Чи має Петро Порошенко шанси знову стати президентом?
Шанувальники ЗЕ переконують нам що ні. З ними повністю солідарні «білі пальто». «У Порошенко – антирейтинг!» - волають нам, зливаючись у неприродному екстазі. Та чи справді все аж так критично?
Цікаво послухати тих, хто дослідженням розстановки політичних сил займається професійно. «Це так званий негативний рейтинг. У Петра Порошенка він становить приблизно 70%. Тобто зараз його максимум вимірюється 30%. Хоча у випадку якихось масштабних подій, як було під час Майдану або на початку війни, ці цифри можуть змінюватися… Потенціал до зростання у нього є. Хоча він менший ніж у Зеленського. Йому не довіряють приблизно 50%, тому він теоретично може отримати 50% голосів», - говорить директор КМІС Володимир Паніотто. Схожі оцінки дає директор соціологічної служби «Центру Разумкова» Андрій Більченко: «Рейтинг може зрости у разі зміни тактики, стратегії, діяльності або в разі яких-небудь кардинальних змін ситуації в країні».
Зауважу, ідеться про рейтинг взагалі, а не про рейтинг серед тих хто визначився. 50% за умови явки як була на 87-му окрузі, легко перетвориться у 90%.
Що ми бачимо спільного в обох оцінках? Ми бачимо, що зростання рейтингів «ЄвроСолідарності» можливе в разі різких змін ситуації в країні. Будь-які катаклізми, як то – Майдан, загострення на фронті, або інші проблеми призведуть до зростання рейтингів партії Петра Порошенка. Про що це говорить?
Я уже писав, що Петро Порошенко для більшості українців це «суворий учитель». Той, який примушує працювати, вимагає високих результатів і влаштовує діткам прочухани. Таким учителям раніше дітки підкладали кнопки, а нині скаржаться сердобольним батькам – аби пішли і посварилися. Проте. В разі небезпеки діти біжать саме до таких вчителів. Бо захистять.
Зверніть увагу, всі рейтинги продовжують показувати перевагу Зеленського, при тому що основні партії (СН – ЄС – ОПЗЖ) ідуть ніздря в ніздрю. Проте ОПУ біситься так, ніби Порошенко вже добряче попереду них і їм треба негайно повернути «як було». В чому справа?
Ситуацію в країні нараз не можна назвати критичною. Вакцинація худо-гірко почалася, тарифи заморозили – холоди минули. Безробіття зростає, але не сягнуло катастрофічних меж. Економічна ситуація у світі наразі для нас сприятлива. Життя коливається в стані «паршиво, але жити можна». Але водночас зелена влада своєю грою в популізм створює безліч стратегічних помилок. Ця влада побила глеки з МВФ – далі можна не продовжувати. І точно ніхто не може дорікнути опозиції, що вона мовчить. Опозиція попереджає про наслідки регулярно.
Але див не буває. Тарифи зростатимуть далі – а вже нинішні доводять людей до протестів. Ціни – зростатимуть. Грошей – меншатиме. Кредитори обов’язково виставлять уряду 1001 претензію. Відсутність коштів примусить уряд відпустити інфляцію. За нею посиплеться все. Це й буде катаклізм, який примусить багатьох наших громадян переглянути свої погляди і потягтися до «суворого вчителя».
ЗЕкоманда теж це розуміє. Тому й біситься. І от знаєте, я не бажаю своїй країні економічного лиха. Якби був вибір, ніж економічне провалля, я певно краще обрав би зелених у владі. Але біда в тому, що катаклізм, здатний повернути Порошенка у президенти, створюють самі ж зелені. Своїми недалекоглядними дилетантськими вчинками. І цього вже не уникнути.
Як так – хай буде що буде. Це відповідь на питання, чи має шанси Порошенко.
