Україна зараз максимально децентралізує свої системи: ППО, розосереджує військову інфраструктуру та генерацію.
Протиповітряні підрозділи отримуватимуть дані з зовнішніх радарів, постів огляду, радарів від Hawk та пунктів управління боєм ПРО.
Якщо щось згасне, буде вибите чи придушено - введуть у дію чергові чи запасні "очі".
Десь, де ціль піде за радіогоризонт, її підсвітлять радари "Гепардів", різних мобільних РЛС, типу шведського "Жирафа", або ж вона потрапить візуально на планшет цивільної системи "єППО" чи військових закритих мереж.
Під час руху за курсом на неї чекатимуть вантажівки з "Бофорсами", пікапи з зенітками ЗУ-23-2 та ПЗРК чи "Мстителі"-Avenger - щоб створити потік вогню та збільшити шанс ураження.
А на підхваті будуть комплекси далекого радіусу дії.
Українська система ППО розгорнула чотири райони, де вона може організувати протиракетну оборону (ПРО), перехоплювати балістику.
Це три батареї PATRIOT та одна SAMP/T.
Український розрахунок одного з цих комплексів - німецької батареї PATRIOT - тільки у середині жовтня почав навчання у Німеччині, тож ймовірно вона буде операційно готова вже взимку.
Тож міста-мільйонники, швидше за все, будуть прикриті, але по Харкову залишаться питання - навряд чи туди підтягнуть дефіцитну батарею цих комплексів - під загрозу реактивної артилерії та коригованих бомб. Та і її буде там легко перевантажити.
У пробілах між цими зонами працюватимуть п'ять комплексів IRIS-T і кілька вогневих юнітів "NASAMS" - щоб створити буферну зону, яка захищає зони ПРО і великі міста від перенавантаження ударів крилатими ракетами та дронами. Тобто, щоб противник не зміг зосередити в одному секторі зусилля та прорвати ППО.
Йде і велика робота з РЕБ, про яку не варто говорити навіть загальними словами.
Противник намагатиметься дістати або хоча б засліпити західні комплекси балістикою та протирадіолокаційними ракетами, щоб безперешкодно працювати по ключових цілях тими ж балістичними ракетами, а на окремих напрямках додавати для кількості крилаті ракети та дрони.
Поки що це росіянам не вдавалося, але вони намагаються.
Україна продовжує переозброєння і підтримує на плаву радянську спадщину, нехай навіть "паліативом" у вигляді західних ракет. Але "Буки" та С-300, як і раніше, - основа української протиповітряної системи.
Ця зима стане гонкою між російським виробництвом та західними постачаннями, і водночас - здатністю українців відновлювати пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури.
Росія обходить західні заборони закупівлями через прокладки та паралельним імпортом. Так вона змогла зберегти і навіть дещо наростити виробництво ракет.
До передачі Україні західних літаків російські плануючі бомби і їхнє накопичення запасу ракет залишатиметься загрозою. На яку ЗСУ активно готують відповіді.
Чи чекає на українців "війна за кіловати"? Безумовно - так.
Чи зможе противник показати щось відмінне від минулого року — дуже скоро побачимо.
