудовані перші відповіді Києва на закиди угорських колег.
Однак це не спрацювало. Будапешт не поступався і вимагав зміни законів. При цьому угорський уряд висунув доволі абсурдну вимогу про те, щоб усі деталі меншинного, освітнього законодавства тощо були ухвалені саме у формі законів, а не рішень уряду чи Міносвіти.
Те, що іноземний уряд вимагає від України ухвалити якісь закони, саме по собі обурливо.
Але до цього питання ми повернемося трохи згодом. А зараз – про зміст пунктів, які роблять змістовно неможливим схвалення частини угорських вимог.
Однією з двох найпроблемніших є вимога за номером 11 про політичне представництво представників угорської меншини, за якою Угорщина, втім, вже почала йти на компроміс.
У Орбана спершу хотіли нав’язати Україні систему, що зараз діє в Угорщині, де представники кількох національних меншин (серед них, до речі, українська) мають гарантоване законом представництво у парламенті. Інша річ, що, по-перше, ці представники меншин обмежені у правах, а по-друге, в реаліях режиму Орбана на ці посади проводять людей, лояльних уряду. Однак за законом, на папері – таке право є. Тож Будапешт вимагав, щоб і Україна запровадила щось подібне.
По суті, йдеться про реформу виборчої системи в Україні.
Утім, ця ідея є політично неприйнятною (парламент ніколи за таке не проголосує) та технічно неможливою. Для її втілення треба змінити "захищений" розділ Конституції, що потребує проведення всеукраїнського референдуму. Шансів на це – нуль, і до того ж це заборонено під час воєнного стану. Зважаючи на це, Угорщина вже сигналізує про можливість поступок у цьому питанні.
А от від іншої політичної вимоги Будапешт не планує відступати. Там вимагають, щоб Україна скасувала законодавчу вимогу для всіх обраних посадовців знати державну мову і виступати нею на засіданнях рад, до яких ті обрані. Тобто щоб депутатом облради, ба навіть Верховної Ради, міг стати український угорець, який не володіє українською.
Але ключовою проблемою стало навіть не це.
Найскладнішим стало визначення в Україні місць з особливим рівнем гарантії прав угорців.
Ця норма є в законі й зараз: йдеться про міста і села "зі значною кількістю" представників меншини (від 15%) та з "традиційним" проживанням меншини (від 10% протягом останніх 100 років). У цьому разі за рішенням місцевої ради можна, наприклад, розміщувати дорожні знаки двома мовами.
Будапешту цього виявилося замало.
Там, по-перше, вимагають автоматично визнати "традиційно угорськими" усі населені пункти Закарпаття, навіть ті, в яких угорці історично ніколи не жили. Підстава – те, що загалом у Закарпатській області за переписом 2001 року та попередніх років частка угорців складала понад 10%.
По-друге (напевно, чекаючи, що першу вимогу протиснути не вийде), у Орбана вимагають скасування норми про 10% у принципі. Тобто якщо хоч скількись жило традиційно – то це "угорська" територія.
По-третє, від нас вимагають відмовитися від рішення місцевих рад у цьому процесі й зробити присвоєння статусу автоматичним. Останній пункт, до слова, має під собою підстави: є випадки, коли місцева рада відмовляється визнавати цей статус попри наявність необхідного відсотка.
По-четверте, категорично звучить вимога про те, щоби використовувати лише перепис 2001 року (відтоді кількість угорців, що живуть на Закарпатті, скоротилася майже удвічі; більшою мірою через роздачу Орбаном угорських паспортів).
І найголовніше: в уряді Угорщини прямо кажуть, що цей блок є визначальним для всього комплексу з 11 вимог. Мовляв, без нього про решту немає сенсу й говорити.
Причина такої категоричності зрозуміла. У Орбана знають, що рік за роком втрачають Закарпаття. В Ужгороді, Мукачеві й Хусті – символічних для Угорщини містах – ще від радянських часів частка угорців впала нижче 10%. Нині Будапешт побачив шанс використати історичну можливість і шантажем змусити Україну повернути їм "угорськість", якої давно немає в реальності.
Зважаючи на відтік угорців навіть з Берегівського району, Орбан може одного дня стикнутися з наслідками і там – і намагається цьому запобігти.
А ще у сусідньому, 10-му пункті не вдається знайти компроміс про використання угорської національної символіки у місцевих органах влади і комунальних підприємствах. Україна хоче, щоби перелік такої символіки затверджувався рішенням Кабміну, Будапешт виступає проти будь-яких обмежень. І це не теоретична, а цілком практична суперечка: символіка угорської меншини співпадає з угорською державною. Наприклад, у багатьох громадах є правило, що на відкритті і закритті всіх сесій місцевих рад депутати співають державний гімн Угорщини. А коли ця дивна традиція привертає увагу СБУ – то відповідають, що це просто така угорська молитва, а її збіг з гімном іншої держави – це просто випадковість.
