Чи передав колишній міністр закордонних справ Китаю дані про китайську ядерну програму США? Намагання хоч щось зрозуміти в статті одного поважного видання. Якщо ви читали статтю, то я для вас сходу дісклеймер напишу – стаття лютий чьос.
Але по порядку.
Версію про те що цілий міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган працював на США висунуло видання Політико. Яке в тій самій статті повідомило, що той колишній міністр Цінь Ган помер у лікарні, скоріш за все через тортури.
Стаття Політико призвела до певного фурору в медіа, бо раніше про смерть Цінь Гана не було відомо. І перепостів цієї інфи було багато. Але загалом стаття дивна. Да ладно чого я. Скажу прямо. ЦЯ СТАТТЯ ЦЕ РАК МОЗКУ. І чим більше ти намагаєшся в ній розібратися, тим гірше стає.
Тупо не зрозуміло НІЧОГО.
Почнемо з самої статті. Стаття каже, що в Пекіні параноя(схоже на те це, що це правда). Чекісти і органи партійного контролю кріплять всіх, кого можуть назвати прибічником США. Сі всіх підозрює і репресує в стилі Сталіна. Зникають міністри, генерали, партійні функціонери. Багато дивних смертей колишніх та діючих держслужбовців. І ось прикладом параної є зникнення і пізніша смерть міністра закордонних справ Цінь Гана(тут все вірно), які сталися через те що заступник голови російського МЗС Руденко злив Сі(!) інфу про те, що Цінь Ган працював на США(!!) і передавав США дані про китайську ядерну програму(!!!). Чіііво? Сказати, що я нічого не зрозумів, нічого не сказати.
Загалом все дуже дивно.
З одного боку Політико повідомляє, що в Китаї трусять всіх кого тікі можна і неможна, і люди відмовляються говорити про Китай з західними службовцями та журналістами. Проблеми, як пише Політико, навіть в тих китайців, які просто знають англійську. З іншого боку Політико підсвічують великий виток, про передачу даних про ядерну програму і повідомляють про смерть Цінь Гана. Щось тут не клеїться. Так не бажають розмовляти через репресії, чи вивалють інсайди?
Але і про ядерну програму дуже дивно.
Політико повідомляє, що заступник міністра закордонних справ Руденко, не тільки зустрічався з міністром закордонних справ Цінь Ганом перед його зникненням, а і передав Сі дані про те що Цінь Ган працював на США і передавав США секрети про китайську ядерну програму. Постає ряд питань. Якщо Руденко знав про те що Цінь Ган працює на США – навіщо він взагалі з ним тоді зустрічався? Зустрітися зі шпигуном і тут же повідомити його керівництву, що він шпигун? Нісенітниця. Якщо ви знаєте, що він шпигун і бажаєте показати свою міць та корисність для Китаю, то робити викриття потрібно від першої особи. Від путіна. Він сам повинен був сказати Сі, що в Сі щур на самому вищому рівні. По-перше рівень довіри до повідомлення буде більший, по-друге це посилює позицію самого путіна перед Сі. Да в нас тут війна складна, не все по плану пішло, але бачите які секрети можемо добувати. Ви не можете, а ми можем. Отож. Я тібє єщьо прігожусь, як у казці.
Але окей, уявимо що через графіки чи ще через щось путін не міг особисто передати повідомлення Сі. Наприклад, тому що путін не був впевнений в своїй інформації і не бажав підставлятися, тим більш не бажав, щоб передача можливо неправдивої інфи не виглядала, як втручання у внутрішні справи Китаю. Ну тоді Руденко тут також не пляше.
В такому випадку, якщо у фсб чи гу гш були обгрунтовані підозри, вони могли поділитися з відповідними по статусу китайськими колегами своїми підозрами в будь-якому зручному форматі. А далі вже китайські колеги могли як спростувати дані російських колег, або підтвердити . І вже після цього путін міг би при особистій зустрічі і при нагоді спитати, як там справи і чи допоміг російський педведь китайській панді. Чекісти або військова розвідка поспілкувалися б на зрозумілому рівні між собою, з’ясували б всі питання, а далі вже особиста політика СІ та путіна, а не їх справи.
