Як і у випадках з "бойовими бурятами", "героями Тік-Току" чеченцями та іншими схожими своїми садистськими характеристиками історіями, Росія таким чином робить усі свої "сто народів" заручниками власного дегенератства і злочинів.
Показово, що відео, від якого волосся стає дибки, з'явилося у цілком конкретний момент. Акурат після того, як у Празі відбувся Другий форум вільних народів Росії, який у своїй декларації поставив руба проблему деколонізації імперії Путіна. Таким чином, на пропагандистській кухні кремля вирішили дискредитувати не тільки ідею права поневолених Москвою народів на власні державні утворення. Спробували убити одразу двох зайців – бонусом зробити вихідців з національних загумінків "заручниками крові". Мовляв, гляньте, вони такі ж, як і "русскіє", ба більше, — дикуни й садисти вищої проби. Недаремно у прокремлівських телеграм-каналах активно просувався наратив "бойових бурятів Путіна" поруч зі згадками про "спонсоровані Заходом" "сепаратистські організації" Фонд "Азіати Росії", "Вільна Бурятія" та "Нова Тува".
Саме через причини токсичності Росії, її здатності (щобільше, — бажання) інфікувати варварством та садизмом усіх вимушених поселенців прогнилої та просмердженої путінізмом "комуналки" Росію слід деконструювати. Бо інакше "братство злочинної крові" тільки міцнітиме, і не лише через бажання стати причетними до сумнівної "пабєди", але й через прості закони війни – дикі, безглузді, варварські.
Ще одна причина – Путін як імперець мріє про "повернення украденої" чи "легковажно подарованої" територіальної спадщини СРСР. Тому будь-які порухи у наразі фіктивних національних утвореннях ерефії сприймає особливо болісно. Адже вони свідчать про крихкість споруди, яку він усіма фібрами душі бажав би розбудувати. На чому, — на фіктивному фундаменті, який береться тріщинами вже зараз?
На терор Москви слід відповісти не тільки українцям. Скільки вже розмов точиться довкола визнання Росії державою-спонсором тероризму. Американський сенат вже висловився з цього приводу. Однак, кажуть, що ідею остаточного рішення гальмує держсекретар США Блінкен. У нього, мовляв, є свої резони: таке кардинальне визначення проблеми унеможливить навіть мінімальні контакти Вашингтона з кремлем.
Позиція доволі вразлива з точки зору ефективності та бажаного результату. Після Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Оленівки, після масованих ракетних ударів Росії по цивільних об'єктах, ці аргументи не витримують критики. Блінкену добре відомо, — і про це говорять бувалі американські військові, — що Путін розпочав (від безсилля чи просто через власну захцянку) – третій етап війни в Україні. Він характерний присутністю "сирійської компоненти": безсилля і фіаско наземних операцій регулярних військ компенсовують терором проти всього живого на підконтрольній Україні території. І оця терористична складова – показова, "епатажна", виклична, — не має жодних підстав бути проігнорованою
Щодо "мінімальних дипломатичних контактів", то з яких це пір дипломати спілкуються з терористами? І не тільки дипломати. Якщо остерігатися путінської "ядерної валізки", то, даруйте, чому одразу ж не кланятися у ноги Кім Чен Ину – у нього теж є ядерні ракети, націлені на Америку? Але ж цього не відбувається, і на це ніхто особливо не зважав, визнаючи Північну Корею спонсором тероризму.
До того ж урівняння міжнародного статусу Москви до Пхеньяна матиме наслідком кардинальну зміну формату війни й антипутінської коаліції, що де-факто вже діє. Вона стане "антитерористичною коаліцією", а визвольна війна українців перетвориться у складову частину глобальної війни з тероризмом. І тоді не поставатимуть питання: застосовувати західну зброю для враження об'єктів у самій Росії, чи, може, перестрахуватися і не дратувати Путіна. І чи треба використовувати у російській глибинці діяльність ДРГ, влаштовувати спецоперації з "жестами доброї волі" проти чільних осіб режиму?
Америка завжди декларувала свою прихильність до викорінення тероризму у будь-яких його формах і проявах. Не менш серйозні порахунки з войовничими радикалами є і в країнах Європи. То що вадить залишатися вірними проголошеним давним-давно принципам?
Росія має бути зруйнованою. Це вже не "імперія зла", це осердя диявола, як колись ним стала "Чорна печера" (Тора Бора) в Афганістані для талібського "ворогів №1" Америки Бен Ладена, Мулли Омара, Юнуса Халеса. Путін, схоже, обрав їхню стезю. Тож і його фінал мав би бути схожим.