Цілком логічно, що Київ хоче покласти цьому край. Компроміс із Будапештом тут знайти наразі не вийшло.
Де Україна погодилася на поступки?
Треба наголосити, що Україна у попередніх консультаціях з Будапештом пішла на певні поступки навіть за конфліктними пунктами. І не варто поспішати говорити, що це "зрада". Адже частина угорських вимог має реальне підґрунтя.
Наприклад, пункт закону про обов’язкове знання української мови обраними посадовцями.
З Києва ця вимога може видаватися безсумнівною і непорушною, але у деяких селах Берегівського району ситуація може бути іншою. Якщо в селі майже всі мешканці є етнічними угорцями – то як там обрати україномовну сільраду? І який практичний сенс у нормі про ведення сесії українською мовою? Це нереалістично. Тому українська сторона погодилася на винятки з цих правил для депутатів місцевих рад.
Але навіть в облраді Закарпаття або у райраді Мукачівського району виступи обраних депутатів угорською будуть дивними. Дискусія про це ще триває.
Раціональні міркування є основою майже усіх угорських вимог. І наразі компроміс знайдений за більшістю пунктів, а у частини мови освіти – практично за усіма.
Єдиний виняток – вимога Угорщини про відновлення за частиною шкіл статусу угорськомовних (скасований законом про освіту 2017 року). Точніше, тут знайшли більш нейтральне формулювання – "заклад загальної середньої освіти національної спільноти" (зауважимо, на російську мову це не поширюватиметься, йдеться лише про мови ЄС). Однак тут з’явилася абсурдна вимога Будапешта про те, щоб такий статус присвоювали усім школам, де хоча б в одному класі викладання ведеться угорською.
Ця вимога суперечить логіці, але Будапешт твердо на ній стоїть, і компроміс наразі не проглядається.
А насправді причина такої непоступливості Орбана – та сама, що й зі статусом закарпатських населених пунктів. В уряді Угорщини знають, що втрачають колишні "угорські" школи, бо подекуди угорськомовні батьки, бажаючи своїм дітям кращого майбутнього, самі віддають їх в україномовні класи. І це логічно, бо це відкриває перед дітьми можливість робити кар’єру в Україні, брати участь у політичних процесах тощо, і школи стають двомовними, а не лише угорськими.
А Будапешт хоче зупинити зміни і задіює для тиску на Україну механізми ЄС.
А це обов’язково виконувати?
Чимало читачів, напевно, ставлять собі це запитання. А також те, що ми вже згадували вище: чи є прийнятним у принципі, що інша держава втручається у внутрішню політику і намагається диктувати, які закони має ухвалювати Україна.
Відповідь багатьом не сподобається, але така реальність: на жаль, на шляху до вступу в ЄС буде дуже багато вимог щодо зміни українських законів. Частина цих вимог буде для нас дуже неприємною та навіть обурливою.
Цей шлях та ці емоції проходили усі держави з останніх хвиль розширення, які зрештою стали членами ЄС.
У тому числі ці вимоги часом стосуються сфер, щодо яких у ЄС може не бути спільного законодавства, але є спільні підходи – як-от питання верховенства права, або протидії корупції, або поваги до прав меншин. Вимоги щодо меншинного законодавства з боку сусідів, до речі, спливали у переговорах багатьох кандидатів, ми тут не унікальні.
Але якщо у питаннях торгівлі, промислових стандартів чи то довкілля норми ЄС є твердими і безальтернативними (член ЄС має запровадити їх усі, і дискутувати можна лише про перехідні періоди), то у питаннях демократичних реформ є можливість і "пободатися", доводячи, що наше законодавство і його втілення є цілком європейськими.
Тож і втілення угорських вимог не має бути дослівним та автоматичним.
Адже частина цих вимог є явно неадекватними та перетинає червоні лінії.
Сперечатися необхідно – і ті дані, які має "ЄвроПравда", доводять, що уряд це робить. Станом на зараз у ключових моментах не було неприйнятних поступок.
Варто також зупинитися на питанні юридичного статусу угорського переліку.
На щастя, він НЕ ЗАФІКСОВАНИЙ у переговорній рамці України з ЄС. Це – ключовий юридичний момент. Адже Угорщина прагнула інтегрувати його саме туди і в якийсь момент навіть отримала згоду європейських партнерів, які не зрозуміли її маніпуляцій. Петер Сійярто навіть публічно оголосив про це – однак згодом ситуація змінилася.
Деякі неприємні деталі у рамку все ж увійшли.
Це і згадки про мову освіти та права меншин (що було прогнозовано, Угорщина включає їх в усі документи ЄС щодо України). Це і згадка про те, що Україна на шляху до членства має також виконувати угоди з державами-членами ЄС (цю норму теж пролобіювали угорці, щоби потім посилатися на двосторонні угоди про неможливість зменшення прав меншин).