Навіщо відправляти робити роботу шпигунів цивільного Руденко? Нема даних ані про навчання Руденко в шпигунських академіях, ані про військові нагороди, ані загалом про відповідний досвід – він реально цивільний кадровий дипломат. Як кажуть розвідники «чистий». До того ж візит Руденко офіційний, його важко приховати. А розвідки можуть спілкуватися більш приховано(про це пізніше). Ну ок, от Руденко передає дані, а якщо б з’явилися якісь додаткові запитання, як він на них відповідав би? Тоді б китайські чекісти все одно б зв’язувалися з російськими розвідниками на своєму рівні(найвищому) і все одно б доопрацьовували напряму. Навіщо тут Руденко? Виглядає так що Руденко приплели в. статті тільки тому, що він останній з Ганом зустрічався. Бо ні за посадою, ні за рівнем, ні за досвідом то не його робота.
Але і це не найбільше питання до статті.
Якщо уявити, що навіть не через Руденко, росіяни злили якісь дані про Цінь Гана китайцям, ПЕРШОЮ умовою росіян було б нерозголошення даних зливу. Бо це ставить під удар російську агентуру або технічні засоби, через які ці дані були отримані. Другою умовою була б організація китайцями операції прикриття проблем Цінь Гана чимось іншим. Таке прикриття ми побачили, бо всі розповідали, що зняли його через коханку. Але реалізація операції прикриття, не відміняє першої умови. Агентура яка приносить ТАКІ дані занадто цінна, операція з коханкою не має сенсу, у випадку якщо є злив про виток даних про ядерну програму. США ж почнуть шукати щура або закладки, щоб зрозуміти звідки злив. І знайдуть рано чи пізно. Якщо росіяни і передали якісь дані, то знати, які саме дані, могли найвищі чекісти в Китаї та сам Сі особисто.
Але і це не найбільше питання.
А звідки взагалі в міністра закордонних справ Китаю якісь секрети про ядерну програму Китаю? Він до складу Політбюро не входить. До складу Військової комісії також. Що він такого може знати про ядерні ракети? Ну тільки те, що готувалося для Сі для переговорів на вищому рівні. Якісь загальні дані для загального розуміння. Типу стільки то пускових, наприклад. Він навіть про проблеми знати не може, бо список проблем не готують для переговорів. Їх в інших місяцях обговорюють і туди Гану доступу нема. Але уявимо, що він знав якісь загальні дані. Так вам супутникова розвідка розповість набагато більше і набагато цікавіше, бо знати кількість пускових гарно, але краще знати де вони. В чому цінність саме знань Гана про ядерну програму? Чому не про зовнішньо політичні плани Сі? Це набагато цінніше. І експертиза Гана в тих питаннях набагато вища.
Справа ж в тому численні відставки в генералітеті не підтверджують теорію про злив ядерних секретів. Якщо секрети про ядерну програму зливав особисто Цінь Ган, то навіщо знімати генералів ракетних військ? Це ж взагалі якийсь чьос. Хто такий міністр закордонних справ для ракетних генералів?
Він їм не начальник, не керівник, він для них майже ніхто (він загалом в китайській системі майже ніхто), у військових окрема вертикаль підпорядкування. Навіть якщо б уявити, що джерелом витоку був не міністр закордонних справ, а міністр оборони, який теж зник. Навіть для міністра оборони генерали скоріш контрагенти, військова прийомка. Можна ще уявити, що міністр оборони завербував генералів через спільну корупцію. А міністр закордонних справ як це зробив? Вони ж навіть офіційно зустрітися не можуть. Цінь Ган в МЗС створив розвідувальну структуру? В нього апарату відповідного не було і не могло бути. Як він зібрав на генералів компромат, наприклад, причому так, щоб ані контррозвідка, ані партійна поліція того компромату не знайшли першими? Або чим він генералів підкупив? Ну скажете ви, могла бути корупція і була стопудово. Але. Звідки міністр закордонних справ про неї знав? Або як міг брати в ній участь? Ніяк.
Уявімо собі іншу ситуацію. Сам Ган нікого з генералів не вербував. Він вербанув іншого міністра – міністра оборони Лі Шанфу, який також під слідством. А вже той далі якось там якісь секрети отримував. А Політико про це не повідомили, і вони питань не задали, а побіжали публікувати. Але і тут проблеми.
Тобто якщо міністр оборони отримав від генералів якісь документи за посадовими обов’язками та правами, то які питання до генералів? Мав отримати – отримав. Вони ж не контррозвідка, щоб його перевіряти, це не їх робота, то які до них питання? А якщо там була корупція, і вони міністру оборони додатково передавали якісь документи, то як генералам міністр це пояснив? Ось вам гроші за те щоб ви закрили очі на прийомку, але від вас не тільки закрити очі, а ще передати якісь документи? Генерали б на таке не пішли.
Та і які дані могли йому передати генерали? Скільки поставлено на озброєння комплексів? Так він ітак знає ці дані за посадою. А конструкторська та виробнича документація в повному обсягу них відсутня. Вона в корпораціях, які ті комплекси виготовляла. Генералів нема сенсу вербувати, вони нічого не скажуть(а ризик невдалої вербовки перекриває можливості), треба вербувати генеральних конструкторів та керівників корпорацій. У генералів ракетних військ тільки інструкції на використання, вони не їбуть з чого там ті комплекси складаються і як саме працюють. Якась металева фігня, на ній десять кнопок, жати в такому то порядку, до характерного звуку щьолк і світлової індикації.
Навіть у випадку якщо міністр оборони та міністр закордонних справ планували військовий переворот(самому смішно), ракетні генерали все одно погані об’єкти для вербовки. Тут треба чекістів вербувати або якихось піхотних генералів вербувати чи спекназ. Ракетами перевороти не роблять.
Не клеїться.
Та і загалом. А навіщо все це міністру оборони та міністру закордонних справ Китаю? Або окремо міністру закордонних справ. Про переворот більше не будемо, бо це просто смішно, нічого в них вийти не могло. То навіщо? Вони заїбалися і бажають чухнути з Китаю в США? Їх приймуть навіть якщо вони НІЯКИХ даних не передадуть. Домовляйся про втечу і тікай. Або просто вийди з китайського посольства і зайди в будівлю ФБР. Ти сам по собі найцінніше джерело інформації, навіть без секретів та документів. Просто тому, що ти знаєш як побудована система прийняття рішень. Цього вже достатньо.
Ми ж навіть сказати, що міністрів система викинула, і вони вирішили помститися, не можемо. Бо не викинула, для кожного з них я посада найвища в особистій історії. Нема за що мститися – вони в обоймі.
Вони ідейні противники Сі? А як вони тоді опинилися там де опинилися? Тобто двадцять років ригали та зростали в цій системі, а потім такі нє всьо, кудись воно не туди йде, буду срати на голову Сі. Так вже пізно, раніше було треба. Ще були шанси. А тепер Сі вже імператор. Які дані про ядерну програму не передавай, на владу Сі воно не вплине. Міністри хто завгодно, але не ідіоти.
Справа не в Сі, справа в тому що міністри ідейні антикитайці, і бажали робити щось погане для всього Китаю цілком? Але весь їх шлях це не підтверджує раз, а два – вони як перевірки проходили? Там всі стучать на всіх. Були ідейними прокитайцями та маоістами, а потім так раз і вирішили на протилежну сторону і ніхто цього не помітив? Чому переметнулися? Тому що їх підвищили? Нісенітниця.
Воно ніяк одно на інше не налазить. Ну ніяк.
Тим не менш якісь китайці зливають Політико чутки про передачу ядерних секретів. І підставляють тим росіян.