А ще у рамці "завдяки" угорському уряду є дуже нетипова фраза про те, що регулювання прав меншин має відбуватися "у відповідності з Конституцією України". Причина – міфологізована Будапештом норма ст. 92 нашої Конституції про те, що "права... національних меншин… визначаються виключно законами України". Чомусь угорська влада вирішила, що це забороняє запроваджувати будь-які регулювання освіти чи подібних питаннях підзаконними актами.
Але це не стане нездоланною перешкодою. Довести свою правоту у цих випадках реально.Головне – щоби Київ продовжував боротися і проявляти принциповість там, де у нас є аргументи. Бо уряд Орбана не раз доводив, що посилює тиск на тих, хто вразливий та сигналізує про можливість поступок.
І зокрема, категорично не можна втілювати ті поступки, на які ми принципово погодилися, доки у Орбана не погодяться зняти решту своїх абсурдних вимог. Тут має діяти принцип "все або нічого".
Головна невідома у цій історії – це питання про те, чи є в угорського уряду в принципі намір шукати компроміс. Чи всі тактичні кроки назустріч є лише прикриттям, а реальна його мета – заблокувати рух України до ЄС? Виключати останнього не можна. Зрештою, Орбан багато разів доводив діями, що насправді йому глибоко байдужа доля і права угорської меншини в Україні, це для нього лише інструмент у досягненні політичних цілей.
Відповідь на це питання дізнаємося з часом.
Але історія наших непростих відносин у трикутнику Україна-Угорщина-ЄС доводить, що навіть коли Орбан твердо налаштований зупиняти рух України на Захід, йому все одно доводиться поступатися. Адже решта Європи – на нашому боці.
Те, що днями ми, попри угорський опір, почали переговори з ЄС, є ще одним наочним доказом цього.
***
Колишній президент Молдови Ігор Додон відзначився скандальними заявами про розв’язану РФ війну проти України - Додон не впевнений, чи є Херсон та низка інших регіонів територією України
***
В ISW оцінили загрозу відправлення інженерних підрозділів КНДР на допомогу Росії
РФ прагне створити коаліцію дружніх держав з історично теплими зв'язками з СРСР, включаючи Північну Корею та В'єтнам, щоб сформувати основу альтернативного світового порядку
***
Спеціальна державна прокуратура Чорногорії призначила розслідування проти колишнього головного спецпрокурора Мілівоє Катнича, який раніше вів справу про спробу держперевороту у 2017 році, за підозрою у скоєнні воєнних злочинів у 1990-х роках
***
Підтримка правопопулістської партії Найджела Фараджа Reform UK впала напередодні виборів 4 липня після того, як він заявив, що Захід спровокував вторгнення Росії в Україну
***
Під час військово-морських навчань Baltops над Балтійським морем було більше військових літаків Росії, ніж очікувалося – кілька разів вони здійснювали близькі польоти над шведськими кораблями
***
В центрі столиці Данії Копенгагені спалахнула пожежа в будівлі Міністерства податкової політики
***
У рамках корупційного розслідування проти політика ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН") Петра Бистроня поліція знову проводить обшуки в кількох квартирах
***
Депутатка Бундестагу від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" Беатрікс фон Шторх має сплатити штраф за образливі висловлювання на адресу іншої депутатки Тесси Гансерер ("Зелені")
***
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що для нього успіх ультраправих партій на нещодавніх виборах до Європейського парламенту є "вирішальним поворотним моментом" у політиці.
Як повідомляє "Європейська правда", заяву Шольца наводить DW.
Під час виступу у Бундестазі канцлер сказав, що зростання популярності ультраправих, євроскептичних партій пов'язане з тим, що громадськість втрачає довіру до мейнстримної політики, оскільки світ стикається з низкою кризових явищ.
Шольц закликав поміркованих політиків дати підстави для відновлення "довіри до Німеччини та Європи".
"Не може бути повернення до старих добрих часів, які часто не були такими вже й добрими", – підкреслив очільник німецького уряду.
Він закликав ухвалювати реалістичні рішення, а не давати прості популістські відповіді.
Крім того, Шольц додав, що три чверті виборців не підтримують популістські або екстремістські партії.
Водночас він застеріг від "змагання з популістами та екстремістами, які використовують занепокоєння громадян у власних цілях".
Раніше прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь під час тристоронніх телевізійних дебатів напередодні першого туру дострокових парламентських виборів, що відбудеться 30 червня, звинуватив своїх ультраправих та лівих опонентів у тому, що вони дають порожні обіцянки.
Крім того, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що націоналізм не пропонує вирішення проблем.
***
Президент Хорватії Зоран Міланович, відомий своїми антиукраїнськими заявами, оголосив, що планує балотуватися на другий п'ятирічний термін на виборах у грудні цього року
***
Другий день тривають масовані Ddos-атаки на інтернет-провайдерів Криму
***
Російський міністр МВС попри санкції, які забороняють в’їзд у США, приїхав на саміт ООН у Нью-Йорку
Він вимагає «дати належну оцінку» ракетному удару по Криму 23 червня
*
Тихої ночі та скорішої Перемоги нам всім