В такому випадку логічним було б вважати, що дані про злив ядерних секретів є просто ДРУГОЮ китайською операцією прикриття для ситуації і навіть не з Ганом, а з міністром оборони Лі Шанфу. У випадку постійних підозр і пошуку пояснення, чому все в Китаї складно (і чому вся влада повинна бути в руках особисто Сі), дуже вигідно сказати НЕ те, що весь апарат виготовляв і проектував якісь не такі ракети. Бо питання виникають до керівника, який всі ці роки керував цим апаратом. Тобто до Сі. Вигідніше сказати інше. Що тут просто якийсь щур передав дані про потужну ядерну програму Китаю американцям і за це його і кріплять, а з ракетами все окей. І якісь китайці під проводом контррозвідки просто передають журналістам дезу, в яку підмішуюють правду про те, що Цінь Ган від допитів загинув у лікарні. І всі це хавають.
До того ж слід додати, що директор ЦРУ відверто та ПРЯМО сказав, що в них в Китаї ДОСТАТЬНЯ мережа агентів на всіх рівнях влади. Загалом, коли таке кажуть керівники розвідок, не варто їм безумовно вірити. Бо якщо мережа велика і гарна, про це варто мовчати. А якщо ти бажаєш запустити механізм репресій та підозр, аби послабити достатньо монолітну структуру ворога перевірками та чистками, то таке треба казати. Тобто якщо б Ган (а тим більш якійсь суто військовий генерал) працював на ЦРУ, то голова ЦРУ мовчав би про агентів. Але він про це прямо каже.
В такому випадку варто сприймати статтю Політико як інформаційну спецоперацію. Або ЦРУ(чи якихось ще служб) з метою паралізувати китайську систему через підозри всіх до всіх. Або як операцію китайської контррозвідки, щоб дезінформувати Захід про стан їх ракетних сил та перспективи, наприклад, нападу на Тайвань. Типу злили росіяни як агента нам Цінь Гана, він щось таке знав, а ми і повірили. А з ракетами все окей, проблема в ядерній програмі, навіть не в самій програмі, а лише в тому що з неї секрети упливають. ЦРУ звісно не повірить(вони то про своїх агентів знають), але як операція для широких мас норм. А може і ЦРУ повірить, бо РУМО не розповідає про своїх агентів ЦРУ, наприклад. Може Цінь ган на РУМО працював, подумає ЦРУ.
Але як ви бачите тут забагато припущень і ми не можемо бути впевнені ні в чому, з того що я сказав. Приклади ідіотської поведінки політичного керівництва та підстави власних розвідників і агентів в історії є. Навіть у москви є. Заради красивого жесту могли і підставити росіяни власних агентів. Або все могло бути складніше, і все це операція американських розвідників, які злили дезу про Гана росіянам, щоб підставити його. І підтверджували в пабліку, що да агентів в нас багато, хапайте всіх підозрілих. І Гана взяли за одне, що виявилося неправдою, але посипалося інше і почалося. Ну не відпускати жиж.
Які висновки ми можемо зробити. Ті самі, які я робив раніше, і які зробило і Політико.
В китайській системі влади величезні проблеми. Люди, яких обрав та привів наверх сам Сі, зникають. З максимальними скандалами. Який варіант не обирай, виходить якесь піздяо.
Злили Гана росіяни, а їх самих злили журналістам якісь китайці? Ну то виходить, що підставили китайці росіян. Не можуть китайські службовці зберігати чутливі таємниці. Неприємно.
Підставили американці Гана дезою, загасив його Сі, також фігня. Бо виходить багато кого підставити можна, бо корупція в Китаї скрізь. Можна далі діяти, та розхитувати, нехай там Сі всіх підозрює та перевіряє.
Не було ніякого зливу, а був просто аудит можливостей ракетної техніки, і тому зняли міністра оборони, а Ган за щось інше поїхав – так це також погано. Бо замість сил та засобів нападу на Тайвань, в китайців анало говнети з розповідями, що весь світ в труху, а по факту пук пук среньк.
Але це все було відомо і без статті Політико, в який не можна зрозуміти, хто на кому стояв і чому.
Тому відповідь моя на питання, що я думаю про цю статтю проста. Стаття чьос, а проблеми в Китаю є.
